Черговість спадкування за законом. Спадкування за правом представлення

Заповідальні розпорядження заповідача

Заповідач має право визначити обсяг спадщини і заповідати спадкоємцям усі свої права та обов'язки або їх частину. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, то до його спадкоємців переходять й обов'язки пропорційно правам.

Заповідач має право надати такі заповідальні розпорядження:

· Підпризначення спадкоємця застосовується заповідачем на випадок, якщо спадкоємець за заповітом не може або не хоче прийняти спадок (помер, усунений від права на спадкування, не може виконати умов заповіту тощо).

· Заповідальний відказ (легат, відмова ) – це заповідальне розпорядження щодо покладення обов’язків на спадкоємців здійснити будь-яку дію на користь однієї чи кількох осіб (відказоодержувачів), які набувають права вимагати його виконання. Предметом заповідального відказу може бути майнові права або речі, що передаються відказоодержувачу у власність або за іншим речовим правом, та які входять або не входять до складу спадщини. Відказоодержувач (легатарій) має право вимоги до спадкоємця з часу відкриття спадщини за умови прийняття ним спадщини, у межах вартості спадкового майна за вирахуванням боргів спадкодавця.

· Покладання – заповідач зобов'язує спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру.

· Встановлення сервітуту – це розпорядження заповідача спадкоємцю надати відказоотримувачеві право довічного користування земельною ділянкою, іншими природними ресурсами або іншим нерухомим майном, наприклад, на спадкоємця, до якого переходить майно, заповідач має право покласти обов’язок надати іншій особі право користування кімнатою у житловому будинку.

· Призначення виконавця заповіту здійснюєтьсядля забезпечення виконання своєї волі.

Спадкування за законом є складовою захисту права приватної власності, передбачення волі власника після смерті, спрямованої на те, щоб його майно перейшло у власність його родичам, утриманцям. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі:

- відсутності спадкоємців попередньої черги,

- усунення їх від права на спадкування,

- неприйняття ними спадщини

- або відмови від її прийняття,

крім випадків зміни черги:

§ нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини;

§ за рішенням суду.

Перша черга спадкоємців за законом – діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Друга черга – рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Третя черга – рідні дядько та тітка спадкодавця.

Четверта черга – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

П’ята черга – інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, (причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення); утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї (утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування).

Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Спадкування за правом представлення (поколінне наступництво) – це такий порядок закликання до спадкування за законом, за умовою, що спадкоємець помирає до відкриття спадщини, і тоді більш дальні родичі спадкодавця спадкують як правонаступники померлих раніше спадкодавця більш ближчих його родичів, тобто, особи займають при спадкуванні місце, яке належало б родичу по прямій висхідній лінії, якщо б він був живий на момент відкриття спадщини, і частка спадкоємця за законом, який помер до відкриття спадщини, переходить до його нащадків. Термін, що використовується законодавством, «за правом представлення», є умовним, більш вдалим вважаємо термін «поколінне наступництво», оскільки більш дальні родичі - покоління стають правонаступниками покоління, яке є більш ближчими родичами спадкодавця.

- Внуки, правнуки спадкодавця спадкують як представники раніше померлих їхніх матері, батька, баби, діда, які спадкодавцю приходяться більш ближчими родичами (донькою, сином, онуком, онучкою).

- Прабаба, прадід спадкодавця спадкують як представники раніше померлих їхніх дітей, (баби, діда).

- Племінники спадкодавця спадкують як представники раніше померлих їхніх матері, батька, які спадкодавцю приходяться більш ближчими родичами (сестрою, братом).

- Двоюрідні сестри, брати спадкодавця спадкують як представники раніше померлих їхніх матері, батька, які спадкодавцю приходяться більш ближчими родичами (тіткою, дядьком).

- Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, то частка їх померлого родича ділиться між ними порівну.

- При спадкуванні при прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення (ст. 1266 ЦК).

Дата добавления: 2014-12-25