КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Технологічна частина 3 страница
Розрахунок основного часу Після остаточного встановлення режиму різання основний (машинний) час можна обчислити за формулою , (11)
де L - розрахункова довжина оброблюваної поверхні з врахуванням врізання і перебігу, мм; i – кількість проходів; n - кількість обертів шпинделя (деталі) за хвилину; S - подача, мм/об. Основний час при нарізанні різьби мітчиками або плашками розраховують по формулі , (12)
де 1,8 - коефіцієнт, яким враховується різниця швидкостей прямого і зворотнього ходу ріжучого інструменту. В разі нарізання різьби послідовно декількома мітчиками основний (машинний) час слід помножити на число проходів (число мітчиків). Розрахункову довжину оброблюваної поверхні визначають по формулі:
L=l+y, (13)
де l - довжина оброблюваної поверхні деталі, мм; y - величина врізання і перебігу, мм. Довжину оброблюваної поверхні (l) у напряму подачі визначають по кресленню деталі. При зовнішньому поздовжньому точінні і розточуванні l дорівнює довжині оброблюваної поверхні; при поперечному точінні, підрізанні і відрізанні суцільного перерізу - половині діаметру деталі, а при відрізанні і підрізанні торця порожнистих деталей – половині різниці зовнішнього і внутрішнього діаметрів. Величини врізання і перебігу при токарній обробці різцями показані в таблиці 32.
Таблиця 32 – Величини врізання і перебігу різців при токарній обробці
Таблиця 33 – Величини врізання і перебігу при нарізанні різьби мітчиками і плашками
Величину врізання і перебігу при свердлінні і розсвердлюванні на токарних верстатах слід вибирати з таблиці 43 (розділ «Нормування свердлильних робіт», стор. 38). Таблиця 34 – Витрати основного часу на центрування деталей (заготівок)
Вибір допоміжного, додаткового і підготовчо-заключногочасу
Після розрахунку основного часу для всіх переходів операції приступають до розрахунку допоміжного, додаткового і підготовчо-заключного часу. Установка, вивірення і зняття деталі включає наступні прийоми: узяти і встановити деталь; вивірити її і закріпити; відкріпити, зняти деталь і покласти на місце. Тривалість допоміжного часу, пов'язаного з установкою, вивіренням і зняттям деталі залежить від маси деталі, типу пристосування, у яке вона встановлюватиметься, наявності і характеру вивірення. Допоміжний час (хв.) на установку, вивірення і зняття деталей наведено в таблиці 35.
Таблиця 35 – Допоміжний час на установку, вивірення і зняття деталей
У комплекс прийомів, пов'язаних з проходом, включені витрати часу на установку обертів і подачі, включення і виключення обертання шпинделя, включення і виключення подач, взяття пробних стружок, вимірювання деталі, підведення і відведення різця, поворот різцетримача, переміщення і кріплення задньої бабки. Допоміжний час (хв.), пов'язаний з проходом, в основному залежить від розмірів верстата, що і враховано в таблиці 36.
Таблиця 36 – Допоміжний час пов'язаний з проходом
Додатковий час визначають по формулі (3), процентне відношення додаткового часу до оперативного (К) вибирають з таблиці 7.
Витрати підготовчо-заключного часу (хв.) залежать від способу установки деталі, розмірів верстата, складності підготовки до роботи і кількості ріжучого інструменту, вживаного при обробці партії деталей, що показане в таблиці 37.
Таблиця 37 – Витрати підготовчо-заключного часу
Приклад розрахунку норми часу на токарну обробку
Визначити норму часу на виготовлення чистого болта (довжина нарізуваної частини 50 мм, діаметр різьби 16 мм). Довжина болта 90 мм, крок різьби 2 мм. Матеріал деталі - сталь 30, маса 0,2 кг, характер обробки - ▼3 кругом. Кількість деталей 15.
I Встановлюютьо технологічну послідовність обробки деталі
№ переходу Перехід 1 Встановити заготовку діаметром 30 мм в самоцентруючому патроні і підрізати торець на глибину 2 мм 2 Відцентрувати заготовку діаметром 30 мм свердлом 3 мм на глибину 7 мм 3 Обточити заготовку з діаметру 30 мм до діаметру 18 мм на довжину 88 мм (чорнове точіння) 4 Обточити заготовку з діаметру 18 мм до 16 мм на довжину 88 мм (чистове точіння) 5 Точити торцеву поверхню заготовки діаметром 30 мм під головку болта 6 Обточити заготовку з діаметру 30 мм до 26 мм на довжину 15 мм (під головку болта) 7 Зняти фаску 2х45° на діаметрі 16 мм 8 Нарізати різьбу Ml6х2 плашкою на довжині 50 мм 9 Відрізати заготовку діаметром 26 мм 10 Переустановити болт в самоцентруючому патроні і підрізати торець діаметром 26 мм на глибину 3 мм 11 Зняти фаску 2х45° на діаметрі 26 мм.
II. Вибір устаткування. Для виготовлення болта вибирають верстат (модель 1А62).
III. Вибір інструменту. Для виготовлення болта користуються різцями Р9.
IV. Вибір режиму різання, розрахунок основного і допоміжного часу. Перехід перший. 1. Призначення режиму різання. Приймають глибину різання t=2 мм, тобто знімають весь припуск за один прохід (i=1). З таблиці 15 по характеру обробки ▼1- ▼3 і діаметру оброблюваної деталі до 30 мм вибирають максимальне значення подачі S=0,25 мм/об. Швидкість різання вибирають з таблиці 16, оскільки для обробки були вибрані різці із сталі Р9. По прийнятій подачі S=0,25 мм/об і глибині різання t=2 таблична швидкість різання v=70 м/хв.
Визначають кількість обертів по формулі (10):
n = об/хв.
Приймають паспортну кількість обертів (таблиця. 31) n=1200 об/хв
Розрахунок основного часу. Визначають розрахункову довжину оброблюваної поверхні по формулі (13). Узявши значення величини врізання і перебігу у=3 мм з таблиці 32, отримають
L = l + y = =13+3=16 мм
Підставивши набуті значення режиму різання у формулу (11), отримають
То = хв,
Визначення допоміжного часу. По таблиці 34 визначають допоміжний час на установку і зняття деталі при точінні в самоцентруючому патроні з вивірянням по мітці при масі деталі до 1 кг Тдоп = 0,2 хв. Допоміжний час, пов'язаний з проходом (таблиця 36) при підрізуванні торця деталі, на верстаті з висотою центрів 200 мм Тдоп = 0,2 хв. Повний допоміжний час на перехід
Тдоп = 0,8 + 0,2 = 1, хв.
Перехід другий. Основний час на центрування деталі (таблиця 34) при діаметрі деталі до 40 мм (26 мм) складе То = 0,08 хв. Допоміжний час, пов'язаний з проходом (таблиця. 36), Тдоп =0,6 хв Перехід третій. Призначення режиму різання. Визначають припуск на обробку по формулі (7) мм
Призначають глибину різання t = 6 мм, тобто знімають весь припуск за один прохід, тоді i =1. З таблиці 8 по прийнятій глибині різання 6 мм (до 8 мм) і діаметру оброблюваної деталі 30 мм (до 40 мм) вибирають подачу S=0,3 мм/об. Швидкість різання вибирають з таблиці 10 по прийнятій подачі S=0,3 мм/ глибині різання t=6 мм v=47 м/хв Розраховують кількість обертів деталі по формулі (10)
= 847 об/хв.
Приймають найближче (менше) паспортне значення кількості обертів n=770 об/мин (таблиця. 31). Розрахунок основного часу. Визначають довжину оброблюваної поверхні з врахуванням врізання і перебігу по формулі (13). З таблиці 32 врізання і перебігу складає 8 мм при глибині різання t=6 мм. Тоді
L = 88+8 = 96 мм.
Основний час розраховують по формулі (11)
= 0,42 хв.
Визначення допоміжного часу. Згідно таблиці 36 при роботі на верстаті з висотою центрів 200 мм допоміжний час, пов'язаний з проходом, для обробки по IV-V класам точності Тдоп = 0,5 хв. Перехід четвертий. Призначення режиму різання. Визначають припуск на обробку по формулі (7) = 1 мм
Приймають глибину різання t =1 мм. Тоді по формулі (8) буде
=1
З таблиці 9 по глибині різання до 1 мм і діаметру оброблюваної деталі до 30 мм (18 мм) вибирають подачу S = 0,12 мм/об
Швидкість різання при обточуванні (табл. 10) при подачі до 0,15 мм/об (0,12 мм/об) и глибині різання 1 мм складає 102 м/хв. Розраховують кількість обертів по формулі (11)
= 3056 об/хв
За паспортом верстата приймають n=1200 об/хв. Розрахунок основного часу. Величина врізання і перебігу по таблиці 32 для глибини різання до 1 мм складає 2 мм. Довжина оброблюваної поверхні з врахуванням врізання і перебігу буде
L = 88+2 = 90 мм.
Підставляють отримані значення у формулу (11) =0,63 хв.
Визначення допоміжного часу. Згідно таблиці 36 допоміжний час на обточування по IV-V класах точності при роботі на верстаті з висотою центрів 200 мм Тдоп =0,5 хв.
Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 590; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |