Протруювачі насіння

Способи застосування пестицидів, класифікація машин та агротехнічні вимоги до них

Розділ 4. МАШИНИ ДЛЯ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ РОСЛИН

Розрізняють такі способи хімічного захисту рослин: протруювання на­сіння; обприскування і обпилювання пестицидами рослин і ґрунту; нане­сення аерозолів на рослини і обробка парників, зерносховищ; фумігація рослин, ґрунту, сховищ і насіння; розкидання отруйних принад; внесен­ня гранульованих пестицидів у ґрунт. З урахуванням цього, комплекс машин для хімічного захисту рослин включає такі групи машин: протрую­вачі, обприскувачі, обпилювачі, аерозольні генератори, фумігатори, роз­кидачі отруйних принад, аплікатори для внесення у ґрунт гранульованих пестицидів, механічні засоби і машини для приготування та заправлення обприскувачів робочими розчинами пестицидів.

Класифікують машини в межах кожної групи за призначенням, типом енергетичного джерела для приведення в дію, характером технологічного процесу, способом агрегатування тощо. До машин для хімічного захисту рослин висувають такі агротехнічні вимоги. При передпосівній обробці на­сіння не повинно пошкоджуватись. Воно має покриватись пестицидами рів­номірно. Відхилення фактичної дози від заданої допускається не більше ±3%.

Обробіток посівів необхідно здійснювати в стислі агротехнічні строки відповідно до зональних рекомендацій, дотримуючись вказівок служби хімічного захисту рослин. Потрібно, щоб робоча рідина мала однорідний склад, а відхилення концентрації від розрахункової не перевищувало ±5%.

Обприскувачі, обпилювачі та аерозольні генератори повинні забезпечу­вати задану дисперсність розпилу і рівномірний розподіл пестицидів по оброблюваній площі з заданою нормою. Допустима нерівномірність розпо­ділу робочої рідини по ширині захвату не повинна перевищувати 30%, а по довжині гону - 25%. Допустиме відхилення фактичної дози від заданої при обпилюванні ±15%, при обприскуванні +15 і -20%. Швидкість вітру при обприскуванні не повинна перевищувати 5 м/с, при обпилюванні - 3 м/с. Обприскування не рекомендується проводити при температурі навколиш­нього повітря понад 23°С та за наявності висхідних потоків повітря. Не можна проводити обприскування під час дощу. Якщо протягом доби після обприскування пройшов дощ, то роблять повторне обприскування. Не ре­комендується обприскувати рослини в період цвітіння.

Способи протруювання насіння. Розрізняють хімічне протруювання і термічне знезаражування. Хімічне протруювання проводять безпосеред­ньо перед сівбою або завчасно. Воно полягає в обпилюванні насіння сухими порошкоподібними або змочуванні його рідкими пестицидами. Залежно від цього розрізняють сухе, мокре та зволожене (напівсухе) протруюван­ня. При сухому відбувається значне розпилення пестицидів, тому його застосовують тільки з одночасним зволожуванням зерна та пестицидів (додають не більше 1-2% води з клейкими речовинами).

Мокре протруювання полягає у зволожуванні насіння розчином пестици­дів. Вологість насіння підвищується настільки, що висівати чи зберігати його без просушування неможливо. Це суттєвий недолік, через який мокре протруювання не знайшло широкого застосування. При зволоженому протрую­ванні на насіння наносять рідкі пестициди високої концентрації. Витрата робочої рідини становить 10-15 л/т. Вологість насіння при цьому незначно підвищується і його можна відразу висівати або тривалий час зберігати.

Коли збудники хвороб знаходяться у тканині насіння і знищення їх пестицидами затруднене, застосовують термічне знезаражування, при якому посівний матеріал витримують у підігрітій воді для знищення спо­рів грибів і збереження зародків насіння.

Застосовують два способи термічного знезаражування насіння: однофаз­ний і двофазний. При однофазному способі насіння витримують у гарячій (45-47°С) воді протягом 2 год, охолоджують його і просушують, а при дво­фазному - попередньо намочують у теплій (28-30°С) воді протягом 4 год (перша фаза), потім активно прогрівають 8 хвилин у гарячій (50-53°С) воді (друга фаза), охолоджують і просушують.

Для хімічного знезаражування насіння в господарствах застосовують протруювачі ПС-10А, ПК-20, ПС-30, "Мобітокс", ПІП-5; на калібруваль­них заводах - АПС-4, АПЗ-10, ПС-5.

Термічно знезаражують насіння за допомогою комплекту обладнання КТС-0,5. Для хімічного знезаражування бульб використовують протрую­вач "Гуматокс-С".

Протруювач насіння універсальний ПС-10А призначений для зволоже­ного протруювання насіння зернових, бобових і технічних культур вод­ними суспензіями пестицидів. Це самохідна автоматична установка з при­водом усіх механізмів від електродвигунів загальною потужністю 5,5 кВт. Основними складальними одиницями машини (рис. 4.1) є завантажуваль­ний пристрій 3, бункер для насіння 13, камера протруювання 32 з розподіль­ним диском 25, проміжний 18 та вивантажувальний 10 шнеки, резервуар б, пульт керування та самохід. Усі складальні одиниці машини змонтовані на рамі, встановленій на чотирьох пневматичних колесах.

Протруювачем виконують такі операції: заправлення резервуара во­дою, приготування робочої рідини (суспензії) або завантажування насін­ням, протруювання його і вивантажування. Протруювач обладнаний сис­темою очищення забрудненого пестицидами повітря.

Робоча рідина і насіння у протруювачі надходять синхронно завдяки системі датчиків, встановлених у бункері для насіння і резервуарі для робочої рідини. За відсутності одного із компонентів (робочої рідини або насіння) процес протруювання припиняється.

Суспензію готують у резервуарі 6, в який через горловину за допомо­гою спеціального пристрою завантажують у необхідній кількості пести­циди, клейкі і стимулюючі речовини, а насосом 1 подають воду до рівня верхнього датчика 9. Протягом 5-10 хв компоненти змішують мішалка­ми. При пониженій температурі навколишнього повітря суспензію піді­грівають електронагрівачами 5.

Під час роботи бокові шнекові живильники переміщують насіння з бурту до завантажувального шнека, який спрямовує його в бункер 13 до рівня верхнього датчика 15. З бункера насіння надходить у камеру протруюван­ня 32 на диск 25, що обертається, і рівномірно розподіляється по периметру камери у вигляді падаючого кільцевого потоку. Кількість насіння, яке над­ходить у камеру 32, регулюють важелем 19. Одночасно суспензія з резер­вуара 6 дозатором 36 спрямовується на розпилювач 26, що обертається.

Ротаційний розпилювач забезпечує дрібнодисперсне розпилювання су­спензії і створює круговий факел крапель. Проходячи крізь нього, насіння покривається краплями і надходить у шнек камери 31, звідти - у вертикаль­ний 18 і вивантажувальний 10 шнеки. Потім потрапляє в транспортні засо­би, мішки або купу. Вивантажувальний шнек 10 можна обертати черв'яч­ною передачею навколо осі вертикального шнека 18 на 320° і нахиляти гвинтовою передачею у вертикальній площині на 15° в обидва боки.

Рис. 4.1. Схема роботи протруювача ПС - 10 А:

1 - насос; 2 - передній міст; 3 - завантажувальний пристрій; 4, 9 - датчики рівня резервуара; 5 - електронагрівачі; 6 - резервуар; 7 - кришка резервуара; 8 - всмоктувальний фільтр; 10 - вивантажувальний шнек; 11 - повітропровід; 12 - електромагніт; 13 - бункер насіння; 14, 15, 16 - відповідно нижній, верхній і середній датчики рівня насіння; 17 - колектор; 18 - проміжний шнек; 19 - важіль-дозатор насіння; 20 - датчик контролю витрати робочої рідини; 21 - бункер фільтрів; 22 - вентилятор; 23 - фільтр; 24 - механізм повороту шнека; 25 — диск насіння; 26 - розпилювач; 27 — ведучий міст; 28 — привід самоходу; 29 - важіль переключення передач; ЗО - важіль керування самоходу; 31 - шнек камери; 32 - камера протруювання; 33 - важіль виключення насоса; 34 - проміжний вал; 35 - чотириходовий кран; 36 - дозатор робочої рідини; 37 - муфта включення дозатора

Повітря, забруднене пестицидами, відсмоктується від розвантажуваль­ної горловини вентилятором 22 через повітропровід 11, колектор 17, бун­кер фільтрів 21, фільтр 23 і надходить в атмосферу, завдяки чому забез­печуються нормальні санітарно-гігієнічні умови праці.

Порядок роботи і регулювання протруювача на задану норму витрати пестицидів проводять у такій послідовності.

Заповнюють резервуар 6 за допомогою насоса 1 на 1/3 об'єму водою. Використовуючи спеціальний пристрій, через горловину резервуара заси­пають пестициди, після чого знову включають насос. При заповненні ре­зервуара до рівня верхнього датчика 9 привід насоса відключається.

Кількість пестицидів, яку необхідно засипати в резервуар, визначають за даними табл. 4.1.

Табл. 4.1. Дані для встановлення протруювача на задану норму витрати пестицидів

Нормативна витрата пестицидів, кг	Витрата робочої рідини, л/хв на 1 т продуктив­ності по насінню	Продуктивність протруювача, т/год
на 1 т насін­ня	на об'єм резер­вуара								19 | 20
Витрата робочої рідини, л/хв
		0,133	1,60	1,73	1,86	2,00	2,13	2,26	2,39	2,53	2,67	2,80	2,93
1,5		0,100	1,20	1,30	1,40	1,50	1,60	1,70	1,80	1,90	2,00	2,10	2,20
		0,067	0,80	0,87	0,94	1,00	1,07	1Д4	1,21	1,27	1,33	1,40	1,47
		0,133	1,60	1,73	1,86	2,00	2,13	2,26	2,39	2,53	2,67	2,80	2,93

Потім встановлюють протруювач на задану продуктивність у такій по­слідовності. Установлюють важіль регулювання подаванням насіння на потрібну поділку шкали, орієнтуючись на дані табл. 4.2.

Табл. 4.2. Орієнтовні дані для встановлення протруювача на задану продуктивність

Поділка шкали дозатора насіння	Продуктивність, т/год
пшениця	ячмінь	овес	льон
	12,0	8,0	6,0	9,0
	13,0	9,0	7,0	10,5
	14,0	10,0	8,0	11,0
	15,0	11,0	9,0	12,5
	16,0	12,0	10,0	-
	17,0	13,0	11,0	-
	18,0	14,0	12,0	-
	19,0	15,5	13,0	-
	20,0	17,0	14,0	-

Встановлюють маховичок дозатора 36 робочої рідини міткою проти ну­льової поділки шкали. Для цього натискують на маховичок, повертають його в той чи інший бік і відпускають. Протруювач установлюють біля бурту насіння, а його вивантажувальний шнек 10 - в необхідне положен­ня. Вмикають протруювач перемикачем режимів роботи в положення "А1" або "А2".

При досягненні сталого режиму збирають протягом певного часу, на­приклад 6 хв., зерно, яке надходить з вивантажувального лотка, та зважу­ють його. Помноживши масу зерна на 10, визначають фактичну продук­тивність протруювача і, якщо вона значно відхиляється від вибраної за таблицею, важіль подачі насіння переміщують на іншу поділку, а дослід повторюють трикратно.

Потім регулюють дозатор 36 робочої рідини на витрату, яка відповідає встановленій продуктивності протруювача. Для цього переключають чо­тириходовий кран у положення "Взяття проб". Переводять важіль дозато­ра насіння на нульову поділку пікали і вивантажують насіння із шнеків. Переміщують маховичок дозатора робочої рідини на поділку, яка відпові­дає витраті робочої рідини при певній продуктивності протруювача. При цьому орієнтуються на дані табл. 4.3. Потім натискують кнопку "Виван-тажування-заправлення". По заповненню мірного циліндра визначають витрату робочої рідини за 20 с. Помноживши одержану величину на З, одержують хвилинну витрату.

Табл. 4.3. Хвилинна витрата робочої рідини

Поділка шкали
дозатора
робочої рідини
Подача робочої рідини, л/хв	1,6	1,8	2,0	2,2	2,4	2,6	2,8	3,0	3,2	3,4	3,6	3,8	4,0

При відхиленні фактичної витрати робочої рідини від потрібної зміню­ють її витрату і виконують заміри у трикратній повторності.

Якщо є потреба працювати з нормою витрати робочої рідини, яку не зазначено в інструкції, то витрату робочої рідини (подачу дозатора) за хвилину розраховують за формулою:

де Р - витрата робочої рідини (подача дозатора), л/хв, П - продуктив­ність протруювача, т/год, q_p - норма витрати робочої рідини на одну тонну насіння, л/т.

Протруювач камерний ПК-20 призначений для зволоженого протрую­вання насіння зернових, бобових і технічних культур водними розчинами і суспензіями пестицидів. Він являє собою автоматичну самопересувну машину з приводом усіх механізмів від електродвигунів загальною потуж­ністю 5 кВт.

Основними складальними одиницями машини (рис. 4.2) є завантажу­вальний пристрій, який складається з шнекового підбирача 14 і транспор­тера 4; бункер для насіння 5 з дозатором регулювання продуктивності 8; камера протруювання 7 з розподільним диском насіння 9 і ротаційним розпилювачем робочої рідини 10; вивантажувальний шнек 11; насосна установка 13; бак 1; дозатор робочої рідини 3; пульт керування; самохід.

Складальні одиниці змонтовані на рамі, встановленій на трьох колесах з пневматичними шинами.

Протруювачем виконують такі технологічні операції: заправлення бака водою, приготування робочої рідини, самозавантаження насінням і про­труювання насіння, вивантаження протруєного насіння у завантажувачі сівалок або мішки.

Подавання робочої рідини і насіння в камеру протруювання синхроні­зовано за допомогою трьох датчиків б (В, С, Н), які змонтовані в бункері насіння 5. Якщо немає одного з компонентів, то процес протруювання припиняється. Верхній датчик (В) керує приводом завантажувального шнека, середній (С) - приводом самохода, нижній (Н) - приводом дозато­ра 8, диска розсіювання насіння 9 та розпилювача робочої рідини 10. Під час роботи протруювача на двох (верхньому і нижньому) датчиках ниж­ній керує приводом самохода, дозатора 8, диска розсіювання насіння 9 та розпилювача робочої рідини 10.

Рис. 4.2. Схема роботи протруювача ПК-20: а) технологічна схема; б) схема пульту керування;

1 - бак для отрутохімікату; 2 - мірний циліндр; 3 - дозатор робочої рідини; 4 - завантажувальний шнек; 5 - бункер для насіння; 6 - датчики рівня насіння: В - верхній, С - середній, Н - нижній; 7 - камера протруювання 8 - дозатор насіння; 9 - диск розсіювання насіння; 10 - розпилювач робочої рідини; 11 — вивантажувальний шнек; 12 — електродвигун насоса; 13 — насос; 14 — шнековий підбирач насіння; 15 — гідравлічна мішалка; 16 — перемикач "Самохід"; 17 - кнопка "Блокування"; 18 - перемикач "Налагодження"; 19 - перемикач "Режим роботи"; 20 - лампочка "Заблоковано"; 21 – лампочка "Верхній датчик"; 22 - лампочка "Нижній датчик"; 23 - лампочка "Середній датчик"; 24 - лампочка "Мережа"

Протруювач розрахований на роботу у трьох режимах: налагоджувально­му і двох автоматичних. Під час налагоджувального режиму перевіряють та налагоджують електрообладнання і механізми, а також готують робочий розчин безпосередньо у баку протруювача, якщо застосовуються водороз­чинні (рідкі) препарати або концентрати суспензій. У разі використання для протруювання насіння порошковидних препаратів в бак протруювача заливають готовий до протруювання робочий розчин рідини, приготовле­ний в допоміжних місткостях.

В автоматичному режимі "А2" (на верхньому і нижньому датчиках на­сіння) протруювач працює тоді, коли бурти насіння дуже високі (понад 2 м).

Якщо в результаті налагоджувального режиму встановлено працездат­ність всіх вузлів і механізмів, приготовлено робочий розчин рідини, то встановлений в робоче положення перед буртом насіння протруювач включа­ється в роботу. При встановленні перемикача "Режим роботи" 19 (рис. 4.2) у положення А2 вмикаються двигуни: завантажувального та вивантажу­вального шнеків, насосної установки і самоходу, лампочки (21, 22, 23) не горять. Колесо самохода пересуває протруювач, і завантажувальний шнек 4 подає в бункер 5 насіння. Коли бункер заповниться насінням до рівня нижнього датчика, загоряється лампочка "Нижній датчик" 24, вмикаєть­ся двигун дозатора, привода диска насіння та розпилювача, самохода. Робоча рідина через мірний циліндр 2 надходить на чашкоподібний рота­ційний розпилювач 10 з прорізами, який за рахунок великої швидкості обертання забезпечує дрібно- і монодисперсійний круговий факел розпилу певної висоти. Пересікаючи факел розпилу, потік насіння, що рівномірно сходить з розподільчого диска по всьому периметру камери у вигляді колового циліндричного потоку, покривається краплинами суспензії і осі­дає вниз камери протруювання і далі - на вивантажувальний шнек 11. За такої конструкції камери протруювання насіння падає вниз по спіральній траєкторії, завдяки чому тривалість його знаходження в зоні факелу роз­пилу, а, отже, і контакту з отрутохімікатами збільшується. Цьому сприяє також і конструкція ротаційного розпилювача 10 у вигляді двох коніч­них чашок, складених нижніми основами, що дає змогу збільшити висоту факела. Тривалість нанесення препарату триває частки секунди.

Коли бункер заповнюється насінням до рівня верхнього датчика, заго­ряється лампочка "Верхній датчик" 21 і вимикається двигун завантажу­вального шнека.

У разі зниження рівня насіння нижче верхнього датчика гасне лампочка "Верхній датчик" 21, вмикається двигун завантажувального шнека, а при подальшому зниженні рівня насіння нижче нижнього датчика гасне лам­почка "Нижній датчик" 22, вимикається двигун дозатора 8, приводу диска розсіювання насіння 9 та розпилювача 10 і вмикається двигун самохода.

Подавання робочої рідини припиняється, протруювання не відбуваєть­ся, і протруювач починає рухатись вперед на бурт насіння.

При протруюванні насіння з буртів менше, ніж 2 м заввишки працю­ють у автоматичному режимі АЗ (на трьох датчиках рівня насіння), попе­редньо заправивши бак 1 робочою рідиною. Для цього перемикач "Режим роботи" 19 встановлюють в положення АЗ, в якому вмикаються двигуни: завантажувального 4 та вивантажувального 11 шнеків, самохода і насосної установки 13, лампочки (21, 22, 23) не горять. Протруювач рухається вперед, і завантажувальний шнек подає насіння в бункер. При заповненні бункера насінням до рівня нижчого датчика загоряється лампочка "Ниж­ній датчик" 22, вмикається двигун дозатора 8, привода диска розсіюван­ня насіння 9 та розпилювача 10. Робоча рідина через мірний циліндр 2 надходить на розпилювач 10 і розпочинається процес протруювання. Коли бункер насіння заповниться до рівня середнього датчика, загоряється лам­почка "Середній датчик" 23, вимикається двигун самохода, а при запов­ненні до рівня верхнього датчика загоряється лампочка "Верхній датчик" 21, вимикається двигун завантажувального шнека 4.

При зниженні рівня насіння нижче від верхнього датчика гасне лампочка "Верхній датчик" 21 і вимикається двигун завантажувального шнека 4; при зниженні рівня насіння нижче середнього датчика гасне лампочка "Середній датчик" 23 і вимикається двигун самохода, а при подальшому зниженні рівня нижче від нижнього датчика гасне лампочка "Нижній датчик" 22, вимикається двигун дозатора 8, приводу диска розсіювання насіння 9 та розпилювача і вмикається двигун самохода.

Припиняється подавання робочої рідини, протруювання зупиняється, протруювач починає рухатись вперед на бурт.

Для запобігання потраплянню на диск розсіювання насіння 9 сторонніх предметів в бункері для насіння 5 вмонтовані захисні сітки.

Протруювач насіння ПІП-5 призначений для знезаражування насіння зер­нових, бобових і технічних культур водними суспензіями пестицидів. Це автоматична пересувна установка з електроприводом основних механізмів.

Основними складальними одиницями протруювача є шнековий підби­рач і транспортер, резервуар для приготування робочої рідини, дозатор, дисковий розпилювач, система очищення повітря і механізмів самохода.

Протруюють насіння в автоматичному режимі. Шнек-підбирач з бурту завантажує насіння в нагромаджувальну компенсаційну камеру, з якої через дозуючу щілину, що регулюється засувкою, воно потрапляє в камеру протруювання. Одночасно з резервуара робоча рідина надходить у доза­тор, а далі - до розподільника, звідки при положенні "Протруювання" на розпилювач і в камеру протруювання.

Контроль за подаванням робочої рідини на розпилювач виконується датчиком та сигнальною лампочкою. Для визначення фактичної норми рідини розподільник встановлюють у положення "Взяття проб" і рідина потрапляє в мірний циліндр.

Щоб запобігти неякісному протруюванню насіння, передбачена син­хронізація між подаванням до насіння суспензій та пересування протрую­вача. Як тільки рівень насіння в нагромаджувальній компенсаційній ка­мері стане нижче рівня нижнього датчика, подавання робочої рідини при­пиняється, гасне сигнальна лампочка "Суспензія", включається дозатор робочої рідини і засвічується лампочка "Суспензія". Протруювач продов­жує рух уперед доти, доки рівень насіння в камері не досягне рівня верх­нього датчика. Далі процес повторюється.

На протруювачі передбачено відсмоктування повітря з вивантажуваль­ної камери та його очищення фільтрами.

Установлення протруювача ПІП-5 на задану норму витрати пестицидів проводять у такій послідовності, як і ПС-10А.

Протруювач для знезаражування бульб картоплі "Гуматокс-С" призна­чений для боротьби з хворобами на поверхні бульб насіннєвої картоплі.

Бульби обробляють безпосередньо перед садінням. Машина має вигляд
агрегату, який пересувається в межах протруювального майдан

Основними складальними одиницями машини (рис. 4.3) є завантажу­вальний пристрій, що складається з приймального бункера 1 та транспо­ртера 2 для подавання бульб картоплі в камеру протруювання; камера протруювання 3, в якій розміщені валики 4 і 5, обтягнуті товстим паро-лоном та розпилювачі робочої рідини 6; вивантажувальний конвеєр 7; бак для робочої рідини 12; гідравлічна система подавання рідини до розпилювачів, що складається з насоса 11, регулятора, тиску 9 і мано­метра 8; рама з опорними колесами та електрична система приводу робо­чих органів.

Машина працює так. Встановлюють її на рівному майданчику, підклю­чають до електричної мережі відповідно до правил електробезпеки та пере­віряють на холостому ходу працездатність усіх вузлів і механізмів. Зали­вають у бак 12 відмірену кількість води і запускають в дію гідравлічну систему, перевіряючи хвилинну витрату рідини через розпилювачі 6, яка повинна забезпечити протруювання бульб із заданою нормою витрати рі­дини при продуктивності 10... 12 т/год. За потреби, за допомогою регуля­тора тиску 9 змінюють тиск у гідравлічній системі, який контролюється манометром 8. Упевнившись в працездатності всіх вузлів і механізмів та відповідності хвилинної витрати рідини заданій продуктивності, розпо­чинають протруювання бульб картоплі. Для цього бак 12 заправляють робочою рідиною і завантажують бункер 1 бульбами картоплі і вмикають електропривід вузлів та механізмів. Бульби картоплі з бункера 1 надхо­дять на конвеєр 2, який подає їх в камеру протруювання 3. Бульби потра­пляють на верхній валик і зволожуються факелом краплин робочої ріди­ни, який утворюється розпилювачами 6. Напрямний щиток 14 спрямовує бульби на нижній валик 5, який обертається назустріч верхньому вали­ку, і бульби, проходячи в проміжку між валиками, потрапляють на вива­нтажувальний конвеєр 7. Верхній 4 і нижній 5 валики обтягнуті товстим поролоном, який сприяє рівномірному обробленню бульб робочою ріди­ною і запобігає пошкодженню бульб.

Рис. 4.3. Технологічна схема протруювача для знезаражування

бульб картоплі "Гуматокс-С":

1 - приймальний бункер бульб; 2 — транспортер подачі бульб в камеру протруювання; 3 - камера протруювання; 4, 5 — валики, обтягнуті товстим паралоном; 6 - розпилювачі рідини; 7 - вивантажувальний конвеєр; 8 - манометр; 9 -регулятор тиску; 10 - електродвигун; 11 - насос; 12 - бак для робочої рідини отрутохімікату; 13 - датчик рівня картоплі; 14 – щиток

Комплекс обладнання для термічного знезаражування та сушіння на­сіння КТС-0,5 призначений для безперервного однофазного термічного знезаражування насіння зернових культур, ураженого летючою сажкою і наступного сушіння до кондиційної вологості. Він має вигляд механізовано­го цеху, що монтується в спеціальному приміщенні 18000x18000x10500 мм і розрахований на продуктивність 0,4...0,5 т/год.

Комплекс складається з трьох однакових секцій обладнання, з'єдна­них спільними системами для завантажування і вивантажування насін­ня, подавання свіжої води й відведення відпрацьованої, пульта керуван­ня і електрообладнання для контролю за технологічним процесом із світ­ловою та звуковою сигналізацією.

Кожна секція має експозиційну місткість 3 (рис. 4.4), повітропідігрів-ник із вентилятором, сушарку 4 і насос 14. Залежно від потреби можуть бути використані одна, дві або всі три секції. До складу обладнання для знезаражування насіння входять три експозиційні місткості, проміжна місткість 5, відцентровий насос і комунікації. Система завантажування насіння складається з приймальною бункера 11, норії 9, розподільника 10 і насіннєпроводів.

До сушильного обладнання належать три поворотні платформові сушар­ки 4, три вентилятори, три повітропідігрівники з пристроєм для спалю­вання рідкого палива і повітропровід.

Рис. 4.4. Технологічна схема обладнання для термічного знезаражування та сушіння насіння КТС-0,5:

1 - пульт керування; 2 — резервуар; 3 — експозиційна місткість; 4 — сушарка; 5 — проміжна місткість; 6 — випускний клапан; 7 - електромагніт; 8 - бункер-нагромаджувач; 9 - норія ТКН - 10; 10 - розподільник; 11 - приймальний бункер з дозатором; 12 - відстійна яма; 13 - горизонтальний конвеєр; 14 - насос; 15 - електронагрівник

Технологічний процес знезаражування насіння відбувається так. Спо­чатку водою заповнюється резервуар, з якого вона послідовно надходить у проміжні місткості. Після їх заповнення вмикається насос для перекачу­вання води в експозиційну місткість. Потім автоматично вмикається піді­грівання води і одночасне подавання її з резервуара. Завдяки циркуляції води між експозиційною і проміжною місткостями забезпечується рівномір­ність її температури. За температури води 45...47°С насіння з приймального бункера вібролотком і норією подається в експозиційну місткість. Початок роботи вібролотка (початок експозиції) фіксують на циферблаті годинника, встановлюючи стрижень у гніздо проти стрілки годинника. Кінець експо­зиції відраховують і фіксують на тому самому циферблаті.

Вібролоток автоматично вимикається після заповнення експозиційної місткості насінням. Після зупинення вібролотка на пульті керування ви­микають норію.

Про закінчення експозиції сповіщають звукова і світлова сигналізації.

З експозиційної місткості знезаражене насіння разом із водою через клапан надходить у сушарку, з піддона якої вода стікає в проміжну місткість.

Після закриття клапана починається сушіння насіння протягом 2 год. за температури 40°С, а потім за температури 45°С - до кондиційної вологості. З платформи сушарки висушене насіння вивантажується на стрічковий конвеєр 13 і подається норією в бункер-нагромаджувач 5. Замість витра­ченої з насінням води в проміжну місткість автоматично подається свіжа вода, яка підігрівається в резервуарі. Температура води автоматично під­вищується до заданої і експозиційна місткість знову готова до роботи.

Дата добавления: 2014-12-27