Поняття валюти. Сутність, функції та складові елементи світової валютної системи

Інтенсивний розвиток зовнішньоекономічної діяльності був би неможливим без існування міжнародних валютних відносин та створення світової валютної системи, що відіграють дедалі важливішу й самостійну роль у міжнародних господарських зв’язках і розвиваються на основі притаманних їм протиріч.

Міжнародні валютні відносини включають повсякденні зв’язки, в які вступають приватні особи, фірми, банки на валютних і грошових ринках із метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та валютних операцій. Формою організації міжнародних валютних відносин є міжнародна валютна система – правові норми, інструменти та інститути, за допомогою яких здійснюються платіжно-розрахункові операції між суб’єктами світового госпрства. Міжнародна валютна система складається з таких елементів:

– резервні валюти, міжнародні рахункові грошові одиниці (СДР; ЄВРО);

– уніфікований режим валютних паритетів;

– умови взаємної оборотності валют;

– регламентація режимів валютного курсу;

– міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності;

– режим світових валютних ринків та ринків золота;

– статус міжнародних організацій, що здійснюють валютне регулювання.

Розвиток міжнародної торгівлі супроводжувався організацією певного зв’язку національних та світових грошей, появою відповід­них механізмів забезпечення та-кого зв’язку. Сучасна світова валютна система охоплює не тільки грошово-розра-хункові відносини між державами, а й у значній мірі внутрішній грошовий обіг.

Складовою частиною грошової системи є валюта. Це будь-який товар, здатний виконувати функцію засобу обігу у міжнародних розрахунках. Розрізняють національну та міжнародну (регіональну) валюти. Національна валюта в широкому розумінні – це грошові знаки у вигляді банкнот та монет, кошти на рахунках кредитно-фінансових установ, платіжні документи та інші цінні папери певної держави.

Регіональна валюта створюється у рамках певних країн (євро), забезпечує функціонування економічних відносин у міжнародному вимірі. Наприклад, така одиниця, як спеціальні права запозичення (СПЗ), використовується МВФ для безготівкових міжнародних розрахунків майже в масштабах усього світу. Регіональна валютна система, підкоряючись загальним принципам, визначеним світовими фінансовими організаціями, розвивається на власних основах. Прикладом таких систем можуть бути валютна система Європейського Союзу, а також колективні валюти країн Східної Африки, Карибського басейну, Перської затоки та інші регіональні угруповання.

Вирізняють також резервну валюту, яка застосовується для створеннянаціональними банками держав золотовалютних резервів (долар США, японська єна, євро). Резервні валюти мають країни з потужною, стабільною економікою, розгалуженою кредитно-фінансовою системою, ліберальним валютним регулюванням. Залежно від особливостей валютного регулювання розрізняють частково конвертовану та вільно конвертовану валюту.

Дата добавления: 2014-12-25