Класифікація способів захисту цивільних прав та інтересів

Способи захисту цивільних прав та інтересів

Способи захисту цивільних прав та інтересів – це закріплені законом матеріально-правові способи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (припинення, запобігання, усунення порушень).

залежно від результату, на який розраховано їх застосування:

· Для підтвердження, засвідчення права або припинення, зміни зобов'язання:

§ Визнання права – це спосіб захисту цивільних прав, що застосовується тільки у судовому порядку, коли існування такого права викликає сумнів, якщо необхідно встановити фактичну обставину і надати їй правового значення у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів тощо. Вимога позивача звернена до суду, який на підставі наданих позивачем доказів офіційно встановлює наявність або відсутність у нього спірного права.

§ Примусове виконання обов’язку в натурі, реально – це спосіб захисту цивільних прав, коли кредитор зобов'язує боржника реально виконати обов'язки за договором, а не виплатити грошову компенсацію чи здійснити інші дії. Наприклад, боржник замість виконання роботи пропонує відступне або обіцяє купити таку само річ, яку повинен зробити, але кредитор вимагає виготовлення цієї речі.

§ Зміна або припинення правовідношення – це спосіб захисту, коли кредитор намагається захистити себе від продовження порушення його цивільних прав у договорі. Наприклад, особа може припинити дію договору (розірвати його достроково) у випадку, коли зрозуміло, що договір не буде виконаний належним чином і в передбачені строки.

· Для попередження або припинення порушення права:

§ Припинення дії, яка порушує право. Цей спосіб захисту застосовується щодо триваючих порушень, як спосіб забезпечення позову; він може застосовуватися разом з іншими способами й окремо.

§ Визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб – це позбавлення в судовому або адміністративному порядку юридичної сили актів суб'єктів владних правовідносин, що суперечать чинному законодавству.

§ Самозахист права – це спосіб захисту порушених прав без звернення в юрисдикційні органи, наприклад, самооборона,

§ Стягнення неустойки – це спосіб захисту у договірних відносинах, якщо неустойка передбачена законом або договором.

§ Інші способи захисту, що встановлені договором, законом або здійснені за волею постраждалої особи, наприклад, розповсюдження правдивої інформації про порушення своїх прав. Перелік способів захисту не є вичерпаним.

· Для відновлення порушеного права, компенсації втрат у зв’язку з порушенням:

§ Відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб захисту застосовується тоді, коли порушене право не припинило своєї дії й може бути відновлене шляхом як припинення самого правопорушення, так і усунення його наслідків.

§ Визнання правочину недійсним. Цей спосіб захисту можна застосовувати тільки до заперечного (оспорюваного) правочину, недійсність якого прямо не випливає із закону, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Наприклад, батько може оспорювати правочин, що вчинив його неповнолітній син. Якщо правочин не виконано, то кредитор не має права вимагати виконання передбаченого правочином зобов’язання. Сторони, що виконали недійсний правочин (договір), мають повернутися до первинного стану за правовими наслідками, кожна зі сторін зобов’язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала, а при неможливості – відшкодувати вартість одержаного. Нікчемний правочин не вимагає визнання судом його недійсності, оскільки ця недійсність прямо встановлена законом, наприклад, при недотриманні нотаріальної форми при вчиненні правочину з нерухомістю.

§ Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (реальні збитки, упущена вигода). Цей поширений спосіб захисту є компенсаційним, універсальним, оскільки частіше застосовується при порушенні будь-яких прав, що випливають з речового права, договірного права, недоговірних зобов’язань тощо.

§ Відшкодування моральної (немайнової) шкоди, яка полягає у завданні фізичного болю, душевних стражданнях, у приниженні честі, та відшкодовується, як правило, грошима.

Дата добавления: 2014-12-25