Стеми законодавства

Загальнотеоретична характеристика системи права та си-

ЗАКОНОДАВСТВА ТА ПРАВА В АПК

Право є дуже складною цілісною системою. Є два основні по-

няття: «система права» і «правова система». Ці поняття не є тотожни-

ми, тому їх слід розрізняти. Правова система - поняття ширше, ніж

система права.

Правова система – це комплекс взаємозалежних і узгоджених

юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відно-

син, а також юридичних явищ, що виникають унаслідок такого регу-

лювання. Вона включає наступні складові: юридичні норми, принци-

пи, інститути, правосвідомість, законодавство, правові відносини,

юридичні установи, правову культуру, правопорядок тощо.

Держава має свою національну правову систему. Історично

склалося так, що у кожній країні діють свої правові звичаї, традиції,

законодавство, юрисдикційні органи, сформувалися особливості пра-

вового менталітету, правової культури, що й об'єднується загальним

поняттям «правова система». У будь-якій державі правова система,

будучи невід'ємним елементом правової культури, детермінована іс-

торичними і географічними чинниками, є частина соціальної системи

держави.

На відміну від правової системи система права – правова катего-

рія, яка означає внутрішню будову права будь-якої країни. Внутрішня

будова права в Україні визначається як його система.

Система права — це об'єктивно обумовлена системою суспіль-

них відносин внутрішня структура права, яка складається з взаємоза-

лежних норм, логічно розподілених за галузями, підгалузями та інсти-

тутами.

Поділ системи права на галузі ґрунтується на певних критеріях.

Такими критеріями є предмет (матеріальний критерій) і метод (юри-

дичний критерій) правового регулювання.

Предмет правового регулювання є умовне виділення певного ві-

докремленого кола (сукупності) суспільних відносин, що мають єдину

якість. Це дозволяє узагальнити норми права, які регулюють коло (су-

купність) суспільних відносин у таку нормативну спільність як галузь

права.

Приміром, предметом екологічного права є відособлена група

суспільних відносин у раціональному використанні природних ресур-

сів й охороні навколишнього середовища. Предмет аграрного права

складають суспільні відносини у сфері організації і діяльності сільсь-

когосподарських товаровиробників. Предмет земельного права - сус-

пільні відносини у сфері раціонального використання і охорони зе-

мель. Предмет адміністративного права - управлінські відносини.

Предмет трудового права - трудові відносини і т.д. Кожна галузь пра-

ва має свою, відносно відокремлену, сферу регулювання.

Предмет правового регулювання зазвичай розглядають як ви-

значальний критерій системи права. Він - головна, об'єктивна підстава

для розподілу правових норм за галузями права. Його доповнює метод

правового регулювання.

Найбільшим елементом системи права є галузь права.

Галузь права — відносно самостійна сукупність юридичних

норм, яка регулює якісно однорідну сферу (рід) суспільних відносин

специфічним методом правового регулювання.

В Україні існують такі галузі права: конституційне право, адмі-

ністративне право, трудове право, цивільне право, сімейне право,

кримінальне право, аграрне право, земельне право, екологічне право,

міжнародне право, господарське право, фінансове право тощо. Галузь

права може включати в себе підгалузі, наприклад: корпоративне право

- підгалузь господарського права, право інтелектуальної власності -

підгалузь цивільного права; банківське право та бюджетне право - під-

галузі фінансового права тощо.

Система законодавства - система всіх упорядкованих певним

чином нормативно-правових актів певної держави, що є формою існу-

вання правових норм, засобом надання їм об'єктивності, визначеності,

загальності. На відміну від системи права, система законодавства ха-

рактеризує її форму, зовнішній вираз, тобто це внутрішня структура

законодавства, що складається звзаємопов'язаних нормативно-

правових актів у тій чи іншій сфері суспільного життя. Вона форму-

ється шляхом видання та систематизації правових актів.

Система законодавства має два основних види: галузевий (тобто

за предметом правового регулювання), обумовлений конкретними су-

спільними відносинами; ієрархічний (субординаційний), який відо-

бражає ієрархію державної влади та нормативно-правових актів за їх-

ньою юридичною силою. На чолі цієї системи перебуває Конституція,

далі - закони, потім - підзаконні акти.

У залежності від об'єкта правового регулювання може складати-

ся комплексна система законодавства, наприклад, природоохоронне

законодавство, екологічне законодавство тощо.

Система права і система законодавства співвідносяться між со-

бою як зміст і форма. Між системою права і системою законодавства є

відмінності. Вони спостерігаються в структурних елементах, змісті,

обсязі.

1. Система права є невидимою, оскільки відбиває внутрішню

будову права, а система законодавства є видимою, зовнішньою фор-

мою системи права.

2. Система права є сукупністю правових норм, а система законо-

давства — сукупністю нормативно-правових актів.

3. В системі права норми права логічно розподілені за галузями,

підгалузями та інститутами. Як правило, норми галузей права — буді-

вельний матеріал, із якого (у різному наборі та різному поєднанні)

складається конкретна галузь законодавства. Можливим є варіант, ко-

ли галузь права є, а галузі законодавства — немає (фінансове право,

право людини на соціальне забезпечення та ін.). У цьому випадку га-

лузі права не кодифіковані, а нормативний матеріал розосереджений

по кількох правових актах, які потребують на уніфікацію.

У системі законодавства нормативно-правові акти об'єднані за

галузями законодавства, які поділені на інститути законодавства. Га-

лузі законодавства створюються як з урахуванням галузевого принци-

пу, так і без його врахування: галузь законодавства може містити нор-

ми різних галузей права (комплексні галузі) або створюватися на під-

ґрунті інституту або підгалузі права. Можливим є варіант, коли галузь

законодавства існує без галузі права (митне законодавство та ін.).

4. Система права складається з галузей права, які мають свій

предмет і метод правового регулювання, а система законодавства

включає галузі законодавства, в яких відсутній метод регулювання, а

предмет регулювання не завжди однорідний, як у галузей права.

5. Система права має лише галузеву, горизонтальну будову, а

система законодавства може мати будову і горизонтальну (галузеве), і

вертикальну (ієрархічне). У федеративних державах існує законодав-

ство федерації і законодавство її суб'єктів (вертикальна будова).

6. Первинний елемент системи права — норма права зі своєю

структурою: гіпотеза, диспозиція, санкція, а первинний елемент сис-

теми законодавства — стаття закону, яка містить нормативне розпо-

рядження, котре, як правило, не містить у собі всіх трьох структурних

елементів логічної правової норми. Нормативне розпорядження нерід-

ко складається лише з гіпотези і санкції; диспозиція може міститися

або в іншій статті даного закону (відсильний спосіб викладу), або в

іншому правовому акті (бланкетний спосіб викладу). Закони, що

включають норми різних галузей права, забезпечуються санкціями, які

викладені в інших нормативно-правових актах (наприклад, закони про

власність, про підприємницьку діяльність та ін.).

7. Система права формується об'єктивно, відповідно до існую-

чих суспільних відносин, а система законодавства створюється в ре-

зультаті цілеспрямованої діяльності уповноважених суб'єктів і тому

включає суб'єктивний момент.

8. Структурні елементи системи права не мають зовнішніх рек-

візитів: назв розділів, статей, глав та інших частин, властивих закону.

Структурні елементи системи законодавства (нормативно-правові ак-

ти), як правило, мають назви розділів, глав, статей. Вони можуть міс-

тити преамбули, формулювання цілей і принципів, загальні норматив-

ні визначення, що складають загальну частину тощо.

Дата добавления: 2014-12-25