Основна частина

Вступ

ВСТУП

Б.Г.Забарний, заступник начальника

кафедри організації ОРД

Рецензент: Г.Г.Забарний, доцент, к.ю.н., професор

кафедри організації ОРД

Методичні рекомендації схвалено на засіданні кафедри організації оперативно-розшукової діяльності, протокол № 1 від «28» серпня 2014 р.

Зміст

Вступ……………………………………………………………………...……4

1. Загальні положення курсової роботи…………………………………5

2. Структура курсової роботи…………………………………..………..7

3. Вимоги до змісту курсової роботи……………………………………9

3.1. Вступ…………………………………………………………....11

3.2. Основна частина…………………………………………..……12

3.3. Висновки………………………………………………………..12

3.4. Список використаних джерел…………………...…………….13

3.5. Додатки…………………………………………………………14

4. Вимоги до оформлення курсової роботи……………………..……..14

5. Організація виконання та захисту роботи…………………………..17

6. Орієнтована тематика курсових робіт……………………….………62

7. Список рекомендованих джерел…………………………..…………82

Успішність виконання курсової роботи значною мірою залежить від володіння методикою наукового дослі­дження, тобто вміння самостійно знаходити потрібну на­укову літературу, планувати та організовувати досліджен­ня, аналізувати фактичний матеріал тощо. Проте саме цих навичок і вмінь бракує курсантам (слухачам), які приступають до напи­сання курсової роботи. Незнання правил і прийомів науко­вої праці призводить до непродуктивних витрат сил і часу і, отже, до зниження якості роботи.

Мета пропонованих методичних рекомендацій – ознайомити курсантів (слухачів) з методикою виконання курсової роботи та її захисту. У них роз’яс­нюються вимоги до цього виду науково-дослідних праць, наведено поради як вибирати тему й розроб­ляти програму дослідження, добирати й вивчати літера­туру, виконувати дослідне завдання, писати й оформля­ти текст, готуватися до захисту. В рекомендаціях вміщено також зраз­ки оформлення титульного аркуша, змісту й списку вико­ристаних джерел, правила бібліографічного опису літе­ратурних джерел, адреси ресурсів мережі Інтернет, присвя­чених питанням освіти.

Методичні рекомендації призначені для курсантів (слухачів) факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції, які пишуть курсові роботи з навчальної дисципліни «Оперативно-розшукова діяльність податкової міліції» та інших юридичних дисциплін. Вони також можуть бути використані курсантами (слухачами), які працюють у наукових гуртках або проблемних гру­пах, при підготовці наукових доповідей і повідомлень, під час роботи над рефератами.

1. Загальні положення курсової роботи

Курсова робота – це одна з форм самостійної навчально-дослідницької роботи курсанта (слухача). В процесі її виконання курсанти розширюють свій загальний кругозір і поглиблено вивчають одну з тем відповідного курсу. Водночас вони набувають навичок і вмінь, необхідних для проведення самостійних наукових досліджень: вчаться аналізувати наукову проблему, спостерігати й вивчати навчально-ви­ховний процес у світлі цієї проблеми, добирати й критично вивчати літературу з теми дослідження, робити теоретичні висновки й узагальнення, розробляти програму й вико­ристовувати різні методи дослідження, аналізувати одер­жані результати, обґрунтовувати рекомендації з удосконалення чинного законодавства та навчально-виховного процесу в університеті. Працюючи над текстом роботи, курсанти (слухачі) набува­ють умінь наукового писемного мовлення, а готуючись до захисту – робити усне наукове повідомлення, аргумен­товано обстоювати свою думку. Нарешті, самостійні нау­кові пошуки сприяють розвиткові мислення курсантів (слухачів): умінням аналізувати, зіставляти, узагальнювати, конкрети­зувати, робити висновки.

Курсова робота має переважно реферативний характер, що передбачає ґрунтовне вивчення конкретної наукової проблеми. Її основна частина — критичний огляд науко­вих праць з певної теми. Відмінність курсової роботи від реферату полягає в обов’язковій наявності практичної частини.

Наприклад, спостереження та аналіз в ході проходження практики:

– організації діяльності окремо взятої ДПІ (оперативного чи слідчого підрозділу податкової міліції Державної фіскальної служби) щодо виявлення, розкриття, документування, розслідування та попередження порушень податкового законодавства, інших правопорушень у сфері оподаткування;

– організації службової підготовки;

– організації взаємодії між оперативними, слідчими та ревізійними підрозділами Державної фіскальної служби, Пенсійним фондом в ході перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про злочин;

– виконання вказівок, доручень та окремих доручень слідчих у кримінальних провадженнях;

– організації та проведення окремих оперативно-розшукових заходів;

– вивчення та узагальнен­ня досвіду роботи окремого співробітника оперативного підрозділу податкової міліції тощо.

Курсант (слухач) також може розробити навчаль­но-методичні матеріали (тести, кросворди та перелік питань для формування певних навичок і вмінь, наочні засоби на­вчання, методичні рекомендації щодо поліпшення процесу навчання та ви­ховання тощо), які можуть бути впроваджені у навчально-виховний процес.

Запорукою успішного виконання курсової роботи є добре продумана програма дослідження. Вона складаєть­ся з двох частин – методологічної й методичної.

Методо­логічна частина містить докладне, чітке й завершене ви­значення об'єкта, предмета й проблеми дослідження, фор­мулювання його мети, гіпотез і конкретних завдань, а мето­дична частина – характеристику методів збирання фак­тичного матеріалу і способів його обробки та аналізу, опис експериментальної бази дослідження.

Об’єктом дослідження є частина об’єктивної реальності або знань про неї, що створює проблемну ситуацію, на яку спрямовано увагу дослідника.

Предмет дослідження – це певна частина, окремі сторо­ни, властивості або відношення об’єкта. Об’єкт та предмет співвідносяться як загальне і часткове.

Проблема курсового дослідження характеризує супе­речності між типовим станом предмета дослідження в реальному житті й вимогами до нього. Вона пов’язана з удосконаленням предмета дослідження.

Розв’язання проблеми є метою курсової роботи. Отже, мета дає уявлення про орієнтовні результати, які мають бути викладені й обґрунтовані в роботі. Мета роботи конкрети­зується в її основних завданнях. Як правило, в курсовій роботі формулюють три-чотири таких завдання. Вони мо­жуть поділятися на підзавдання. Зміст і характер завдань залежать від специфіки роботи, але здебільшого одне із завдань передбачає вивчення природи, структури, законів функціонування або розвитку об’єкта, інше – розкриття способів його вдосконалення, а ще – розробку практич­них рекомендацій.

Одним з елементів методологічної частини програми є гіпотеза, тобто обґрунтоване припущення, що висувається для пояснення певних фактів, явищ, процесів, потребує підтвердження або спростування.

Методична частина програми спрямована на уточнення й перевірку гіпотези. В ній описується й обґрунтовується методика дослідження, тобто сукупність та послідовність методів і прийомів, яка забезпечує повне й достовірне роз­в’язання поставлених дослідником завдань. Обґрунтуван­ня методики полягає в доведенні її адекватності предме­ту й завданням дослідження, достатності й раціональності. Зазначена частина програми містить також кількісну та якісну характеристики експериментальної бази дослі­дження умов, у яких воно проводилося.

2. Структура курсової роботи

Курсова робота складається з титульного аркуша, зміс­ту, вступу, основної частини, висновків і списку викорис­таних джерел. Вона також може мати додатки, які містять допоміжний матеріал.

На титульному аркуші мають бути зазначені: назва відомства, якому підпорядковано вищий навчальний за­клад, повна назва університету, назва кафедри, на якій виконано роботу, тема роботи, прізвище, ім’я й по бать­кові виконавця, прізвище, ініціали, науковий ступінь і по­сада наукового керівника, а також назва міста й рік вико­нання роботи (додаток 1).

У змісті, який є остаточно відкоригованим планом кур­сової роботи, перелічують заголовки всіх її структурних частин у тій послідовності, в якій вони подаються в тексті, і вказують сторінки, на яких вони починаються (додаток 2).

У вступі коротко обґрунтовують вибір теми, її значен­ня та актуальність, висвітлюють сучасний стан досліджен­ня наукової проблеми, якій присвячено роботу, стисло ви­кладають програму дослідження.

Основну частину, як правило, поділяють на теоретичну й практичну. У теоретичній частині надається критичний ана­ліз опрацьованої курсантом (слухачем) наукової літератури та виділя­ються теоретичні положення, які були вихідними при ви­конанні практичної частини. У цій частині також обґрун­товується необхідність здійснення певних дослідницьких розвідок.

Практична частина містить опис проведеного в ході проходження практики спостереження та аналіз:

– організації діяльності окремо взятої ДПІ (ДФС, оперативного підрозділу податкової міліції) щодо виявлення, розкриття, документування, попередження порушень податкового та валютного законодавства, інших правопорушень у сфері оподаткування;

– організації службової підготовки;

– організації взаємодії між оперативними, слідчими та ревізійними підрозділами ДФС в ході перевірки заяв, повідомлень та іншої інформації про злочин;

– виконання доручень та окремих доручень слідчих у кримінальних провадженнях;

– організації та проведення окремих слідчих (розшукових) дій;

– вивчення та узагальнен­ня досвіду роботи окремого слідчого (співробітника оперативного підрозділу) податкової міліції тощо.

У висновках стисло, переважно у формі тез або нерозгорнутих, лаконічно сформульованих тверджень, має бути зазначено, що зроблено, яких висновків дійшов курсант (слухач), подано практичні рекомендації щодо вдосконалення чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства, певного аспекту практичної діяльності слідчих та оперативних підрозділів податкової міліції.

Список використаних джерел складає перелік опрацьованих курсантом (слухачем) вітчизняних та зарубіжних праць з основної дисципліни та суміжних з нею наук, на які він посилається у своїй роботі.

Курсова робота може мати додатки: бланки оперативно-службових документів, зразки оформлених документів, тести, кросворди, перелік питань для контролю знань з опрацьованої теми, схеми, графіки та діаграми росту злочинності, статистичні дані щодо кількості виявлених злочинів, тощо.

Обсяг курсової роботи має становити 20-25 сто­рінок машинописного тексту (або 35-40 рукописних). На виклад основної частини роботи відводиться, як правило, 18-20 сторінок, на вступ і висновки – по 2-3 сторінки. Список використаних джерел і додатки до обсягу курсо­вої роботи не зараховуються, хоча вони й мають спільну нумерацію з рештою роботи.

Курсова робота повинна бути грамотно написана й охайно оформ­лена.

Зброшуровану курсову роботу подають науковому ке­рівникові не пізніше ніж за два тижні до її захисту.

3. Вимоги до змісту курсової роботи

Під час опрацювання (читання) відібраних літературних джерел студентам не варто покладатися виключно на свою пам’ять, рекомендується робити на окремих аркушах паперу анотації (короткий зміст опрацьованого матеріалу). Це дасть змогу пізніше компонувати матеріал відповідно до питань курсової роботи. Рекомендується особливу увагу звернути на ідеї та пропозиції авторів щодо вирішення тих чи інших проблем, які входять у предмет дослідження курсової роботи. Розглядаючи окреме питання не варто обмежуватись точкою зору лише одного автора, нехай навіть і дуже авторитетного, а необхідно ознайомитись із декількома найбільш поширеними позиціями щодо даної проблеми, вивчити чинне законодавство, що регулює це питання, ознайомитись із практичними сторонами проблеми, статистичними матеріалами, судовою практикою тощо. Також, вивчаючи літературу не потрібно намагатись лише запозичити матеріал, а необхідно осмислити отриману інформацію, зробити її критичний аналіз, власні висновки. Важливим при опрацюванні літературних джерел є знання та навички роботи з каталогами бібліотек, персональним комп’ютером, мережею Інтернет, комп’ютерними правовими системами (ЛІГА: Закон та ін.).

По мірі опрацювання літературних джерел курсантом проводиться відбір, осмислення, критичний аналіз необхідних матеріалів, та включення їх до тексту певних структурних елементів курсової роботи. До тексту курсової роботи включаються лише старанно підібрані матеріали, які безпосередньо стосуються предмету дослідження і містять достовірні дані та наукові факти. Про достовірність інформації свідчить не тільки характер джерела, а й науковий, професійний авторитет його автора, належність до тієї чи іншої наукової школи. За достовірність та об’єктивність усіх даних курсової роботи відповідає студент – автор роботи.

Зміст курсової роботи повинен відображати послідовність та результати дослідження. Усі складові елементи роботи повинні бути пов’язані між собою, доповнювати та поглиблювати одна одну.

Текст курсової роботи викладається літературною мовою без перенасичення спеціальною термінологією, викладається від третьої особи, без вживання займенників „я”, „ми”. За необхідністю можна вживати вирази: „автор вважає”, „на наш погляд” тощо (приклади найбільш поширених мовних конструкцій, які використовуються у наукових працях для виконання функції засобів зв’язку між реченнями наведено у додатку Ж). Не допускається скорочення слів і назв.

Подані у курсовій роботі матеріали розміщуються у такому порядку, який відповідає внутрішньому логічному зв’язку етапів дослідження. Рекомендується наступна традиційна структура основних елементів курсової роботи: зміст; вступ; розділи основної частини; висновки; список використаних джерел; додатки (за необхідності).

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, вказуються бази досліджень (літературні джерела) та інші матеріали, за якими виконується курсова робота, ступінь вивчення обраної проблеми в юридичній літературі. Також потрібно чітко вказувати мету, предмет, об’єкт та завдання, які будуть вирішені при написанні курсової роботи, і власні думки по відношенню до обраної проблеми. Обсяг вступу – 3–5 сторінок (3 – друкованого тексту, 5 – рукописного).

Актуальність теми курсової роботи – це сутність проблемної ситуації, яка потребує вирішення. Визначається кількома реченнями.

Ступінь вивчення проблеми – це стан розробки обраної теми. Необхідно навести короткий огляд основної літератури (назвати вчених, які безпосередньо займались дослідженням зазначеної проблеми), з якого видно, що дана тема ще не розкрита, або недостатньо розкрита, а тому потребує подальшого дослідження.

Формування мети дослідження та завдань курсової роботи, які будуть вирішуватися відповідно до визначеної мети здійснюється шляхом вживання дієслів (вивчити..., дослідити..., описати..., встанови..., виявити... тощо). Метою курсової роботи є те, заради чого проводиться дослідження, тобто, вирішення проблеми у цілому, а завданнями – шлях досягнення поставленої мети. Завдання мають бути чіткими, оскільки описання їхнього вирішення становитиме зміст розділів основної частини курсової роботи, а також визначатиме їх заголовки.

Об’єктом дослідження є процес або явище, що породжує проблемну ситуацію. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і співвідноситься з ним як часткове і загальне. Предмет дослідження визначає тему курсової роботи, тому саме на нього спрямована основна увага дослідника. В юридичній науці, найчастіше, об’єкт дослідження розглядається як правові відносини, що існують у певній сфері суспільного життя, а предметом дослідження – правові норми, що регулюють суспільні відносини, або ж проблеми правового регулювання.

У вступі курсової роботи також згадується про фактичний матеріал, на основі якого виконана робота, характеризуються основні джерела отриманої інформації (офіційні, наукові, літературні тощо).

В основній частині курсової роботи розкривається її зміст, тобто описується саме дослідження та узагальнюються його результати.

Зміст розділів основної частини повинен чітко відповідати темі курсової роботи та повністю її розкривати. Матеріал, має викладатися стисло, логічно і аргументовано.

Основна частина може складається з розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюються висновки із стислим викладенням наведених у ньому наукових і практичних результатів обсягом. При цьому, слова „висновки до розділу” окремо не зазначаються.

Між двома суміжними розділами (підрозділами) повинен бути взаємозв’язок.

Кожна курсова робота буде мати свою структуру основної частини, оскільки остання обумовлюється тематикою дослідження, баченням автором глибини проблеми та шляхів її вивчення, а також різницею у характері і значенні її окремих складових частин для досягнення поставленої у роботі мети дослідження. Конкретна структура основної частини формується у процесі написання курсової роботи, зокрема із урахуванням рекомендацій наукового керівника.

Дата добавления: 2014-12-25