Припуски на заготовки з прокату

Призначення припусків на штамповані заготовки

Призначення припусків на ливарні заготовки

Табличний метод призначення припусків

При застосуванні цього методу треба визначити основні характеристики заготовки та залежно від них призначити припуски на оброблювані поверхні.

1. Визначається клас точності розмірів і мас та ряди припусків залежно від методу одержання виливки,його габаритів та матеріалу за ГОСТ 26645-85 або таблицею Д М2.7.КД.

2. Призначаються допуски на оброблювані поверхні залежно від класу точності і номінального розміру за ГОСТ 26645-85 або за таблицею – Д М2.7 КД.

3. Призначаються припуски: основні, залежно від допусків на відповідний розмір виливка і ряду припусків за таблицею Д М2.7 КД і додаткові залежно від зміщення та жолоблення елементів виливки таблиці Д М2.7, КД.

Загальний припуск на механічну обробку визначається як сума основного і додаткового припусків.

1. Визначаються основні характеристики поковки: клас точності, група сталі, ступінь складності, конфігурація поверхні розняття штампа.

Клас точності – залежить від методу штампування:

Штампування	Клас точності
Прецизійне	Т1
Об’ємне (гаряче, холодне) калібрування	Т1, Т2
На гаряче штампувальному верстаті	Т2, Т3
На ГКМ, на гвинтовому та гідравлічному пресах	Т4, Т5
На КГШП:
Відкрите	Т4, Т5
закрите	Т2, Т3
Видавлюванням	Т3, Т4
На ППШМ	Т4, Т5

Групи сталі

М1 – вуглецю до 0,35%, легуючих елементів до 2%

М2 – вуглецю до 0,35-0,65%, легуючих елементів 2-5%

М3 – вуглецю понад 0,65%, легуючих елементів понад 5%

Ступінь складності – таблиця ДМ2.7 КД..

За конфігурацією поверхні розняття штампа

розрізняють поковки з плоскою (П), симетричною (Зс) чи несиметричною (Зн) зігнутою поверхнею розняття.

2. Залежно від класу точності, групи сталі та ступеню складності поковки за рисунком 2.2 Д М2.7 КД визначається вихідний індекс поковки.

3. Призначають основний припуск залежно від вихідного індексу, лінійних розмірів і шорсткості поверхні деталі за таблицею Д М2.7 КД. Призначають додатковий припуск для компенсації зміщення поверхні розняття штампа – таблиця Д М2.7 КД, зігнутості поковки – таблиця Д М2.7 КД відхилення міжосьової відстані – таблиця Д М2.7 КД. Загальний припуск – це сума основного і додаткових припусків.

Нормативні матеріали для розрахунку припусків – див.[48-1, табл. 1-5, стор.180-182]. При призначенні припусків на заготовки з прокату можна користуватись орієнтовними даними (таблиця П.1)

Таблиця П.1 Припуски на заготовки з прокату

Перехід	Квалітет	Шорсткість Rz	Припуск на сторону, мм
Чорнове обточування	12 - 13	160 - 80	2,0
Напівчистове обточування	10 - 12		1,5
Чистове обточування	8 - 9	20 - 10	1,0
Шліфування попереднє	7 - 8		0,2 – 0,5
Шліфування чистове	6 - 7	3,2	0,06 – 0,10

Дата добавления: 2014-12-24