ХІД ЗАНЯТТЯ 1. Діагностування рівня сформованості вмінь

Список рекомендованої літератури

1 Гиппиус С В Гимнастика чувств — М, Л, 1974

2 КнебельМ О Поэзия педагогики - М, 1976 -С 17-18,41,47,116-117

3 Макаренко А С Деякі висновки з мого педагогічного досвіду // Твори
В 7т - К, 1954 - Т 5 - С 214-230

4 Рубинштейн С Л Э моции и деятельность // Психология эмоций Текс
ты - М, 1984 - С 155-156

5 Станиславский К С Работа над собой в творческом процессе переживання
//Собр соч В 8т -М.1954 -Т 2 -С 5-8,23-25,38,48,58,60,62,68,
73, 94-95, 356-359, 363, 372-375

6 Чехов М Об искусстве актера // Литературное наследие В 2 т — М,
1986 - Т 1

Важливим завданням підготовки майбутніх учителів є виявлення у кожного з них на початкових етапах опанування курсу педагогічної майстерності природних здібностей педагогічного впливу в умовах шкільного середовища, зокрема класу, шкільних зборів, батьківських зборів тощо Власне, іде вже відбувається під час підготовки майбутніх абітурієнтів до вступу у вищий навчальний заклад, на відбіркових вступ­них іспитах, співбесідах, якщо така система впроваджена відповідними кафедрами Значно критичнішим є становище студентів, які вперше ма­ють випробувати свою творчу педагогічну природу Може виявитись їхня непридатність для професії і доведеться приймати відповідальне рішення вибирати інший фах

Діагностування педагогічних умінь необхідне вчителеві початківцю для вироблення індивідуальної програми професійного вдосконалення Вчені розробили чимало методик, які стосуються цих питань (Лучшие психо-

логические тесты для профотбора й профориентации: Описание и руко-водство к использованию / Отв. ред. А. Ф. Кудряшов. — Петрозаводськ, 1992. — 319с.: Анастази А. Психологическое тестирование. — М., 1982. — Кн. 2. — 296 с.; Общая психодиагностика / Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. — М., 1987. — 304 с.; Профконсультационная работа со старшеклассниками / Под ред. Б. А. Федоришина. — К., 1980. — 150с.). Вибір методики діагностування узгоджується педагогом на кафедрі, а результати використовуються для розвитку в кожного студента внутріш­ньої зібраності, організованості, активного включення у процес педагогіч­ної дії, подолання м'язового затиску, сприймання, спостережливості тощо.

Для виявлення творчих здібностей студентові слід підготувати мо­нолог на одну-дві хвилини, трихвилинний виступ у сценічній ролі з партнером, мімічну сценку на одну хвилину тощо. Психологи налічу­ють близько 150 складників творчих здібностей особистості, цілковито придатних і для педагога. Структуруються такі здібності за мотивацій­ними, інформаційними, цільовими, результативними та почуттєво-емо­ційними компонентами у підсистемах спілкування та міжособистісної взаємодії, спрямованості характеру, самосвідомості, творчого досвіду, інтелектуально-творчих здібностей, психофізіологічних якостей творчої особистості (Розвиток творчої особистості в умовах екологічної кризи / За ред. О. В. Киричука, В. В. Рибалки. - К., 1993. - Ч. 1. - С. 58-71). Педагогові варто вибрати найістотніші для виявлення творчого потен­ціалу вчителя-початківця складники і змоделювати їх в особистісному варіанті.

Попередні практичні заняття (зокрема, 2 — 4) вже дають підставу і педагогові, і студентам визначитись у власному творчому цілепокла-данні. Було виконано чимало вправ, що дають змогу коригувати інди­відуальні програми розвитку педагогічної майстерності, їх можна до­повнити й іншими, використавши славнозвісне «якщо б» К. Станіслав-ського.

Вправа 1. «Учитель стає актором». Використаймо думку Станіслав-ського: «Ми зараз перебуваємо на уроці. Це реальна дійсність. Нехай кімната, її інтер'єр, урок, всі учні та їхній викладач залишаються в тому вигляді, в якому ми знаходимося. За допомогою «якщо б» я перекидаю себе у площину неіснуючого, уявного життя і для цього поки що змінюю лише час і кажу собі: «Тепер не третя година дня, а третя ночі». Ви­правдайте своєю уявою такий запізнілий урок. Припустіть, що завтра у вас іспит, а багато чого ще не зроблено. Ось ви й затрималися... Звідси нові обставини й турботи: домашні ваші хвилюються, бо через відсутність телефону не було змоги повідомити про затримку. Один із учнів не потрапив на вечірку, куди його запросили, інший живе далеко від місця пригоди і не знає, як без транспорту дістатися додому... Багато ще думок, почуттів і настроїв породжує такий вимисел. Усе це впливає на загальний стан, який зумовлює все, що відбуватиметься далі. Це —

підготовчий етап для переживань. Зрештою, за допомогою цього вимис­лу ми створюємо підґрунтя, пропоновані обставини для етюду, який можна було б назвати «Нічний урок»¹.

Вправу можна урізноманітнювати, користуючись принципом «якщо б». Уявімо собі, що цей урок відбувається взимку в неопалюваному приміщенні чи, навпаки, влітку у спеку.

Вправа 2. «Виправдай дію». Студентові пропонують виконати якусь дію (наприклад, пройти залом музею, збирати в лісі гриби, підійти до кабінету ректора, куди його викликали, перейти убрід річку, пройти через болото), а потім виправдати її вимислом. Завдання можна усклад­нювати: збирати гриби під дощем, при сильному вітрі і т. ін. Важливо, щоб додаткові обставини вводились у вправу поступово. Щоб перейти грузьке болото, слід відпрацювати саму техніку переходу, а потім відпо­відати на питання «де?», «коли?», «чому?». Мета вправи — розбудити фантазію виконавців, виробити у них потребу виправдовувати певну дію конкретним життєвим змістом.

Припустімо, поставлено найпростіше завдання: увійти до класу. Здава­лося б, виконати його дуже просто, проте — доки не спрацює «якщо б». Заходжу, щоб попрощатися з товаришем, щоб вибачитися перед учите­лем, щоб довести слідчому власну непричетність до якоїсь події тощо.

Виконуючи вправи, важливо не обмежуватися тим, що лежить на поверхні, а подбати про тонкощі та непомітні деталі.

Дата добавления: 2014-12-27