Агротехнічні вимоги до машин

Технологи заготівлі кормів і класифікація машин

Розділ 5. МАШИНИ ДЛЯ ЗАГОТІВЛІ КОРМІВ

Для заготівлі кормів широко використовують трав'янисті рослини (кор­мові трави) у вигляді сіна, силосу, сінажу, свіжого зеленого корму, тра­в'яного борошна, трав'яної пасти та іноді зерна. Отже, без належного рівня механізації технологічних процесів при заготівлі кормів не можна своєчасно і якісно виконати потрібні обсяги робіт.

Залежно від природно-кліматичних зон і господарських умов застосо­вують різні технології заготівлі кормів. Вибираючи їх, слід враховувати умови збирання, врожайність, площі масивів, вид і поголів'я тварин та інші чинники. У сучасному сільськогосподарському виробництві застосо­вують такі технології заготівлі трав і силосних культур:

1. Заготівля розсипного сіна. Цей спосіб передбачає: скошування трав,
сушіння в покосах, ворушіння, згрібання сіна у валки, перевертання
валків, підбирання валків з утворенням копиць, підбирання копиць і
транспортування до місць скиртування, укладання сіна у скирти. Та­
кий спосіб неекономічний, оскільки не дає змоги одержати сіно високої
якості.

2. Заготівля пресованого сіна. Цей спосіб прогресивніший. Траву після
скошування, сушіння і згрібання у валки підбирають з одночасним пре­
суванням у паки. Збирають і пресують сіно при вологості не більше 25%.
Залежно від умов паки досушують у полі або підбирають безпосередньо у
транспортні засоби, перевозять до місць зберігання і досушують у штабе­
лях активним вентилюванням.

3. Збирання трав і силосних культур із подрібненням. Силос, сінаж і
трав'яне борошно готують із подрібнених рослин.

Для отримання силосу скошену й подрібнену зелену масу закладають у траншеї або силосні башти, де її перед герметизацією ущільнюють.

Технологія приготування сінажу передбачає закладання пров'яленої до 50...55% та подрібненої до 3 см маси в башти або інші герметизовані споруди.

Трав'яне борошно одержують також із подрібнених до 3 см рослин, висушених до вологості 8... 12% у високотемпературних сушарках. Після розмелювання масу гранулюють або зберігають у розсипному вигляді (сін­не, вітамінне борошно).

Виконання технологічних операцій повинно супроводжуватись ретель­ним регулюванням машин на оптимальний режим роботи. Висота зрізу має бути такою, щоб природні та сіяні багаторічні трави скошувались трохи вище кореневої шийки. При більш низькому зрізі трави погано відростають, а високий зріз призводить до втрат врожаю.

Машини для заготівлі кормів можна поділити на дві основні групи: для заготівлі трав на сіно і сінаж та для заготівлі силосу і свіжої подріб­неної зеленої маси.

Класифікують їх за такими ознаками:

- за способом агрегатування - причіпні, начіпні, напівначіпні та само­
хідні;

- за типом різального чи подрібнювального апарата - сегментно-паль­
цьові, дискові, ротаційні та барабанні;

- за кількістю різальних апаратів - одно-, дво-, три- та багатобрусні;

- за формуванням зрізаної маси ~ покісні та порційні.

Залежно від технології заготівлі кормів використовують певний ком­плекс кормозбиральних машин. Під час заготівлі трав на сіно застосову­ють косарки, ворушилки, граблі, підбирачі-копнувачі, прес-підбирачі, волокуші, копицевози, скиртокладки, скиртоутворювачі, пакопідбирачі, стаціонарні преси, вентильовані сіносховища тощо.

Комплекс машин для збирання трав на сінаж складається з косарок-плющилок, підбирачів-подрібнювачів-навантажувачів, транспортних віз­ків і пневматичних транспортерів.

Для подрібнення зеленої маси, яка використовується для згодовування тваринам без зберігання та заготівлі силосу на зимовий період, застосову­ють косарки-подрібнювачі, підбирачі-подрібнювачі, косарки-плющилки, силосозбиральні та кормозбиральні комбайни і комплекси.

Під час збирання трав слід дотримуватися певних агротехнічних ви­мог.

Перший укіс бобових трав починати в стадії бутонізації, лучних - на початку цвітіння, а злакових - при появі колосків.

Косовицю проводити протягом 5...7 днів, а на низинних луках, плав­нях і болотах - 7...10 днів.

Під час косіння забезпечувати оптимальну висоту зрізу: для природних трав у степовій зоні - 4,0...4,5 см, а в лісолуковій і лісостеповій зонах -5...6 см. Отаву осіннього укосу зрізати на висоту 6...7 см, а сіяні багато­річні трави - 7...9 см. Відхилення від висоти зрізу - не більше 0,5 мм. Втрати трави не повинні перевищувати 2%.

Сінозбиральні машини не повинні надмірно ворушити, перетрушувати і засмічувати сіно. Збирати сіно у,розсипному вигляді потрібно при воло­гості 16-18%, а при пресуванні - до 25%. У пересохлому сіні обламуєть­ся багато листя, а у вологому - розвиваються мікроорганізми, які руйну­ють поживні речовини. Вологість пров'яленої трави при заготівлі сінажу має бути в межах 45-55%, а довжина подрібненої маси - 20-30 мм.

Машини мають забезпечувати укладання трави у прямолінійні рядки або валки, правильне перевертання валків на півоберта для прискорення сушіння нижніх шарів. Втрати зеленої маси при заготівлі сінажу не по­винні перевищувати 0,5%.

При заготівлі подрібненого сіна довжина подрібнених частинок має бути 30-50 мм.

Згрібати сіно у валки слід при вологості 18% і нижче, а при викорис­танні активного вентилювання - при 25-30%. Повне збирання сіна про­вести за 10-15 робочих днів.

Робочі органи сінозбиральних машин не повинні перетирати сіно, об­бивати листочки і суцвіття, забруднювати сіно ґрунтом. Втрати сіна при підбиранні з валків з утворенням копиць допускаються не більше 5%, при підбиранні з пресуванням - не більше 2%. Загальні втрати трави при косінні з подрібненням повинні бути не більше 8%.

Виконання технологічних операцій повинне супроводжуватись ретель­ним регулюванням машин на оптимальні режими їх роботи.

Дата добавления: 2014-12-27