Глобалізація економіки, її вплив на зайнятість

Активні та пасивні заходи регулювання зайнятості

Ринок праці як важлива багатопланова сфера економічного і соціально-політичного життя суспільства потребує кваліфікова­ного регулювання з метою підвищення ефективності його функ­ціонування. Залежно від стану економіки та ринку праці передбачається здійснення активних та пасивних заходів регулювання зайня­тості.

До активних заходів належать: • створення додаткових і нових робочих місць шляхом рест­руктуризації економіки, розвитку приватного бізнесу, особливо малого й середнього, створення умов для іноземного інвестуван­ня та для самозайнятості населення тощо;

• профорієнтація, підготовка й перепідготовка кадрів; • організація громадських робіт;

• посилення територіальної та професійної мобільності робо­чої сили; • розвиток служби зайнятості тощо. До пасивних заходів належать: виплата допомоги у зв'язку з безробіттям і надання допомоги членам сімей, які перебувають на утриманні безробітних.

Слід наголосити, що створення нових постійних і тимчасових робочих місць у сучасних умовах значною мірою залежать від розвитку малих підприємств і кооперативів. Нині в Україні на них припадає приблизно 60 % загальної кількості зайнятих у не­державних структурах. Для створення малих підприємств не потрібно великого стар­тового капіталу. Водночас ці підприємства забезпечують робо­тою значну частку тимчасово незайнятих громадян. Важливим напрямом активної політики зайнятості є профе­сійна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації пра­цівників з метою створення сприятливих умов для широкомас­штабного розгортання процесів структурної та технологічної перебудови економіки, запобігання змушеному хронічному без­робіттю, розв'язання кадрових завдань, пов'язаних із раціоналі­зацією зайнятості.

Треба ще написати про такий вид активної політики як організація громадських робіт.

Глобалізація – це злиття національних ек-к у єдину, загальносвітову систему, що базується на спрощенні переміщення капіталу, на інформаційній відкритості світу, на технологічній революції, на прихильності розвинутих країн до лібералізації руху товарів і капіталу, на основі комунікаційного зближення, планетарної наукової революції, міжнаціональних соціальних зближень, нових видів транспорту, реалізації телекомунікаційних технологій, інтернаціональної освіти.

Внаслідок глобалізації та тотального розповсюдження інформаційних технологій змінюються й принципи організації праці. Колишня прив’язаність до робочих місць в багатьох випадках стає необов’язковою, рівно й як жорсткий часовий розклад праці. На їх зміну приходить робота на дому та графік гнучкого робочого часу. Нова організація праці створює чимало переваг для працівників: з’являється можливість більш гнучкого планування свого робочого та особистого часу, більше часу приділяти освіті, а також родині і вихованню дітей, уникати часи пік на транспорті тощо.

Але разом з цим, подібна організація праці відкриває можливості для посилення експлуатації працівників та нехтування їх законними інтересами. Оскільки такі працівники є ізольованими та відірваними від колективу і керівництва, і це дає можливість збільшувати понаднормовий час, обмежувати інформованість працівників про можливості службового просування, підвищення заробітної плати тощо. Тому подібні зміни потребують державного регулювання, а саме створення відповідної законодавчої бази, яка б могла захистити права працівників у нових умовах. В сучасних умовах працівники повинні постійно вчитись та перенавчатись. Це пов’язано з тим, що базова освіта (шкільна або вища) часто не встигає за вимогами технологічної революції або взагалі знаходиться на досить низькому рівні.

Таким чином, можна виділили дві полярні тенденції впливу глобалізації на зайнятість :+ З одного боку, в умовах “глобалізованого” РП підвищується попит на фахівців високої кваліфікації, підвищується також і їх з/п; з’являються більш зручні і гнучкі принципи організації праці.+ З іншого боку – під впливом глобалізації і посилення міжнародної конкуренції підприємці шукають можливості скорочення витрат. Вони переміщують під-ва в інші країни, де можливо скоротити виробничі чи транспортні витрати. Через це звільняється значна частина працівників такого під-ва.

Дата добавления: 2014-12-25