Анотація

І СУСПІЛЬСТВА

ТЕМА 2. ПРАЦЯ ЯК ОСНОВА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Основні питання:

2.1. Соціально-економічна сутність праці.

2.2. Зміст і характер праці.

2.3. Види праці.

Ключові слова: ПРАЦЯ, ПРЕДМЕТИ ПРАЦІ, ЗАСОБИ ПРАЦІ, ТЕХНОЛОГІЯ ДІЯЛЬНОСТІ, ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ, УМОВИ ПРАЦІ, ЗМІСТ ПРАЦІ, ХАРАКТЕР ПРАЦІ, ВИДИ ПРАЦІ.

Мета теми: вивчити сутність, значення, зміст і характер праці, звернути увагу на основні види праці.

Основні компетенції:

- знати: соціально-економічну сутність праці, зміст і характер праці; класифікацію видів праці;

- вміти: охарактеризувати значення та необхідність праці, визначити конкретний вид праці за класифікаційними ознаками.

Праця – це усвідомлена, доцільна, організована діяльність, спрямована на створення матеріальних цінностей, послуг, духовних благ для задоволення суспільних та особистих потреб людини й суспільства в цілому.

Основними критеріями, що відрізняють працю від нетрудової діяльності, є: зв'язок зі створенням благ; зв'язок iз цілеспрямованістю; відношення до легітимності; затребуваність.

Роль праці в розвитку людини і суспільства:

- праця розвиває людину, його фізичні і духовні якості;

- задовольняє матеріальні і духовні потреби;

- забезпечує відтворення населення;

- забезпечує виробництво матеріальних, інтелектуальних та культурних благ;

- стимулює науково-технічний і соціальний прогрес;

- зростання продуктивності праці.

Предмет праці – природна річ, або предмет вироблений попередньою працею, на які спрямована трудова діяльність.

Засіб праці – це знаряддя, за допомогою якого працівник впливає на предмет праці.

В уявленні про працю виділяють різні аспекти:

- економічні (ринок праці, трудова зайнятість населення, продуктивність праці, її ціна, організація і нормування, оплата і матеріальне стимулювання, планування, аналіз і облік праці);

- соціальні (змістовність, привабливість, престижність і мотивація праці, соціальне партнерство тощо);

- психофізіологічні ( складність, напруженість, гігієна праці тощо);

- техніко-технологічні (технічне і технологічне оснащен­ня, енергооснащеність і техніка безпеки праці та ін.);

- правові (законодавче регулювання трудових відносин, від­носин на ринку праці тощо).

Функції праці:

- створення матеріально-культурних благ, забезпечення суспільства предметами та послугами, які задовольняють потреби людини;

- забезпечення матеріального добробуту працівника і членів його сім'ї;

- соціально-диференційна функція праці - відмінність соціальних рис професійно-кваліфікаційних груп працівників;

- статусна функція праці, зумовлена неоднаковим значен­ням у суспільстві різних видів праці;

- формування особистості;

- ціннісна функція праці, пов'язана з формуванням у працівників ціннісних установок, мотиваційної сфери, життєвих цілей та планів на майбутнє;

- у праці й завдяки праці люди пізнають як закони свого розвитку, так і закони природи.

Подвійний характер праці втіленої в товарі виявляється через конкретну і абстрактну працю - це не два види праці, а дві сторони всіх видів праці, матеріалізованих у відповідних товарах.

Якщо ми розглядаємо будь-який вид праці конкретно, тобто зосереджуючи на ньому свою увагу: які при його виробництві використовувалися матеріали, які застосовувалися технології, праця якої кваліфікації і яких професій була необхідна – це загальні атрибути конкретної сторони праці. Але будь-який вид праці можна розглядати і абстрактно, як витрати фізичної, психічної і інтелектуальної енергії. Для того, щоб обмінювати товари їх потрібно порівнювати, а можливо це лише за допомогою виявлення в них загального. Цією загальною є абстрактна праця, вона є вартістю товару.

Зміст праці характеризує функціональні особливості конкретного виду трудової діяльності, зумовлені предметом праці, засобами праці й формою організації виробничого процесу. Поняття "зміст праці" включає ступінь відповідальності й складності праці, рівень творчих можливостей, співвідношення виконавських та управлінських функцій, рівень технічної оснащеності, ступінь різноманітності трудових функцій, монотонності, самостійності й т. ін. Зміст конкретного виду трудової діяльності формує певні вимоги щодо освіти, кваліфікації, здібностей індивіда.

Характер праці — соціально-економічна природа трудового процесу, суспільна форма його організації, спосіб взаємодії людей у процесі праці. До основних складових категорії «характер праці» належать: зв'язок між індивідуальною і суспільною працею; спосіб об'єднання працівників із засобами праці; спосіб включення індивідуальної праці в суспільну; взаємозв'язок між окремими видами праці.

Види праці оцінюють за такими класифікаційними ознаками:

· за мірою абстрагування;

· за характером і змістом праці;

· за предметом і продуктом праці;

· за засобами і способами праці;

· за умовами праці;

· за регламентованістю та іноваційністю.

Зміст самостійної роботи:

1. Дослідити різні підходи до поняття праці та її ролі.

2.Вивчити види праці.

3. Розглянути зв’язок економіки праці з іншими дисциплінами

Індивідуальні науково-дослідні завдання:

1. Етапи становлення економіки праці як самостійної науки.

2.Роль наукових досліджень російських і українських економістів у розвитку науки економіка праці.

3.Напрямки еволюції праці як фактора виробництва.

4. Економічна природа й значення поняття людський капітал.

Питання для самоконтролю та повторення:

1. Що таке праця?

2. У чому полягає роль праці?

3. Якщо праця є необхідною умовою життєдіяльності людини, чому в суспільстві завжди існують люди, які не трудяться?

4. Що таке зміст та характер праці? Чим вони відрізняються?

4. За якими ознаками можна класифікувати різні види праці?

5.В чому полягає відмінність конкретної і абстрактної праці?

6. Визначте зв'язок економіки праці з іншими дисциплінами.

7. Розкрийте задачі та мету курсу.

8. Які методи та прийоми використовуються при вивченні дисципліни?

План семінару:

1. Традиційне і сучасне визначення праці, її зміст.

2. Роль праці в розвитку людини та суспільства.

3. Класифікація видів праці.

4. Еволюція праці як чинника виробництва, її гуманізація.

Тестові завдання:

1. До предметів праці належать:

а) обладнання, машини, прибори;

б) інструменти, технології виробництва;

в) земля, сировина, матеріали та ін.

г) програми забезпечення виробництва.

2. До засобів праці відносяться:

а) енергетичні та матеріальні потоки;

б) обладнання, машини, прибори;

в) земля та складові природної флори і фауни;

г) полуфабрикати та складові.

3. За характером та змістом праця має такі види:

а) ручна;

б) низько- та висококваліфікована;

в) індивідуальна та колективна;

г) фізична та розумова.

4. Праця – це

а) цілеспрямована діяльність, метою якої є задоволення власних потреб;

б) діяльність людини за перетворенням матеріальних, інтелектуальних ресурсів у необхідний для власного та суспільного споживання продукт;

в) діяльність людини, спрямована на самореалізацію інтелектуальних, матеріальних, кваліфікаційних можливостей;

г) немає вірної відповіді.

5. За засобами та способами праці розрізняють види праці:

а) стаціонарна, нестаціонарна, наземна, підземна та з різним ступенем регламентації;

б) найомна, приватна, індивідуальна та колективна;

в) ручна, механізована, низько-, середньо та високотехнологічна;

г) наукова, інженерна, виробнича.

6. За умовами праці розрізняють види праці:

а) за бажанням та примушенням;

б) вільна, з різним ступенем регламентації, наземна, підземна, надводна та підводна;

в) найомна, приватна, індивідуальна та колективна;

г) механізована та ручна.

7. Коли розглядаються, які при виробництві товару використовувались матеріали, технології, це:

а) конкретна сторона праці;

б) абстрактна сторона праці;

в) вартісна сторона праці;

г) матеріальна сторона праці.

8. Витрати людиною фізичної, психічної та інтелектуальної енергії на працю можна розглядати як

а) конкретну працю;

б) абстрактну працю;

в) загальну працю;

г) нематеріальну сторону праці.

Дата добавления: 2014-12-25