Розробка сітьового графіку проекту

Сітьовий графік – це графічне подання робіт проекту, яке відбиває їх послідовність та взаємозв’язок. Для його побудови потрібно мати таку інформацію: список робіт; логічні зв’язки між ними.

Робота (операція) може бути визначена як дія, необхідна для реалізації проекту. B сіткових графіках роботи здебільшого мають свій номер або код, який присвоюється їм при складанні WBS і наводиться у CTR-словнику.

Логічні зв’язки. До побудови сіткової діаграми потрібно визначити зв’язки між роботами, які можуть бути двох типів:

- послідовні, коли одна робота виконується після другої;

- паралельні, коли декілька робіт можуть виконуватися водночас.

Сіткові графіки будуються зліва направо графічним зображенням проектних робіт та означенням логічних зв’язків між ними. У сіткових графіках роботи подано у вигляді прямокутників, а стрілками позначаються логічні зв’язки. Сітковий графік матиме такий вигляд (рис. 4.1):

Рис. 4.1 Сітьовий графік проекту

Побудова й обчислення параметрів сіткового графіка здійснюється у декілька кроків.

1-й крок. Визначення переліку й послідовності виконання робіт. Оскільки WBS не показує у якій послідовності мають виконуватися зазначені у ній роботи, то логічні зв’язки між ними необхідно встановити самостійно. Інформацію потрібно занести у табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Характеристика робіт за проектом

Код роботи	Назва (зміст) роботи	Безпосередньо попередня робота	Тривалість роботи, тижнів
Усього

2-й крок. Графічна побудова сіткового графіка.

Якщо виходити з таблиці, то тривалість робот на виконання проекту можна визначити за строчкою «Усього». Але деякі роботи виконуються водночас, тобто паралельно. Для того, щоб остаточно визначити тривалість виконання робот необхідно побудувати сітьовий графік. Сітьовий графік в залежності від робот та логічних зв’язків між ними може приймати різні види, але у загальному вигляді може бути представлений у наступній формі (рис. 4.2).

Рис. 4.2 Загальний вигляд сітьового графіку

Розміщення на графіку умовних позначок наведено на рис. 4.3

Ранній початок ES	Тривалість роботи t	Раннє завершення EF
Код і назва роботи
Пізній початок LS	Запас часу F	Пізнє завершення LF

Рис. 4.3. Розміщення параметрів сіткового графіка

Таким чином, результатом другого кроку є сітковий графік з означенням робіт і логічних зв’язків між ними.

3-й крок. Означення тривалості робіт.

Тривалість роботи позначається як t і згідно з рис. 4.3 (розміщення параметрів сітьового графіку) заноситься у відповідний сектор кожної роботи сітьового графіку з табл. 4.1. (характеристика робіт за проектом).

4-й крок. Визначення ранніх термінів початку і закінчення проектних робіт шляхом «прямого проходження».

Ранній початок (ES – Early Start) – найбільш ранній можливий термін початку роботи.

Раннє закінчення (EF – Early Finish) – найбільш ранній можливий термін завершення роботи.

Ці параметри обчислюються за такими формулами:

EF_i = ES_i + t_i – 1;(4.1) ES_{i + 1} = EF_i + 1, (4.2)

де EF_i –ранній термін завершення і -ї роботи;

ES_i – ранній термін початку і -ї роботи;

t_i –тривалість і -ї роботи;

ES_{i + 1} –ранній початок роботи і + 1.

Розраховані параметри заносяться у відповідні секторі кожної роботи відповідно з рис. 4.3 (розміщення параметрів сітьового графіку).

При проведенні обчислень ранніх термінів, якщо певна робота виконується після кількох попередніх, ранній термін початку цієї роботи визначається з огляду на найпізніший з ранніх термінів закінчення попередніх робіт.

Тривалість проекту визначається як найбільша величина з ранніх термінів завершення решти робіт.

5-й крок. Визначення пізніх термінів початку і завершення робіт «зворотним проходженням».

Цей крок передбачає обчислення зазначених параметрів
у зворотному порядку – від останньої роботи проекту до першої.

Пізній початок (LS – Late Start) – найпізніший можливий термін початку роботи, після якого затримка вплине на строк завершення виконання усього проекту.

Пізнє закінчення (LF – Late Finish) – найпізніший можливий термін завершення роботи.

Ці терміни обчислюються за такими формулами:

LS_i = LF_i – t_i + 1; (4.3) LF_{i – 1} = LS_i – 1. (4.4)

Обчислюючи пізні терміни, користуються таким правилом: якщо після певної роботи йдуть дві паралельні, то пізнє завершення цієї роботи визначається з огляду на найбільш ранній з пізніх початків наступних робіт.

6-й крок. Визначення критичного шляху і запасу часу по роботах.

Роботи, у яких ранні й пізні терміни початку і закінчення збігаються, називають критичними.

Роботи, у яких ранні й пізні терміни початку і закінчення не збігаються, називають некритичними.

Критичний шлях утворюється послідовністю критичних робіт. Це найдовший з усіх існуючих у проекті шляхів, який показує найменший час, який потрібно, аби повністю виконати усі роботи за проектом.

Запас часу (F – Float) – це той максимальний час, на який можна відкласти початок некритичної роботи, щоб при цьому не змінилась тривалість реалізації усього проекту. Він обчислюється за формулами:

F_і = LS_і – ES_і (4.5)

або F_і = LF_і – EF_і. (4.6)

У критичних роботах запас часу дорівнює нулю.

Дата добавления: 2015-04-29