Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Органи управління й організації економічного аналізу




Організація економічного аналізу

Кластерний аналіз

Кластерний аналіз – один із методів багатомірного аналізу, при­зна­чений для угруповання (кластеризації) сукупності, елементи якої характе­ризуються багатьма ознаками. Значення кожної з ознак слу­жать ко­орди­натами кожної одиниці досліджуваної сукупності в багато­мірному про­сторі ознак. Кожне спостереження, що характеризується значеннями декількох показників, можна представити як крапку в просторі цих по­каз­ників, значення яких розглядаються як координати в багато­мір­ному просто­рі. Відстань між крапками р та q з k-ко­ор­динатами визначається як:

 

. (1.42)

 

Основним критерієм кластеризації є те, що розходження між кла­стерами повинні бути більш істотні, ніж між спостереженнями, відне­сеними до одного кластера, тобто в багатомірному просторі повин­ний дотримуватися нерівності:

rp.g < r1,2 (1.43)

де r1,2 – відстань між кластерами 1 і 2.

 

Так само, як і процедури регресійного аналізу, процедура кластеризації досить трудомістка, її доцільно виконувати на комп'ютері.

В умовах розвитку ринкових відносин питання організації і стану економічного аналізу набувають особливого значення, оскільки еконо­мічний аналіз на відміну від бухгалтерського обліку і статистики не має суворої регламентації і виконується за ініціативою різних управлін­ських структур, виходячи з накопиченого аналітичного досвіду роботи управлінського персоналу.

Організаційні форми аналізу господарської діяльності підпри­єм­ства визначаються складом апарату і технічним рівнем управління.

На великих промислових підприємствах діяльністю всіх економіч­них служб керує головний економіст, що організує всю економічну роботу на підприємстві, у тому числі й щодо аналізу господарської діяльності. У його безпосередньому підпорядкуванні знаходяться планово-технічний відділ, відділи праці і заробітної плати, бухгалтерія, фінансовий відділ і т. ін. В окремий структурний підрозділ може бути виділений відділ чи група економічного аналізу. На середніх і дрібних підприємствах аналітичну роботу очолює начальник планового відділу або головний бухгалтер.

Удосконалювання методів господарської роботи вимагає розвит­ку аналітичних функцій економічних і технічних служб підприємств.

Економічний аналіз входить в обов'язок не тільки працівників еко­номічних служб, а й технічних відділів (головного механіка, енерге­ти­ка, технолога та ін.) Економічні служби підприємства планують госпо­дарську діяльність, здійснюють постачання і реалізацію продукції, орга­нізовують працю, фінансову роботу, облік і контроль господарської діяльності.

Найбільш комплексно досліджувати поставлену проблему і знай­ти найбільш оптимальний варіант її рішення можливо тільки при за­галь­них зусиллях спільної роботи економістів, техніків, технологів, керівни­ків різних виробничих служб, що володіють різноманітними знаннями стосовно досліджуваного питання.

Внутрішній аналіз господарської діяльності підприємств здійсню­ється працівниками підприємств, а зовнішній – вищими чи іншими функціональними органами управління, а саме: фінансовими, банків­ськими, статистичними і міністерськими органами.

Зразкова схема економічного розподілу обов'язків між службами підприємства може бути представлена в такий спосіб.

Планово-економічний відділ економічного аналізу здійснює скла­дання плану аналітичної роботи і контроль за його виконанням, мето­дичне забезпечення аналізу, займається організацією й узагальнен­ням результатів комплексного економічного аналізу підприємства і його підрозділів, проводить дослідження з економіки підприємства і перспектив його розвитку, розробляє заходи щодо ефективної витра­ти ресурсів і використання резервів виробництва.

Виробничий відділ аналізує випуск продукції основними цехами в натуральному вираженні, виконання плану випуску продукції за обся­гом та асортиментом, ритмічність виробництва, підвищення якості про­дукції, упровадження нової техніки і технологій, комплексної механіза­ції й автоматизації виробництва, роботу устаткування, витрати мате­ріальних ресурсів, тривалість технологічного циклу, комплексність випуску продукції, розробляє заходи щодо скорочення трудомісткості виготовлення продукції, вирішує питання технічної й організаційної підготовки виробництва тощо.

Відділ головного механіка й енергетика вивчає стан експлуатації машин і устаткування, виконання планів-графіків ремонту і модерніза­ції устаткування, якість і собівартість ремонтів, повноту використання устаткування і виробничих потужностей, раціональність споживання енергоресурсів.

Відділ технічного контролю аналізує якість сировини і готової про­дукції, брак і пов'язані з ним утрати, рекламації покупців, розробляє заходи щодо зменшення браку, підвищення якості продукції, дотри­мання технологічної дисципліни і т. ін.

Відділ постачання контролює своєчасність і якість матеріально-технічного забезпечення виробництва, виконання плану постачань за обсягом, номенклатурою, термінами, якістю, станом і збереженістю склад­ських запасів, дотримання норм відпустки матеріалів, транспортно-заготівельні витрати, фактичну вартість матеріальних ресурсів, що здобуваються, і ін.

Відділ збуту вивчає виконання договірних зобов'язань і планів постачань продукції споживачам за обсягом, якістю, термінами, но­менклатурою, аналізує виконання плану реалізації продукції і витрат на неї, контролює дотримання норм складських запасів і збереженість готової продукції, вивчає ринок збуту і раціональність господарських зв'язків.

Відділ праці і заробітної плати аналізує рівень організації праці, чисельність персоналу за всіма категоріями і професіями підприєм­ства і його структурних підрозділів, рівень використання робочого часу, витрати фонду заробітної плати, аналізує ефективність форм і систем оплати і стимулювання праці, рівень продуктивності праці.

Головна бухгалтерія аналізує виконання кошторисів загально­ви­робничих, адміністративних витрат та витрат на збут, кошторису витрат на виробництво, собівартість реалізованої продукції, виконання плану прибутку і його використання, проводить аналіз бухгалтерського ба­лансу, фінансового стану й т. ін.

Фінансовий відділ проводить аналіз звітів про виконання фінан­сового плану, кредитних заявок і касового плану, аналізує витрати оборотних коштів і спеціальних фондів, контролює фінансовий стан і платоспроможність підприємства.

Така спільна робота з проведення аналізу господарської діяль­ності дозволяє забезпечити його комплексність і, головне, більш кваліфіковано, глибше вивчити господарську діяльність, її результати, повніше виявити невикористані резерви.

Особливості зовнішнього аналізу визначаються задачами того органу, що здійснює аналіз роботи підприємства.

Періодично аналіз економіки підприємства проводиться вищими органами управління. Фахівці цих органів можуть вивчати окремі пи­тання чи проводити комплексний аналіз господарської діяльності під­приємства. За виявленими результатами цього аналізу органи управління можуть до деякої міри змінювати економічні умови діяльності підприємства.

Позавідомчий аналіз виконується статистичними, фінансовими органами, податковими інспекціями, аудиторськими фірмами, банка­ми, інвесторами, науково-дослідними інститутами і та ін.

Статистичні органи, наприклад, узагальнюють і аналізують стати­стичну звітність, а результати представляють у відповідні міністерства і відомства для практичного використання.

Податкові інспекції аналізують фінансові результати діяльності під­приємств (прибутку, збитку), правильність нарахування і своєчасність перерахування податків у бюджет. Банки й інші інвестори (контр­аген­ти-постачальники, покупці, підрядчики) вивчають фінансовий стан під­приємства, його платоспроможність, кредитоспроможність, ефектив­ність використання кредитів та інше для з'ясування реальної позиції даного підприємства на ринку, його подальших перспектив діяльності.

Підприємства можуть користуватися послугами фахівців ауди­тор­ських і консультаційних фірм.

Використання усіх форм внутрішньогосподарського, відомчого і позавідомчого суспільного контролю й аналізу створює можливості для всебічного вивчення господарської діяльності підприємства і най­більш повного пошуку резервів підвищення ефективності виробництва.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-26; Просмотров: 468; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.