Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Фактори розвитку особистості




Психічний розвиток особистості

З думкою про те, що особистістю людина не народжується, а стає, згодні зараз більшість психологів. Однак їхні точки зору на те, яким законам підкоряється розвиток особистості, значно розходяться. Ці розбіжності стосуються розуміння рушійних сил розвитку, закономірностей і етапів розвитку, наявності, специфіки і ролі в цьому процесі криз розвитку особистості. Одна з найважливіших проблем психології розвитку пов'язана зі з'ясуванням ролі біологічного і соціального в особистості людини.

Одна з точок зору на дану проблему, що являє сьогодні переважно історичний інтерес, полягає у твердженні, що провідна роль у становленні особистості людини належить біологічним процесам дозрівання організму, що основні психічні властивості начебто закладені в самій природі людини, яка визначає її життєву долю. Інша і також не дуже популярна в наші дні теорія, навпаки, пояснює особливості особистості, виходячи зі структури суспільства, способів соціалізації, взаємин з оточуючими людьми.

Сучасна психологія розвитку відмовилася від протиставлення біологічних і соціальних факторів на користь розуміння важливості тих та інших у психічному розвитку людини. Однак перед психологією постає задача розкрити уявлення про їхню єдність. Це питання інтенсивно вивчає психогенетика. Вже отримані істотні дані про роль генетичних і соціальних факторів у розвитку інтелекту людини, деяких захворювань (наприклад, алкоголізму, аутизму).

Дослідження співвідношення розлучень у 1500 одностатевих близнюків середнього віку довели, що якщо один з гетерозіготних близнюків розлучився, то імовірність розлучення іншого близнюка збільшується в 1,6 рази (така сама цифра характеризує і можливість розлучення у дітей, чиї батьки розірвали шлюб). Якщо ж розлучився один з монозіготних близнюків, то імовірність розлучення іншого збільшується у 5,5 рази. Ще одне дослідження 2315 пар близнюків підтверджує, що неприємності в родині, на роботі чи ще десь у монозіготних близнюків набагато більше схожі між собою, ніж у гетерозіготних. І хоча у монозіготних близнюків середовище, в якому вони виховуються в дитинстві, схоже, все-таки на подальші події їхнього життя впливає переважно генетичний фактор.

Сучасна психологія має у своєму розпорядженні значний обсяг знань про розвиток людини, починаючи з пренатального періоду (до народження). Одне з основних питань стосується того, чи можна представити хід розвитку у вигляді безупинних змін, які поступово відбуваються з людиною, чи це процес стрибкоподібний (постадійний)? Ті, хто дотримуються думки про безперервність процесу розвитку, вважають, що розвиток йде не зупиняючись, не прискорюючись і не сповільнюючись, тому яких-небудь чітких границь, що відокремлюють один етап від іншого, не існує. Відповідно до другої точки зору, розвиток йде нерівномірно, то прискорюючись, то сповільнюючись, і це дає підставу для виділення стадій чи етапів у розвитку, що якісно відрізняються один від іншого. Прихильники останньої з обговорюваних позицій зазвичай припускають, що на кожній стадії існує який-небудь головний, провідний фактор, який визначає собою процес розвитку на цій стадії. Вони також вважають, що всі люди незалежно від їхніх індивідуальних особливостей обов'язково порядку проходять через кожну стадію розвитку, не пропускаючи жодної і не забігаючи наперед.

Тих, хто дотримується дискретної точки зору на процес розвитку, сьогодні більше. Їхні концепції розроблені більш детально і частіше використовуються у навчанні і вихованні дітей, ніж погляди захисників ідеї неперервності розвитку. Тому далі ми докладніше зупинимося на дискретній точці зору, представивши в її рамках кілька різних періодизацій розвитку. Задзначимо також, що психологи, які приймають концепцію стадійного розвитку (Ж. Піаже, Л.С. Виготський, Д.Б. Эльконін, Е. Еріксон та ін.), далеко не в усьому згодні один з одним. Проте вони визнають, що стадійність розвитку не виключає, а скоріше припускає безперервність цього процесу. Більш того, безперервність процесу розвитку і забезпечує спадкоємність на різних його стадіях.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 790; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.