Системи контролю та автоматичного регулювання витрат робочої рідини

На рис. 4.14 показаний технологічний процес обприскувача ОПШ-2000 з дистанційним керуванням.

Під час роботи робоча рідина із бака 2 через кульовий кран 7 і всмок­тувальний фільтр 8 засмоктується мембранно-поршневим насосом 9 і че­рез дросельний клапан б, напірний фільтр 5, блок електрогідроклапанів подається до секцій штанги 1.

Частина рідини через гідромішалку 11 подається в бак для перемішу­вання робочої рідини. Потрібного тиску у системі досягають за допомогою електричного регулювального клапана 3, керування яким здійснюють кнопкою 10.3 пульта керування 10. Контролюють тиск манометром 10.4. Подачу або вимкнення подачі рідини на секції штанги здійснюють кнопка­ми 10.1. Кнопкою 10.2 подають живлення на пульт керування 10, електрич­ний регулювальний клапан 5 і електрогідроклапани 4.

Рис. 4.14. Схема роботи обприскувача ОПШ-2000 з дистанційним керуванням:

1 — штанга; 2 — бак; 3 — електричний регулювальний клапан; 4 — блок електрогідроклапанів; 5 - фільтр; 6 - дросельний клапан; 7 - кульовий кран; 8 - фільтр; 9 - мембранно-поршневий насос; 10 - пульт керування (10.1 — кнопки подавання рідини на секції; 10.2 — кнопка подавання живлення; 10.3 - кнопка керування регулювальним клапаном; 10.4 - манометр); 11 - гідромішалка; 12 - заправний рукав з фільтром

За потреби заправлення робочої рідини із сторонньої місткості заправ­ний рукав 12 з фільтром приєднують до кульового клапана 7. Вмикають насос 9, який засмоктує рідину з місткості і подає її в бак через гідро-мішалку 11 і електричний регулювальний клапан 3.

На сучасних обприскувачах серії ОПШ-2000 можна встановлювати ком­п'ютерну систему, яка, одержуючи сигнали від датчика швидкості на мікро­процесори, що регулюють подачу рідини, автоматично змінює потрібну витрату робочої рідини за хвилину і забезпечує необхідну норму внесення. З використанням космічних навігаційних систем або інших систем коорди­нат кількість шкідливих об'єктів прив'язується до цих координат. На під­ставі одержаної інформації з використанням відповідного програмного за­безпечення будують карту змінних норм внесення робочої рідини, яка враховує реальну наявність шкідливих об'єктів. Цю карту вставляють у бортовий комп'ютер обприскувача і агрегат, обладнаний антеною супутникової наві­гації, забезпечує потрібну норму внесення для кожної ділянки поля. Така технологія широко застосовується в розвинених країнах і успішно розробля­ється в Україні, вона є одним з елементів системи точного землеробства.

Для зменшення непродуктивних витрат отрутохімікатів у молодих са­дах, де крони незімкнуті, розроблено спеціальний пристрій дискретного обприскування ПОД-2, який вмикає подачу робочої рідини, реагуючи на крону. В проміжках між деревами подача робочої рідини вимикається.

4.3.4. Підготовка обприскувачів до роботи і регулювання на заданий режим

Перед початком робіт, пов'язаних із захистом рослин, обприскувачі слід повністю укомплектувати та довести до належного технічного стану. Після перевірки всіх складальних частин обприскувача здійснюють його обкатування. Спочатку прокручують механізми вручну. Потім обприску­вач приєднують до трактора, вмикають ВВП і, поступово збільшуючи час­тоту обертання, доводять її до номінальної. Обкатування проводять про­тягом 10 хв. Після цього ще раз оглядають машину і, якщо виявились недоліки, усувають їх.

Упевнившись у справності всіх вузлів обприскувача, приступають до налагодження його відповідно до характеру і умов виконуваної роботи.

Задану норму витрати робочих рідин пестицидів 0_, л/га та їх концентра­цію для конкретних умов роботи встановлює агроном із захисту рослин.

Залежно від об'єкта обприскування, типу розпилювального робочого орга­на і метеорологічних умов визначають робочу ширину захвату В, м. Вона дорівнює відстані між осями двох його суміжних проходів. У штангових обприскувачах, які безпосередньо наносять розпилену рідину, ця ширина постійна і визначається конструктивними розмірами розподільного при­строю (штанги). Для зменшення ширини робочого захвату штангового обприскувача знімають крайні секції штанги або заглушують відповідну кількість крайніх розпилювачів. У вентиляторних обприскувачах, які ди­станційно наносять розпилену рідину, ширина робочого захвату залежить здебільшого, від потужності вентилятора, швидкості та напряму вітру, а також від кута встановлення сопла до горизонту.

Знаючи робочу ширину і швидкість руху агрегату, обчислюють площу, яку обробить обприскувач за 1 хв, м²/хв,

Якщо норма витрати робочої рідини Q, л/га, то на 1 м² вона становитиме:

Q /10000.

Тоді хвилинну витрату робочої рідини (л/хв) через розпилювальний пристрій визначають за такою залежністю:

Отже, ми визначили потрібну витрату робочої рідини за хвилину, яка відповідає заданій нормі Q, л/га та вибраним технологічним параметрам обприскування: ширині захвату В, м, і швидкості руху, v, км/год.

Якщо підрахована витрата за хвилину дорівнює або більша від подачі насоса, то слід замінити технологічні параметри обприскування Бій.

Вибирають кількість розпилювачів п і обчислюють q₁, л/хв, за фор­мулою:

За підрахованою витратою рідини за хвилину через один розпилювач за таблицями можна вибрати діаметр вихідного отвору і тиск робочої рідини.

Після розрахунків та попереднього регулювання механізмів у бак обприску­вача заливають певну кількість води і перевіряють відповідність фактичної ви­трати рідини розрахунковій. Якщо є значні розбіжності, то проводять відповід­ні корективи, змінюючи тиск у нагнітальній магістралі чи тип розпилювача.

Під час роботи обприскувача контролюють витрату рідини та кількість обробленої площі.

Організація використання обприскувачів. Кількість робочих проходів агрегату п з одним заправлянням визначають за формулою:

,

де V - об'єм рідини в резервуарі, м³; В - ширина робочого захвату, м; Q -норма витрат робочої рідини, л/га; L - довжина гону, м.

Якщо кількість робочих проходів непарна, збільшують або зменшують норму виливу робочої рідини, не змінюючи норми витрати препарату.

Обприскування здійснюють за сприятливих погодних умов (вологість і температура повітря, швидкість вітру, відсутність опадів), найкраще вранці з 5 до 10 год та ввечері з 17 до 22 год.

На польових культурах схему руху агрегату вибирають залежно від типу обприскувача, напряму вітру, способу обробітку ґрунту, розміщен­ня лісозахисних смуг тощо.

Вентиляторні обприскувачі ОПВ-1200, ОПВ-2000, ОУМ-4, ОП-2000, ОМ-630, ОМ-320 під час обробітку культур суцільної сівби мають руха­тись упоперек напряму вітру або під невеликим кутом до нього. На просап­них культурах обприскувачі всіх марок рухаються лише вздовж рядків.

Основний спосіб руху агрегатів при обприскуванні польових культур -човниковий із петльовим (переважно штангові обприскувачі) і безпетльо-вим поворотами (вентиляторні обприскувачі).

Вентиляторні обприскувачі при обробці садів рухаються, як правило, човниковим способом з петльовими чи безпетльовими поворотами.

Дата добавления: 2014-12-27