Види статистичної звітності в органах, які ведуть боротьбу з адміністративними правопорушеннями 9 страница

Детально зупинимося на основних видах класифікацій рядів динаміки. Залежно від характеру явища, що вивчається, рівні ряду динаміки можуть відноситися або до окремих проміжків часу, або до конкретної дати (моменту) часу. Тому всі ряди динаміки поділя­ються на інтервальні та моментні.

Інтервальним рядом динаміки називається такий ряд числових показників, який характеризує розміри досліджуваного явища за певні проміжки (періоди, інтервали) часу (за декаду, місяць, квар­тал, півріччя, рік або інші інтервали часу). Приклад (табл. 17) на­лежить до інтервального ряду динаміки (дані наведені за рік). На­приклад, маємо такі дані про кількість засуджених за кожний квар­тал окремо в місцевому суді:

Інтервали	1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал
Рівні ряду

Якщо підсумуємо всі ці рівні ряду, то одержимо відповідь на пи­тання, скільки осіб було засуджено в районі за весь рік. За нашим

прикладом, за весь рік було засуджено (19 + 15 + 18 + 22) 74 особи;

за перше півріччя — 34 особи, за друге — 40 осіб.

Характерною особливістю інтервальних рядів динаміки є те, що їх рівні завжди одержують підсумовуванням рівнів за якісь проміжки часу. Величина рівнів інтервального ряду залежить від тривалості проміжку часу, за який обчислюються показники. Чим більший інтервал часу взято, тим більший рівень одержимо. Заданими наве­деного прикладу видно, що дійсно в першому півріччі було засуджено 34 особи, в другому — 40 осіб, а в цілому за рік — 74 особи.

У правовій статистиці можна побудувати значну кількість інтер­вальних рядів динаміки: кількість зареєстрованих злочинів;

кількість осіб, які вчинили злочин; кількість розглянутих судами кримінальних, цивільних та адміністративних справ; кількість по­терпілих; кількість позивачів і відповідачів тощо. Більшість цих даних у статистичній звітності правоохоронних органів наводять­ся наростаючим підсумком.

Моментним рядом динаміки називається такий ряд числових показників, який характеризує розміри досліджуваного явища на якусь певну дату або момент часу. Наприклад, маємо такі дані про кількість населення в Україні (табл. 18).

Табл й ц я 18 Кількість населення в Україні

Рік	Кількість населення
млн чол.	у % до 1959 р.
	41,9
	47,1	112,6
	49,8	118,8
	51,7	123,5
	50,1	119,6
	49,7	118,6
	48,5	117,7

Ці дані характеризують кількість населення України в 1959 і 1970 рр. на 15 січня, у 1979 р. — на 17 січня, у 1989 р. — на 12 січня, у 2001 р. — на 5 грудня, на дату проведення перепису, оскільки кількість населення змінюється щодобово, кожну хвилину (в 1999 і 2000 рр. оціночна величина встановлена на 1 січня). Органи дер­жавної статистики, якщо не проводиться перепис, розраховують кількість населення країни на початок року.

Особливістю моментного ряду динаміки є те, що його рівні не можна підсумовувати, бо окремі значення показника можуть бути присутні в декількох періодах. В нашому прикладі основна кількість населення присутня в усіх рівнях ряду, деякі особи — в різних рівнях ряду. Просте підсумовування в моментних рядах не застосовується також тому, що одержана загальна сума не може мати реального змісту. Так, дані про кількість населення, яке зареєстровано на пев­ну дату, не можна підсумовувати, оскільки окрема людина може декілька років входити в цей показник. Реальне значення має лише різниця між рівнями ряду, яка характеризує зміну явища в часі, і рівні моментного ряду залежать не від періодів обліку, а лише від моменту, на який їх обчислено і наведено.

До моментних рядів динаміки належать ряди про кількість правоохоронних органів на певну дату; кількість зареєстрованих до розгляду кримінальних, цивільних і адміністративних справ у судах на перше число звітного періоду (як правило, на 1 січня та 1 липня кожного року); кількість працюючих в правоохоронних органах;

кількість засуджених, які відбувають покарання, на перше число

кожного кварталу тощо.

Залежно від того, якими узагальнюючими показникам відобра­жені рівні ряду, інакше кажучи, за статистичною природою показ­ників ряду, всі вони поділяються на ряди динаміки абсолютних,

відносних та середніх величин.

Ряди динаміки абсолютних величин — це такі ряди динаміки, в яких рівні ряду наведено у вигляді реально існуючих показників, тоб­то показників, які мають найменування. Наведені в цьому розділі приклади — це ряди динаміки абсолютних величин. До них в першу чергу належать ряди, які характеризують кількість зареєстрованих злочинів, осіб, які їх вчинили, кількість розглянутих кримінальних, цивільних та адміністративних справ, кількість працюючих тощо. У правовій статистиці вони застосовуються найчастіше.

Але для більш поглибленого аналізу сутності розвитку і стану суспільних явищ тільки цих показників недостатньо. На основі

перетворення абсолютних показників ми можемо побудувати і про­аналізувати ряди динаміки інших узагальнюючих показників (відносних і середніх).

Ряди динаміки відносних величин — це такі ряди динаміки, в яких всі рівні ряду наводяться у співвідношенні величин абсолютного рівня ряду. Вони широко застосовуються в правовій статистиці:

наприклад, поширення цивільних спорів на 10 тис. населення, поширення позовних заяв на 1 тис. населення, коефіцієнт розлу­чень, коефіцієнт злочинності тощо. Показники рівнів цих рядів виражаються або у коефіцієнтах, або у відсотках, або в промілях, або в продецимілях, або в іменованих числах (наприклад, щільність населення має такий вираз: скільки чоловік припадає на один квад­ратний кілометр території; коефіцієнт злочинності — скільки зло­чинів припадає на 10 тис. населення).

Ці ряди широко використовуються для аналізу структурних зру­шень у розвитку явища, які іншими засобами встановити дуже важ­ко або взагалі неможливо. Вивчати питому вагу корисливої злочин­ності без побудови ряду динаміки відносних величин дуже важко. Але якщо ми побудуємо такий ряд, то зразу побачимо, що за останні двадцять років неухильно зростає питома вага корисливої злочин­ності у загальній структурі злочинності в Україні.

Ряди динаміки можна аналізувати лише у випадках, коли показ­ники обчислені за єдиною методологію їх розрахунку. Не можна порівнювати коефіцієнти злочинності в Україні і в розвинутих краї­нах світу, де відпрацьована інша методологія обліку. Дані про ко­ефіцієнт злочинності в Україні наведено в розділі V цього підруч­ника (табл. 5). Дані, наведені в табл. 5, наочно характеризують ряд динаміки відносних величин (величини інтенсивності).

Ряди динаміки середніх величин — це такі ряди динаміки, в яких рівні ряду наведено у вигляді середніх показників. Ці ряди дають змогу проаналізувати зміну середніх показників у часі або стосов­но окремих територій. Наприклад, за декілька років можна проана­лізувати зміну кількості вогнепальної зброї, яка припадає на одну групу організованих злочинних угруповань, щоб охарактеризувати зміну рівня озброєності злочинців. Аналогічно для характеристики змін у груповій злочинності можна за декілька років навести се­редню кількість осіб у групі злочинців. Їх можна застосувати і для характеристики навантаження практичних працівників: проана­лізувати середню кількість розглянутих одним суддею справ за рік, кількість кримінальних справ, розслідуваних одним слідчим, тощо.

На жаль, такі розрахунки досить рідко використовуються в стати­стичній звітності і статистичному аналізі повсякденної роботи пра­воохоронних органів.

За повнотою часу, який відображено в рядах динаміки, їх мож­на поділити на повні, неповні та наростаючим підсумком.

В повних рядах динаміки моменти або проміжки часу йдуть один за іншим з рівними інтервалами часу. Наведені раніше в цьому розділі приклади стосуються повних рядів динаміки (крім табл. 18). В непов­них рядах лянамікп така послідовність між проміжками часу не до­держується. Прикладом цього може бути вивчення руху кількості працюючих (не кожен день хтось поступає на роботу і не через якийсь певний час звільняється з роботи) або зміни кількості осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі (вони поступають в місця позбавлення волі не через певні інтервали часу, а в міру по­треби). Так, ряд в табл. 18 належить до неповних рядів, оскільки дані в ньому наведено через різні проміжки часу Ряди динаміки нароста­ючим підсумком відображають результати розвитку явища за певний час (в органах внутрішніх справ звітність надається спочатку за один місяць, потім за два, три і т.д.). Застосування таких рядів дає змогу зразу одержати дані за звітний час з початку року.

Ряди динаміки дозволяють охарактеризувати розвиток явищ у часі, виявити тенденції і закономірності їх зміни, зробити прогноз їх розвитку на наступний проміжок часу.

Основною вимогою для побудови і аналізу рядів динаміки є порівнянність їх рівнів. Рівні рядів динаміки формуються в результаті зведення та групування статистичних даних, а також їх оброблення за різні проміжки часу. Головне, щоб рівні характеризували дійсну зміну величини показника, а не були пов'язані із змінами методики його об­числення. Зміни в розвитку явища, яке аналізується за допомогою рядів динаміки, мають бути обумовлені природою самого явища, а не змінами, що породжені зміною визначення одиниці сукупності, або методикою обчислення показників, або іншими причинами, які могли істотно вплинути на дійсний рівень показника ряду динаміки.

Непорівнянність показників ряду динаміки може бути викли­кана різними причинами та умовами. У правовій статистиці мож­на перелічити основні з них, які впливають на рівень ряду динамі­ки: зміни в законодавстві (криміналізація чи декриміналізація діянь), територіальні зміни (укрупнення чи розукрупнення райо­нів), зміни в методології обліку або звітності, зміни в одиницях виміру. Ми не будемо зупинятися на такій причині, як різний про­

міжок часу, що іноді відмічається в підручниках із загальної теорії статистики. Вважаємо, що в цьому разі треба говорити лише про помилку, яка допущена при побудові ряду динаміки.

Зміни в законодавстві, введення або, навпаки, виведення яко­гось діяння із складу кримінальних злочинів призводять до істот­них змін об'єктів правової статистики. Ці зміни протягом незнач­ного періоду можуть розглядатися або кримінально-правовою ста­тистикою, або адміністративно-правовою. Чинне законодавство змінюється в Україні досить часто, тому спочатку слід перевірити, які зміни законодавства мали місце. Так, введення з 1 вересня 2001 р. в дію нового Кримінального кодексу України призвело до того, що в усіх звітах з цього проміжку часу обов'язково наводяться дані про кількість зареєстрованих злочинів відповідно до Кримінального ко­дексу, що діяв раніше, і до чинного законодавства.

На рівень ряду динаміки впливають і зміни у кримінально-процесуальному законодавстві. Після надання у 1998 р. права до-судового розслідування органам податкової міліції динамічний ряд, який характеризує кількість виявлених та розслідуваних криміналь­них справ слідчими районних органів внутрішніх справ, зазнав змін у бік зниження, оскільки фактично ці злочини потрапили до звітності податкової міліції.

Непорівнянність рівнів ряду може бути зумовлена й адмініст­ративно-територіальними змінами в регіонах, які останнім часом також мають місце в Україні. З метою аналізу даних таких рядів динаміки обов'язково застосовується метод змикання рядів динамі­ки. Наприклад, маємо такі дані про кількість зареєстрованих ци­вільних справ в районі:

Рік
В старих межах			—
В нових межах	—

В 2001 р. мали місце територіальні зміни (з'явився новий рай­он, тобто вданому районі значно зменшилися територіальні межі).

Для того щоб оцінити ці дані, ми, застосовуючи метод змикан­ня рядів, приймаємо рівні ряду в 2001 р. в різних межах за 100% і обчислюємо коефіцієнт співвідношення двох рівнів до рівня в 2001 р.: 240: 360 = 0,67. Помножуючи на цей коефіцієнт загальну кількість зареєстрованих цивільних справ у старих межах району в

2000 р., отримуємо 345 х 0,67 =231 справу. Після цього можна по­будувати ряд динаміки в нових межах: у 2000 р. — 231 справа; у

2001 р. — 240 справ; у 2002 р. — 220 справ. Зрозуміло, що величина 231 справа є умовною, але її застосування значно спрощує обчис­лення показників, коли необхідно проаналізувати дані за тривалий проміжок часу без повернення до аналізу первинних даних.

Істотне значення має і зміна методології обчислення показників. Загальна теорія статистики вимагає, щоб кожний рівень ряду дина­міки було обчислено за єдиною методологією, бо тільки в цьому разі їх можна аналізувати. Якщо методологія обчислення показника змінилася, то необхідно або звернутися до первинних даних і пере­лічити цей показник відповідно до нової методології обчислення, або взагалі не проводити порівняння показника в межах часу його зміни.

Наприклад, до 1 січня 1988 р. злочин вважався розкритим з момен­ту, коли особі пред'являлось обвинувачення. Крім того, до нерозкри-тих злочинів належала кримінальна справа, яка зупинялась відповід­но до п. З ст. 206 КПК України в зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин. З 1 січня 1988 р. поняття «розкритий злочин» істот­но змінюється, і в «Бюлетені законодавства і юридичної практики в Україні» (1994, № 2) при характеристиці загальної тенденції злочин­ності в Україні цей показник наводиться лише з 1988 р.

На ці показники може впливати і активність застосування норм права з боку правоохоронних органів. Наприклад, показники щодо незаконного виготовлення підакцизних товарів (ст. 204 КК) характеризують лише активність боротьби з цим явищем, а не його реальну величину. В подібних випадках завжди треба звертати ува­гу на рівень латентності таких явищ, які можуть бути зареєстровані лише частково. Так, можна вважати, що кількість зареєстрованих кишенькових крадіжок завжди залежить від активності боротьби правоохоронних органів з цим видом злочинів, а загальна їх кількість є набагато більшою.

На показники динаміки істотно впливає і зміна дати обліку, тому що більшість суспільних явищ мають сезонні коливання. Існу­ють спеціальні методи вимірювання сезонних коливань, оскільки це явище вивчається в різних галузях науки. Витрати електроенергії є значно більшими взимку, ніж улітку; кількість виявлених жебраків і бродяг узимку є більша; кількість зареєстрованих дорожньо-транс­портних пригод значно зростає восени тощо.

Зміна одиниць виміру також може суттєво вплинути на показ­ники рівнів ряду динаміки. Коли треба проаналізувати, наприклад, тенденції в зміні суми позову, то нерідко доводиться перераховувати

його розмір у різних одиницях виміру: доларах, марках, ЕКЮ, євро в державну валюту — гривню. Іноді в умовах інфляції їх також важ­ко зіставити незалежно від того, що вони наводяться в одних оди­ницях виміру, але значення її різне.

Наведене слід обов'язково враховувати при проведенні аналітич­ної роботи з показниками рівнів ряду динаміки, що вимагає знання відповідних галузей права, а також практики їх застосування.

§ 3. Основні показники рядів динаміки і техніка їх обчислення

Залежно від того, який ряд динаміки аналізується, можна обчислю­вати в ньому різні показники.

В моментних рядах динаміки можна обчислювати лише се­редній рівень ряду за формулою середньої хронологічної.

Середня хронологічна проста застосовується і обчислюється в повних моментних рядах динаміки. Наведемо формулу її розрахун­ку і на наступному прикладі пояснимо техніку її обчислення. Про­тягом 2002 р. була така кількість незакінчених розслідуванням кри­мінальних справ у районному відділі внутрішніх справ: на 1 січня — 26 справ, на 1 люте — 29, на 1 березня — ЗО, на 1 квітня — 24, на 1 травня — 35, на 1 червня — 38, на 1 липня — 28 справ. Необхідно обчислити середню кількість незакінчених розслідуванням кримінальних справ за кожний квартал і півріччя в цілому.

За наведеними даними видно, що цей моментний ряд динаміки є повним. Середня хронологічна проста обчислюється таким чином:

підсумовують повністю всі рівні ряду, крім першого і останнього, які беруться в половинному розмірі, і одержану суму поділяють на кіль­кість рівнів ряду без одиниці. Застосування такої формули пояснюєть­ся метою виключення повторення обліку показників, тому що рівень на 1 квітня характеризує рівень як першого, так і другого кварталу.

Середня хронологічна матиме такий вигляд:

де У — середній рівень ряду; у, — перший рівень ряду; у^ — ос­танній рівень ряду; у^ — передостанній рівень ряду; п — кількість рівнів ряду.

За наведеними даними одержуємо, наприклад, середній зали­шок незакінчених розслідуванням кримінальних справ, який в пер­шому кварталі склав 28 справи ((0,5 х 26 + 29 + ЗО + 0,5 х 24): 3); в другому - 33 справи ((0,5 х 24 + 35 + 38 + 0,5 х 28): 3). Якщо ми підсумуємо ці дані, обчислені за середньою хронологічною, і по­ділимо їх на два, то в результаті одержимо середній залишок нероз-глянутих кримінальних справ за півріччя, який дорівнює 30,5 спра­ви ((28 + 33): 2).

Середній залишок за півріччя можна обчислити й за середньою хронологічною простою: ((0,5 х 26 + 29 + ЗО + 24 + 35 + 38 + 0,5 х 28): 6). Результат буде однаковий, в нашому прикладі — 30,5 справи.

Якщо моментний ряд динаміки буде неповним, тобто проміжки між датами, наведеними в ряду динаміки, різні, то середній рівень обчислюється за середньою хронологічною зваженою, де як вага бе­руться проміжки (відрізки) часу між рівнями ряду.

Наведемо формулу середньої хронологічної зваженої:

де у — середній рівень ряду; / — проміжки часу між значення­ми рівнів ряду; І — знак підсумовування.

За умовними даними, які характеризують рух осіб, що відбува­ють покарання в місцях позбавлення волі, обчислимо їх середню кількість у вигляді середньої хронологічної зваженої. Наприклад, на 1 жовтня у виправно-трудовій установі перебувало 600 осіб, 15 жовт­ня прибуло 15, 25 жовтня вибуло 10,6 листопада прибуло 22,20 лис­топада вибуло 7,11 грудня прибуло 9,22 грудня вибуло 5 осіб. Необ­хідно обчислити середню облікову кількість осіб, які відбували по­карання в цій установі. Спочатку слід обчислити рівні ряду на кожну дату На 1 жовтня було 600 осіб, 15 жовтня — 615,25 жовтня — 605, б листопада — 627, 20 листопада — 620, 11 грудня — 629, 22 грудня — 624 особи. Після цього, щоб спростити розрахунок, вважатимемо, що в кожному місяці — ЗО днів, у кварталі — 90 днів. В економічних розрахунках такі припущення застосовуються завжди. Відповідно до наведеної формули кожний обчислений рівень слід перемножити на кількість днів, скільки днів цей рівень існував. У результаті розра­хунків одержимо середній рівень кількості осіб, які відбували пока­рання протягом четвертого кварталу — 616,8 осіб ((600 х 15 + 615 х 10 +... + 605 х 11 + 627 х 14 + 620 х 21 + 629 х 11 + 624 х 8): 90).

Більше ніякі показники, крім середнього рівня, в моментних рядах динаміки обчислити не можна.

В інтервальних рядах динаміки можна обчислити і обов'язково обчислюються такі показники, як середній рівень ряду, абсолютний приріст (зменшення), темп зростання (зниження), темп приросту (зменшення), абсолютне значення одного відсотка приросту, середній темп зростання (зниження), середній темп приросту (зменшення).

Середній рівень треба обчислювати в повному інтервальному ряду за середньою хронологічною простою, техніка обчислення якої не відрізняється від техніки обчислення середньої арифметич­ної простої, тобто за формулою

де у — середній рівень ряду; п — число рівнів ряду.

Вважаємо, що середній рівень не можна обчислювати в непов­ному інтервальному ряду динаміки. Тому його завжди слід привес­ти до повного ряду і тільки потім аналізувати.

Абсолютний приріст, темп зростання та темп приросту, якщо наведено більше двох рівнів, можна обчислювати двома способа­ми: базисним і ланцюговим. Вирішення питання, яким способом обчислювати, залежить від мети і завдань дослідження. Якщо ми ба­жаємо встановити тенденції у розвитку досліджуваного явища за тривалий проміжок часу, то в цьому разі застосовуємо базисний спосіб. Якщо ж бажаємо встановити характер розвитку динаміки за короткі проміжки часу, то використовуємо ланцюговий спосіб.

При обчисленні цих показників базисним способом значення кожного рівня ряду динаміки порівнюється з першим (початковим) рівнем. Залежно від того, який рівень прийнято за базу порівнян­ня, ми можемо одержати зовсім різні значення показників. Рівень якого проміжку часу брати за базу порівняння, залежить від того, яка мета всього дослідження, які первинні або зведені дані ми має­мо у своєму розпорядженні, та від інших умов і причин, що впли­вають на вибір бази порівняння. Найчастіше за такий рівень береть­ся рівень останнього року десятиліття. Наприклад, в табл. 19 це рівень 1990 р. Базисний спосіб застосовується тоді, коли слід про­аналізувати зміни явища за тривалий проміжок часу.

При обчисленні цих показників ланцюговим способом одержує­мо дані, які характеризують зміну кожного показника відносно попереднього рівня ряду Таким чином, ніщо не впливає на одер-

жаний результат, крім дійсної зміни явища. Ланцюговий спосіб дає змогу проаналізувати зміну явища за короткий проміжок часу.

В табл. 19 наведено дані про злочинність в Україні за останні 13 років і за цими даними повного інтервального ряду динаміки об­числимо усі показники динаміки.

Таблиця 19 Злочинність в Україні в 1990 — 2002 рр.

Рік	Кіль­кість злочинів		Темп зростання, %	Темп приросту, %	Абсолют­не зна­чення 1% приросту
до 1990р.	до попе­реднього року	ДО 1990р.	до попе­реднього року	ДО 1990р.	до попе­реднього року
		-			-	-		-
				109,7	109,7	9,7	9,7
				129,9	118,5	29,9	18,5
				145,8	112,2	45,8	12,2
				154,5	105,9	54,5	5,9
				173,5	112,2	73,5	12,2
			-24598	166,9	96,1	66,9	-3,9
			- 28054	159,4	95,5	59,4	-4,5
			- 13226	155,8	97,8	55,8	-2,2
			-17266	151,1	97,0	51,1	-3,0
				153,5	101,6	53,5	1,6
			- 53200	139,2	90,6	39,2	-9,4
			- 63939	121,9	87,6	21,9	-12,4

Спочатку обчислимо середній рівень цього ряду динаміки. Засто­суємо формулу середньої хронологічної для інтервального ряду дина­міки. Середня величина злочинності за ці 13 років складе 529448 зло­чинів ((369809 + 405516 + 480478 + 539299 + 571632 + 641860 + 617262 + 589208 + 575982 + 558716 + 567800 + 514600 + 450661): 13).

Абсолютний приріст — це показник, який характеризує, на скільки одиниць один рівень більше чи менше якогось попередньо­го рівня. Він обов'язково виражається в тих саме одиницях виміру, що й рівні ряду. Абсолютний приріст обчислюється шляхом віднімання від існуючого рівня ряду якогось попереднього або ба-

Ч зисного рівня. Абсолютні прирости можуть мати знак плюс або! мінус. Знак плюс підкреслює, що розмір явища зріс і в дійсності яви­ще мало тенденцію до зростання; знак мінус підкреслює зменшен­ії ня величини явища і характеризує абсолютне зменшення явища. | У загальному вигляді можна навести таку формулу:

де А^ — абсолютний приріст; у^— рівень ряду динаміки; у,., — попередній йому рівень ряду динаміки; у, — початковий рівень ряду

динаміки.

З табл. 19 випливає, що злочинність за ці роки спочатку зрос­тала, але з 1996 р. почала зменшуватися. В 1996 р. порівняно з 1995 р. ми одержали зменшення рівня злочинності на 24598 злочинів (617262 — 641860), в 1997 р. порівняно з 1996 р. — зменшення рівня на 28054 злочинів (589208 — 617262) і в 1998 р. порівняно з 1997 р. — зменшення рівня на 13226 злочинів. У 2000 р. порівняно з 1999 р. відбулося незначне збільшення кількості зареєстрованих злочинів на 9084 злочинів (567800 — 558716) (у стовпчику 3 табл. 19 наведені абсолютні прирости, обчислені базисним способом, а в стовпчи­ку 4 — ланцюговим способом).

Базу порівняння (1990 р.) обрано довільно. Наведені в стовпчи­ку 3 дані підтверджують тезу про те, що базисний спосіб і його вис­новки залежать від того, який рівень взято за базу порівняння.

Абсолютний приріст не може дати вичерпної характеристики зміни явищ, але він вказує на загальну тенденцію зміни явищ за аналізований проміжок часу.

Більш вичерпну і всебічну характеристику розвитку явища мож­на одержати лише тоді, коли наведений абсолютний показник (аб­солютний приріст) доповнити відносними показниками: темпом зростання і темпом приросту.

Темп зростання — це відношення поточного рівня до попередньо­го або базисного. Темп зростання показує, в скільки разів поточний рівень ряду динаміки більше або менше рівня, який прийнято за базу порівняння. Цей показник може обчислюватися у коефіцієнтах або у відсотках. Даний показник можна обчислити за формулою

де Т — темп зростання; у, — рівень ряду динаміки; у,_ ^ — по­передній'йому рівень ряду динаміки; у, — початковий рівень ряду динаміки.

У стовпчику 5 табл. 19 наведено темпи зростання, обчислені базисним способом (відносно 1990 р.), а в стовпчику 6 — ланцю­говим способом.

Якщо величина темпу зростання більше одиниці або ста відсотків, то це свідчить про те, що поточний рівень ряду динаміки більше рівня, з яким проводиться порівняння. Якщо величина тем­пу зростання дорівнює одиниці або ста відсоткам, то це характери­зує, що не відбувалось ніякої зміни в рівнях ряду. Якщо величина темпу зростання менше за одиницю або сто відсотків, то це свідчить про те, що відбулося зменшення рівня ряду. В цьому випадку го­ворять не про темп зростання, а про темп зниження або падіння. Цей показник не може мати знак мінус, що б він не характеризував.

Дата добавления: 2015-04-24