Методика визначення потреби в капіталі

Визначення загальної потреби у капіталі може здійснюватись прямим і непрямим методами.

Прямий метод базується на детальному плануванні інвестиційних потреб підпр-ва за його окремими активами: основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних запасів, грошових коштів (на стадії створення підприємства практично повністю відсутні дебіторська заборгованість, довгострокові й поточні фінансові інвестиції). При прямому методі активи підпр-ва дорівнюють інвестиціям.

Для підприємства однаково небезпечним є не сформованість капіталу та його надмірний обсяг. Так, якщо створені виробничі потужності підпр-ва використовуються не на повну силу внаслідок відсутності сировини, або навпаки, коли накопичені надмірні виробничі запаси, які не можуть швидко переробляться на наявних виробничих потужностях, відбувається замороження інвестованого капіталу, уповільнюється його оборотність і, як результат, погіршується фін. стан підпр-ва та зростає ризик упущеної вигоди.

Визнаючи загальні потреби у капіталі для створення нового підпр-ва потрібно зважати на такі обмеження: 1) сформованого капіталу має вистачати на покриття всіх витрат у ході реалізації інвестиційного проекту (доінвестиційні дослідження, придбання майнових прав, проектно-конструкторські роботи, будівництво адміністративних і виробничих приміщень, маркетинг, навчання персоналу, купівля і монтаж обладнання, створення оборотних коштів тощо); 2) при формуванні стартового капіталу необхідно виходити з мінімальної потреби в активах, для того, щоб розпочати господарську діяльність підпр-ва; 3) сформований капітал не повинен бути меншим за мінімально допустимий обсяг статутного капіталу для окремих типів підпр-в (так, мінімальний обсяг статутного фонду для акціонерних товариств становить 1250 мінімальних з/п, а для товариств з обмеженою відповідальністю – 1 мінімальну з/п).

Непрямий (опосередкований) метод розрахунку загальної потреби в капіталі є менш трудомістким і базується на використанні показника капіталомісткості продукції (середній розмір інвестованого капіталу в розрахунку на одиницю виготовленої продукції). Цей показник суттєво відрізняється по галузях економіки і дає інвестору уявлення про рівень фондомісткості та матеріаломісткості. Водночас, рівень капіталомісткості залежить не лише від конкретної галузі, а й від масштабів діяльності підпр-ва, стадії його життєвого циклу, рівня технологічного оснащення виробництва, ступеня зносу виробничих засобів.

Користуватися непрямим методом доцільно на попередніх стадіях розробки інвестиційного проекту, оскільки він дає лише приблизне уявлення про необхідний розмір початковий інвестицій. Для остаточного розрахунку потреби у джерелах фінансування застосовують прямий метод.

Для визначення потреби у капіталі непрямим методом:

ПК = Км х О пл. + ПВ,

де ПК – потреба у капіталі; Км – показник капіталомісткості;

О пл - заплановий обсяг виробництва; ПВ – передстартові витрати.

Дата добавления: 2015-03-29