Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Система факторів, які впливають на ризик




При визначенні кожного конкретного ризику працівники підприємства можуть зіштовхуватися з рядом різноманітних факторів, з огляду на які і оцінюватимуться ними ризики. Через це в процесі ризик-менеджменту важливим видається не лише виявлення і оцінка ризиків діяльності підприємства, але і встановлення факторів впливу на оцінку кожного з них.

Фактори визначення ризиків діяльності підприємства – це ті чинники чи обставини, які певним чином сприяють або, в деяких випадках, перешкоджають формуванню вірної управлінської оцінки того чи іншого виду ризику. Тобто, дані фактори впливають на визначення рівня ризиків діяльності підприємства та, як наслідок, на прийняття адекватних управлінських рішень.

Якщо говорити про класифікацію факторів впливу на визначення ризиків діяльності підприємства, то варто відмітити, що до цього часу вона не проводилася. Це пов’язано з тим, що головна увага науковців зазвичай спрямовувалася на дослідження і класифікацію факторів впливу на сам рівень ризику, на ступінь його прояву, на діяльність різного роду підприємств.

Найбільш поширеним у науковій літературі є підхід, за яким всі ризики діяльності підприємства поділяються за джерелом їх виникнення на внутрішні і зовнішні.

До внутрішніх ризиків, звичайно, відносяться ті несприятливі ситуації, які можуть виникнути в самому мікросередовищі підприємства, тобто в одній із його управлінських, виробничих чи інших підсистем.

Зовнішні ризики є ризиками макросередовища, тобто такими, вплив на які з боку підприємства фактично мінімальний. Вони абсолютно не залежать від діяльності персоналу підприємства і тому є більш складними для аналізу та управління. Якщо ж говорити про підприємства, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, то для них спектр зовнішніх ризиків розширюється, принаймні, вдвічі. Адже в даному випадку до всіх можливих зовнішніх ризиків діяльності підприємства у власній країні додаються ще й ризики діяльності на міжнародному ринку та зовнішні ризики, пов’язані з економічною, політичною, фінансовою, соціальною та іншими ситуаціями у країні здійснення діяльності.

Якщо ж говорити про фактори визначення внутрішніх і зовнішніх ризиків діяльності підприємства, то слід зазначити, що оцінювання та ідентифікація ризиків завжди проводиться людьми, зокрема, управлінським персоналом підприємства чи працівниками підрозділу ризик-менеджменту, а тому фактори впливу на визначення ризиків діяльності підприємства завжди будуть суб’єктивними, оскільки в будь-якому разі рішення стосовно визначення ризику чи його оцінки прийматиметься суб’єктом – конкретним працівником чи групою працівників підприємства.

За джерелами походження фактори пливу на визначення і оцінку ризиків діяльності підприємства можна поділити на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні фактори визначення ризику діяльності – це ті чинники, які впливають на суб’єктів прийняття рішення всередині самого підприємства. Зокрема, такими внутрішніми факторами визначення і оцінки ризику можуть бути наступні: досвід попередньої діяльності підприємства; накази і розпорядження керівництва; рівень кваліфікації і обізнаності персоналу підприємства; спеціалізація і сфери діяльності підприємства; рівень розвитку системи внутрішнього інформаційного забезпечення управлінського персоналу; наявність внутрішніх методик виявлення і оцінки ризиків на підприємстві та ін. Внутрішні фактори визначення ризиків діяльності підприємства, як бачимо, можуть впливати на суб’єкта прийняття рішення як опосередковано, так і безпосередньо. З огляду на це можемо виділити серед внутрішніх факторів визначення ризиків діяльності: прямі та непрямі.

Прямі фактори – це ті чинники, які прямо впливають на діяльність відповідальних за визначення ризиків працівників. Зокрема, такими факторами можуть бути розпорядження чи накази керівництва підприємства стосовно розгляду того чи іншого виду ризику для певної сфери діяльності. Також до прямих факторів визначення ризику можемо віднести і наявність на підприємстві затверджених методичних положень і рекомендацій стосовно визначення і оцінки певних видів ризиків.

Непрямі фактори – це ті чинники, які здійснюють вплив на визначення ризиків діяльності підприємства відповідними суб’єктами опосередковано. Так, непрямими внутрішніми факторами впливу на визначення ризиків діяльності конкретного підприємства може бути спеціалізація підприємства чи сфери його діяльності, досвід його діяльності на ринку. Дані чинники відносяться до непрямих факторів тому, що вони не можуть здійснювати прямий вплив на прийняття рішень відповідальними суб’єктами. Так, зокрема, ідентифікувати той чи інший ризик діяльності підприємства відповідний працівник може за наявності прямих вказівок чи рекомендацій керівництва або ж на основі власних знань і досвіду, власного розуміння специфіки діяльності своєї організації. Однак, за відсутності керівних положень, працівник при здійсненні визначення ризиків діяльності свого підприємства керується його специфікою, сферами господарської діяльності. Але цей вплив на суб’єкта прийняття рішення вже не є прямим, оскільки в даному випадку ризик-менеджер самостійно вирішує які ризики для підприємства є актуальними і самостійно визначає порядок і методи проведення їх оцінки.

Зовнішні фактори визначення ризиків діяльності підприємства – це ті чинники, які не залежать від діяльності конкретного підприємства чи його управлінського персоналу. Такими чинниками є всі ті обставини, які здійснюють свій вплив на підприємство ззовні. При цьому, зовнішні фактори впливу на визначення ризиків діяльності підприємства також можна поділити на прямі та непрямі.

Прямі зовнішні фактори впливу на діяльність ризик-менеджерів підприємства – це ті чинники, які формуються у законодавчому полі держави чи на міжнародному рівні. До таких чинників, зокрема, можна віднести вимоги чинних у країні законодавчих актів та інших нормативних документів, які визначають перелік ризиків для певних видів підприємств, методичні рекомендації чи положення стосовно порядку визначення та оцінки окремих ризиків господарської діяльності.

Непрямими зовнішніми факторами визначення ризиків діяльності підприємства є ті чинники (інформація), що надходять на підприємство ззовні, не здійснюючи при цьому прямого впливу на суб’єктів здійснення його ризик-менеджменту. Таким чином, факторами непрямого зовнішнього впливу на визначення ризиків підприємства є інформація стосовно ризиків аналогічних підприємств або підприємств, які займаються схожими видами діяльності.

Накази і розпорядження керівництва – це задокументовані вимоги керівних осіб або власників підприємства стосовно обов’язкового управління певними видами ризиків. Саме ці документи зобов’язують персонал ризик-відділу підприємства особливу увагу звертати на виділені у них ризики, їх оцінку та ефективне управління ними. Наявність відділу ризик-менеджменту є чи не найголовнішим прямим фактором визначення ризиків діяльності підприємства, оскільки в разі існування відділу управління ризиками імовірність того, що всі можливі для підприємства ризики будуть визначені і оцінені підвищується у кілька разів.

Наявність внутрішніх методик виявлення і оцінки ризиків – це важливий прямий фактор їх визначення. Адже за умови існування таких методичних положень чи вказівок персонал відділу ризик-менеджменту в першу чергу займається виявленням, оцінкою і попередженням саме даних різновидів ризику діяльності підприємства.

Попередній досвід діяльності підприємства – це всі ті ризики, які виникали в ході здійснення ним діяльності і успішно чи не зовсім успішно усувалися внаслідок прийняття управлінських рішень. Саме попередній досвід діяльності досить часто є головним фактором при визначенні зовнішніх і внутрішніх ризиків підприємства, оскільки ризик-менеджери в будь-якому разі при прийнятті рішень опираються на отриманий раніше досвід управління ризиками на своєму підприємстві.

Наступним фактором визначення ризиків підприємства, звичайно ж, є його спеціалізація і сфери діяльності. Адже кожна сфера виробничої діяльності характеризується існуванням і певних ризиків. Звісно, що переважна більшість ризиків діяльності є фактично однорідною для будь-яких підприємств. Однак, кожна сфера діяльності виробляє свою специфіку фактично одних і тих же ризиків, що в свою чергу, вимагає специфіки і у визначенні таких ризиків та управлінні ними.

Рівень розвитку системи внутрішнього інформаційного забезпечення на підприємстві – це фактично індикатор рівня його ризик-менеджменту. Адже загальновідомо, що лише на основі чітких, правильно підібраних і вчасно отриманих аналітичних даних щодо показників діяльності підприємства, можуть прийматися адекватні управлінські рішення. Тобто, чим більш інформованим буде ризик-менеджмент підприємства, тим більшими можливостями він володітиме щодо попередження виникнення для підприємства різного роду несприятливих ситуацій.

Законодавче регулювання порядку визначення і оцінки ризиків – це всі ті нормативно-правові акти, методики чи положення, які регламентують порядок визначення і оцінки ризиків у певних сферах виробничої діяльності чи на певних видах підприємств.

Іще одним прямим зовнішнім фактором впливу на визначення ризиків діяльності підприємства є міжнародні нормативно-правові акти, які встановлюють вимоги до визначення і оцінки ризиків у певних сферах діяльності.

До непрямих зовнішніх факторів визначення ризиків діяльності підприємства належать всі ті інформаційно-аналітичні дані про розвиток аналогічних підприємств, чи про стан фінансово-економічного сектору, чи про політичне становище, чи про зміни і новації у законодавчому полі, які можуть слугувати для визначення внутрішніх і зовнішніх ризиків діяльності підприємства та прогнозування можливих ризиків.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 1408; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.