ТЕМА 6. Проблема творчого розвитку особистості за умов трансформації суспільства

1. Писхологічна культура особистості як підстави її творчого розвитку.

2. Ефективний шлях розвитку особистості - вимогливе, критичне ставлення до культу­ри середовища

3. Суперечності у процесі формування психологічної культури молоді

4. Значення психологічної служби у формуванні загальної культури молоді

Психіка – це поняття, що характеризує внутрішній духовний світ людини чи „чиста свідомість”, яку біхевіоризм зводить до простої суми актів поведінки. За соціальним змістом моральне відчуття являє собою суб’єктивне відношення до різних сторін суспільного буття – до людей, самого себе, окремих явищ громадського життя, до суспільства в цілому та відчуття навколишнього світу.

Відчуття виявляє суб’єктивно-психологічні прояви практичних взаємовідносин між людьми. Моральні відчуття висловлюють відношення до об’єкту і відрізняються від переконаності своєю психологічною формою. А щоб людина стала особистістю треба психіку розвивати у процесі практичної діяльності. Психіка як важливий інструмент пізнання та відображення людиною зовнішнього світу допомагає впливати на цей світ, перетворює його.

Виходячи з цього та за умов національного відродження, розбудови української державності найбільш ефективний шлях розвитку - вимогливе, критичне ставлення до культу­ри, до власного культурного саморозуміння, і не в останню чергу - формування психологічної культури за умов перехідного періоду, тому що спершу визнані тією чи іншою спільнотою куль­турні цінності, норми, ідеали назавжди визначають її долю.

Психологічна культура особистості є необхідною умовою існування в нових умовах переходу до ринку, підприємництва та приватизації, виходу країни на міжнародну політичну, економічнута освітянську арену. Якісні перетворення у системі „суспільство-людина” „суспільство-знакова система” стають об'єктом уваги культурологічної та психолого-педагогічної науки. Духовна культура є не тільки формою суспільної свідомості, але й засобом виховання і розвитку люди­ни, засобом затвердження та реалізації її сутнісних. сил. Педагогічні умови тут мають бути зорієнтованими на концепцію виховання психологічної культури в навчальних за­кладах різних рівнів, особливо в тих, які готують фахівців різного рівня для галузей виробництва. Простіше тут ситуація зі студентами вищих навчальних закладів які вивчають основи економічних та основи психологічних знань. Гірше положення з молоддю, що закінчює загальносвітню школу. Тут необхідні нові підходи до втілення педагогічних проектів які б попередили деструктуризацію особистості та її депресивні стани, що сьогодні стало, вже майже, нормою стану суспільства, що зветься ”стогнацією”. Основою цих підходів могли б бути психологічно обгрунтовані програми. Серед них можна виділити такі складові концеп­цій виховання психологічної культури:

1. Приведення змісту виховання молодої людини до завдань і реалій становлення демократичного суспіль­ства реального, а не продекларованого.

2. Демократизація правового виховання на підставі психологічноі культури як ос­новна закономірність становлення свідомості молоді.

3. Структурно-системний підхід у вихованні, типологічний аналіз особливостей форму­вання загальної культури підростаючих поколінь.

4. Особистісно-діяльнісний підхід у вихованні психологічної культури. Соціально-гуманістичний підхід, що всебічно стимулює творчу діяльність вихованця - персоніфіко­ваного суб'єкта життя з індивідуальними структурни­ми особливостями.

5. Інтегрована система знань про суттєві харак­теристики формування психологічної культури молодої людини та формування її творчого потенціалу, комплексну систему регулятивних принци­пів цього процесу.

Сам процес формування психологічної куль­тури у сучасних навчальних закладах та системі безперервної освіти, як ми вважаємо, є доцільним здійснювати відпо­відно до таких його основних закономірностей:

1. Пріоритет загальнолюдських цінностей у формуванні психологічної культури.

2. Системний підхід до розвитку й управління процесом виховання психологічної культури.

3. Залежність формування психологічної культури від суспільства як особливої сфери життєдіяльності людей (формування психологічної культури як суспільний феномен).

4. Залежність ефективності формування психологічної культури від характеру відносин колективних суб’єктів управління (суб’єктів педагогічної діяльності) та корпоративної психології.

5. Залежність ефективності формування психологічної культури та творчого потенціалу особистості залежно від цілей та засобів ви­ховання.

Процес формування духовної культури особистості має свої внутрішні суперечності, які носять діа­лектичний характер і є рушійною силою формування психологічної культури, яка є головною з підстав особистості в її творчому розвитку.

Сучасна психолого-педагогічна наука дає можливість ви­значити суперечності у процесі формування психологічної культури:

- між існуючими потребами у формуванні особистості і недоліками роботи по вихованню психологічної, економічної та правової культури, відсутністю знань наукових основ вихован­ня психологічної культури;

- такі, що виникають у процесі формування психологічної культури як цілісної системи, тобто відносне відставання духовно-мо­рального розвитку молоді від її розумового розвитку. Ця суперечність характеризує нерівномірність у роз­витку психологічних знань такі, що виникають між теорією і практикою формування психологічної культури людини та розвитку творчого потенціалу особистості.

Останній напрямок роботи у навчальних закладах освіти майже відсутній, особливо у загальноосвітній школі, хоча нагальна потреба більш ретельного відношення до її вирішення давно назріла.

Обумовлено це тим, що сьогодні споглядаємо практичну відсутність в навчальних закладах програм формування психологічної культури та розвиток подібної роботи в цьому напрямку. Взагалі, багатий внесок в поліпшення стану психологічної допомоги дітям та молоді роблять психологічні служби.

Психологічна служба закладу освіти – спеціалізований підрозділ в системі освіти, головною задачею якого є забезпечення умов, які б сприяли повноцінному психичному та особистісному розвитку кожної дитини, порушення яких заважає сучасній реалізації вікових та індивідуальних можливостей учнів і веде до необхідності психологічної корекції.

Сам процес формування психологічної культури розглядається нами на основі інноваційних педагогічних технологій виховання учнів. Особистість в цьому процесі виступає як індивідуальність, що творчо розвивається, суб'єкт свого індивідуального життя, а об'єктом твор­чих діянь особистості виступає її включення в громадянське (зокрема в психологічне чи творче) життя суспільства.

Розглядаючи процес формування психологічної культури учнівської молоді у спеціалізованих навчальних закладах нового типу, ми виділяємо такі педагогічні умови як:

- гуманізація підготовки, що дозволяє об'єднати загальнокультурні та спеціальні блоки з психолого-економічною підготовкою;

- збагачення змісту навчально-виховного процесу поняттями, ідеями, теоріями, знання яких сприяє формуванню психологічної та економічної культури молоді, систематичного, цілеспрямованого використання виховного потенціалу літератури та мистецтва;

- використання в процесі навчання особистісно-діяльнісного та індивідуально-творчого підходу, діалогізації процесу навчання;

- включення учнів у різноманітні форми на­уково-дослідної роботи з проблемних питань бачення “картини світу” тощо.

При роз­гляді шляхів реалізації педагогічних умов у спеціалі­зованих навчальних закладах нового типу підкреслюється необхідність розвитку продуктивного (творчого, конструктивного) мислення учнів, що є необхідною умовою формування психологічної культури.

Одним з шляхів розвитку творчої особистості є їх науково-дослідницька робота, яка здійснюється зокрема шляхом участі в конкурсі науково-дослідницьких та науково-технічних робіт учнів, виставках - членів наукових товариств та ін.

Виходячи з принципу прищеплення загальної культури особистості через засвоєння загальнолюдських та національних цінностей, значну увагу в процесі формування психологічної культури особистості слід приділяти вихованню молоді на народних звичаях та традиціях дотримуючись при цьому ґрунтовного змісту української ментальності.

Засвідчуючи те, що традиції акумулюють соціальний досвід, то вони, відповідно й виступають для особистості системою соціальних установок та ціннісних орієнта­цій. Розвиток духовних якостей забезпечується залученням особистості до цілеспрямованої діяльності через систему звичаїв, які конкретизують кожну традицію. Звичаї формують у учнівської молоді конкретні зразки позитивної поведінки в різник життєвих ситуаціях, і таким чином сприяють формуванню культури загалом.

Суттєвим фактором, що впливає на формування психологічної культури особистості, є література та мистецтво, загальний стан культури суспільства.

Дослідження свідчать, що систематичний, цілеспрямований аналіз психологічних ситуацій в творах мистецтва дає можливість розвитку, з одного боку, емпатійності особистості, а з другого боку її рефлексивності, тобто потреби й здатності до пізнання, самоаналізу тощо. Це спонукає до посилення уваги вивченню учнямилітературних творів, самостійному читанню художньої літератури, перегляду кінофільмів, телевізійних передач тощо, до само­стійного аналізу психологічних ситуацій, ситуацій поведінки в аспектах сюжетів відповідного твору мистецтва з наступним колективним обго­воренням. Така педагогічна організація дає змогу значно підвищити ефективність формування психологічної культури учнів.

Ми можемо зауважити, що саме класичні твори мистецтва найбільш продуктивно розвивають моральний, духовний світ особистості. В тих випадках, коли твори мистецтва не мають достатньої художності (особливо сучасні) здійснюється серйозний збиток не тільки естетичним смакам, але й затверджується бездуховність, деформуються моральні критерії, а інколи під їх впливом змінюється мотивація поведінки та не на краще.

Формуванню та розвитку мотиваційних і характерологічних якостей, які визначають психологічну культуру особистості та творчий потенціал, вимагає відповідної спрямованості виховної діяльності і потребує адекватних форм виховної роботи. Завдання формування мотиваційних, гностичних та характерологічних якостей особистості з високим рівнем психологічної культури має глибинний зміст. Виховати психологічну культуру особистості, якщо не забезпечити виховання духовної людини, і, в першу чергу, - моральності і відпо­відних мотиваційних орієнтирів, які забезпечують свідомість громадянина майже неможливо.

Усвідомлення проблем, які пов'язані з недоста­тнім рівнем психологічної культури особистості сучасної молоді, передбачає виховання нової ментальності та культури, які не можуть виникнути в умовах існуючої системи освіти. Тому необхідні якісні зміни цієї системи та необхідне прийняття нової освітньої парадигми у центрі якої була б культура особистості.

Пошук нових шляхів формування загальної культури молоді досить часто ґрунтується тільки на її раціонально-логічних компонентах: відбувається аб­солютизація значення теоретичних знань, до того ж пов'язаних переважно з політичними, філософськими, суспільними, економічними сторонами життевих проблем. При такому підході свідомість як духовна цінність не може бути засвоєною особистістю, а отже, не буде формуватися і загальна культура.

Завдання системи освіти - максимально сприя­ти вихованню свідомості, розбудові гуманістич­них норм взаємовідносин соціуму і особистості. Нагальною є потреба вдосконалення змісту освіти через роз­робку таких виховних технологій, які забезпечують цілісний духовний вплив на особистість в поєднанні всіх її сторін. Для виконання цього завдання необхід­но перш за все звернути увагу на розвиток творчого потенціалу особистості, а особливо старших школярів для яких сьогодні, в умовах переходу до ринкових відносин за обов’язкове, ми вважаємо, організацію посилення психологічної підготовки і захисту та введення обов’язкового психологічного навчання.

Узагальнюючи вище сказане, ми підкреслюємо, що широчінь та глибинність засвоєних учнями знань буде, зокрема, відображатись у їхньому загальнокультурному "кругозорі", діапазон та насиченість якого функціонально визначається змістом та психологічним профілем особистості.

Таким чином, у формуванні психологічної культури за умов перехідного періоду за необхідне є й організація культурологічно-психологічної підготовки та оволодіння тезаурусом цієї загальнокультурної сфери. Перифразуючи дещо слова А.Франса, можна стверджувати, що тезаурус — це увесь всесвіт за алфавітним порядком.

У зв’язку з трансформацією суспільства, що відбувається в Україні, варто переглянути принципи побудови психологічної освіти. На наш погляд, вони повинні бути відповідними до прогресивної практики розвинених держав Європи. Важливим тут є вплив організаційно-педагогічних, соціальних, правових та емоційно-психологічних чинників. А засоби та методи формування психологічної культури, загальнокультурне виховання повинні забезпечити творче мислення та норми поведінки, раціоналізації видів, оновлення форм діяльності з метою підвищення ефективності і цілеспрямованого застосуваня в інтересах розвитку творчого потенціалу особистості.

Дата добавления: 2014-12-27