Безробіття: сутність, види, наслідки

Сучасні тенденції у сфері зайнятості

Існують нетрадицій­ні види зайнятості. Сьогодні в Україні ці види зайнятості охоплюють велику час­тину населення. Зайнятість неповний робочий час ( в неповну ро­бочу зміну у зв'язку з неможливістю забезпечити працівника ро­ботою на повну норму робочого часу або за бажанням працівника) Тимчасова зайнятість — це робота за тимчасовими контрактами. До категорії тимчасових належать працівники, які найма­ються за контрактами на певний строк.

Сезонна зайнятість — це зайнятість, яка пов'язана зі специфі­кою виробництва. Робота надається на певний період на умовах по­вного робочого часу і оформлюється відповідним контрактом.

В умовах перехідної економіки в Україні досить поширена нерегламентована форма зайнятості - це діяльність працездатного населення працездатного віку, яка виключена зі сфери соціально-трудових норм та відносин і не враховується державною статистикою.

Негативні тенденції: Розширення нерегламентованої зайнятості супроводжується подальшим знецінюванням робочої сили, зниженням мотивації до праці, зростанням інфляції та цін. Доходи від такої діяльності не оподатковуються, тому держава зазнає певних збитків. Водночас через вищі заробітки та зовнішню привабливість нерегламентованої діяльності у людей формується ставлення до неї як до престижної.

Позитивні: 1) Скорочення довготривалого безробіття. Так, кількість безробітних, які перебували на обліку цієї установи більше одного року, порівняно з 2003 роком скоротилася на 8,5%. 2) Зростання потреби підприємств у працівниках. Так, кількість вільних робочих місць та вакантних посад, порівняно з 1 січня 2004р., зросла на 20,0% 3) Продовжує скорочуватись кількість незайнятих осіб працездатного віку, які припинили пошуки роботи, тому що втратили надію її знайти (зневірені). Порівняно з показником за 2003 рік ця категорія осіб скоротилася на 29,8%

Отже, глобалізація економічної інтеграції і технологічного прогресу, з одного боку, посилюють конкуренцію, яка може призвести до нестабільності виробництва, а відповідно й зайнятості у великих сегментах національної робочої сили, з іншого боку, забезпечу­ються нові можливості для економічного зростання і розширення зайнятості.

За даними ООН сьогодні в світі кожний третій працездатний не має роботи взагалі або має випадковий чи сезонний заробіток (750 млн. чол.). Тому безробіття є центральною соціальною проблемою сучасного суспільства.

Безробіття – економічне явище, коли частина економічно активного населення не має можливості використати свою робочу силу. Залежно від причин, які викликають безробіття, розрізняють його види: Структурне безробіття – безробіття, що виникає внаслідок невідповідності між попитом та пропозицією на робочу силу за професією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками, внаслідок структурних зрушень в економіці.

Фрикційне безробіття – те, що виникає внаслідок добровільної зміни місця роботи (фрикційне та структурне безробіття = природне безробіття).

Циклічне безробіття – те, що виникає внаслідок загального падіння попиту на ринку праці,

Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого на­селення, приховане — наявність формально зайнятого населення.

Конверсійне безробіття спричиняється скороченням чисельнос­ті армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості. Розміри цьо­го безробіття можуть коливатися від незначних до великих.

Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коли­вання попиту на працю (сільське господарство, будівництво тощо).

На ринку праці розрізняють також застійне і хронічне безробіття. Застійне безробіття охоплює найстійкіший контингент без­робітних — бідних, бродяг, бомжів та ін.

Хронічне безробіття пов'язано з тим, що інвестиції у створення нових робочих місць відстають від темпів зростання чисельності найманих працівників.

Наслідки: + Відставання темпів росту ВВП; + Звуження споживчого ринку; +

Гальмування НТП через незадіяність у науковому та виробничих процесах відповідних кадрів. + Зростання диференціації регіонів за рівнем розвитку, поглиблення їх неоднорідності. + Погіршення демографічної ситуації, добробуту населення,

+зростання злочинності. + Порушення соціокультурного середовища в суспільстві. + Зниження конкурентноздатності економіки в цілому.

Дата добавления: 2014-12-25