Розрахунки чеками

Чек представляє собою паперовий розрахунковий документ установленої форми, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця платнику про сплату чекодержателю зазначеної в ньому суми коштів протягом установленого строку.

Використання чека як засобу платежу дозволяє економити витрати на обіг дійсних грошей і прискорює платежі, після чого чеки оплачуються після подання (рис. 14.8).

Рис. 14.8. Порядок здійснення розрахунків чеками

Форма чеків та їх обіг регламентується національним законодавством і нормами міжнародного права. Країни СНД як джерела чекового права користуються Постановою ЦВК і РНК СРСР “Положення про чеки” від 6 листопада 1929 року, а також нормами Женевської конвенції, що встановила “Одноманітний закон про чеки”. Країни, що не входять у систему Женевського чекового права, регулюють обіг чеків національними нормами права, а країни англо-американського права – нормами цього права. У відповідності з міжнародним правом при розв’язанні спорів, пов’язаних із формою чеків і їх обігом, застосовується право тієї країни, де чек був виписаний.

Використання чеків в іноземній валюті при розрахунках за зовнішньоекономічнми операціями суб’єктів ЗЕД України дозволяється, якщо:

- у зовнішньоекономічному договорі зазначено, що чек виписується нерезидентом на резидента, які є сторонами договору;

- чек виписаний нерезидентом для сплати за товар або для використання його як застави згідно з чинним законодавством або гарантії забезпечення виконання зобов’язань перед резидентом. У чеку або супровідному додатку до нього має зазначатися призначення платежу;

- нерезидентом-чекодавцем є банк, держава, міжнародна організація, корпорація, страхова компанія.

Зазначені вимоги не поширюються на чеки, виписані нерезидентом на резидента, який є представником у справах інтелектуальної власності (патентним повіреним). Приймання чеків на інкасо від патентного повіреного дозволяється за умови пред’явлення до банку свідоцтва представника у справах інтелектуальної власності.

На території України розрахунки між резидентами за допомогою чеків в іноземній валюті забороняються.

Умови передачі чеку від одної особи до другої передбачають вид чеку і характер його використання в обігу як засобу платежу.

Розрізняють такі види чеків:

а) іменний – паперовий розрахунковий документ, що виражений в іноземный валюті, тобто є письмовим розпорядженням юридичної особи – нерезидента або фізичної особи – нерезидента, яка виписала чек (чекодавець), платнику про виплату певної суми коштів чекодержателю, зазначеному в чеку, або іншій особі за нотаріально посвідченою довіреністю за рахунок наданого платнику грошового покриття. Такий документ не може бути переданий за допомогою звичайного індосаменту. Тут передача здійснюється цесією, тобто шляхом здійснення передаточного надпису з зазначенням: “не наказу”, завіреним у нотаріальному порядку у відповідності з нормами цивільного права. При передачі шляхом цесії його держатель набуває тільки тих прав по чеку, які мав попередній чекодержатель.

Дата добавления: 2014-12-25