Класифікація проектів за критеріями визначення видів

Критерій визначення виду проекту	Вид проекту
За об'єктами інвестицій	Фінансовий
	Реальний (виробничий)
	Інтелектуальний (нематеріальний)
За напрямами використання	Споживчий
активів	Паперовий (фіктивний)
	Підприємницький
За напрямами (формами)	Прямий (у виробничі фонди)
інвестування	Портфельний
	Венчурний, інноваційний
	Мегаполісний (у спеціальні (вільні) економічні зони)
	Галузевий та регіональний
	Міжнародний
За розміром інвестицій	Великий
	Середній
	Дрібний
За мотивацією (прибуткові­стю)	Вимушений
	Такий, що забезпечує позицію на ринку
	3 метою скорочення витрат, збільшення доходів
	3 метою одержання надприбутків
За рівнем ризику	Позаризиковий
	Із мінімальним ризиком
	Із середнім ризиком
	Високоризиковий
	Авантюрний
За рівнем технологічної го­товності	Зародковий
	Попередній (передінвестиційний)
	Готовий до будівництва або експлуатації
	Такий, що потребує розширення виробництва, реконс­трукції або технічного переозброєння
	Такий, що потребує реорганізації (зміни менедж­менту)
	Такий, що потребує санації або ліквідації

Фінансові проекти передбачають одержання прибутку від вкладень капіталу в фінансові інструменти — акції, облігації, паї, внески тощо.

Реальні інвестиційні проекти передбачають одержання при­бутку від вкладення капіталу в реальні активи в формі будівниц­тва, реконструкцій, лізингу тощо.

Інтелектуальні інвестиційні проекти приносять прибуток від реалізації нематеріальних активів.

Щодо інвестора як власника активів проекти можуть бути споживчі, паперові (фіктивні) та підприємницькі (за об'єктами інвестицій).

Споживчі проекти — це плани вкладання заощаджень у предмети особистого або сімейного довгострокового викорис­тання — житло, засоби транспорту, предмети тезаврування та ін. Ці вкладення безпосередньо не пов'язані з одержанням прибутку, проте в окремих випадках вони можуть використовуватися для цих цілей або брати участь в інвестиційному процесі як гарантія, застава або як засіб захисту від інфляції в періоди спаду інвести­ційної активності.

Паперові проекти — це плани придбання активів у вигляді цінних паперів, як майнових, так і боргових (кредитних), які бу­дуть не тільки приносити інвестору дохід, а й гарантувати йому певний рівень безпеки вкладених коштів.

Підприємницькі інвестиційні проекти — це плани вкладення капіталу в будь-який вид підприємницької (виробничої або комерційної) діяльності. За напрямами інвестування вирізняють перед­усім: інвестиції прямі, тобто безпосередньо спрямовані на ство­рення виробничих потужностей, та портфельні, тобто зумовлені сукупністю паперових представників (документів), що віддзерка­люють, як правило, права власності на активи, або дохід, який вони приносять.

Венчурне інвестування — це вкладення капіталу у наукомісткі, високотехнологічні виробництва, які водночас є високо-ризиковими і потребують захисту з боку держави. За допомо­гою венчурного капіталу можуть створюватися мегаполіси, спеціальні (вільні) економічні зони, де на пільгових умовах капітал спрямовується в новітні високі технології, тобто інно­вації.

Галузеві та регіональні проекти мають місце лише тоді, коли суб'єктом інвестування є керівний орган галузі (міністерство) або представники місцевих органів влади. У першому випадку це, зок­рема, може бути проект реконструкції певних вугільних шахт, у другому — регіональний проект облаштування транспортних магістралей на території області.

Міжнародні проекти здійснюються за міждержавними угода­ми, за участю, як правило, міжнародних фінансово-кредитних інс­титуцій. Як приклад можна навести будівництво тунелю під Ла-Маншем.

За розміром інвестицій проекти можуть бути великі, середні або дрібні. Звичайно, така градація залежить від країни, де реалі­зується проект. Наприклад, у США великим вважається проект кошторисом понад 2 млн. амер. дол., середнім — від 0,3 млн. до 2 млн. амер. дол., дрібним — до 0,3 млн. амер. дол.

За мотивацією, тобто з позиції прибутковості проектів, їх мо­жна ранжувати від таких, де інвестиції не дадуть прибутків (ви­мушені проекти), до таких, де очікуються надприбутки.

За рівнем ризику проекти можуть бути ранжовані від позаризикових (придбання державних цінних паперів) до аван­тюрних.

Нарешті, проекти можна класифікувати за рівнем технологіч­ної готовності і напрямами відтворення. Так, зародкові і поперед­ні проекти належать до передінвестиційних досліджень і не пот­ребують глибоких обґрунтувань, для інших проектів всебічні техніко-економічні обґрунтування є обов'язковими.

За класом проекту (складом і структурою самого проекту та його предметної галузі):

монопроект — окремий проект різних типів, видів та масштабів;

мультипроект — комплексний проект, що складається з ряду монопроектів і потребує застосування багатопроектного управління;

мегапроект — цільові програми розвитку регіонів, галузей та інших утворень, які включають до свого складу ряд моно- і мультипроектів.

Інвестиційні проекти можуть бути класифіковані і за іншими критеріями, наприклад, за формами власності, джерелами фінан­сування тощо.

Дата добавления: 2014-12-25