КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Особливості управління фінансовими інвестиціями
ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ РЕАЛЬНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ. Процес управління реальними інвестиціями підприємства складається з наступних етапів: 1. Аналіз стану реального інвестування в минулому періоді – в процесі аналізу оцінюється рівень інвестиційної активності підприємства в минулому рівень виконання попередніх реальних інвестиційних проектів і програм (динаміка обсягу інвестування в приріст реальних активів, питома вага реального інвестування у загальній структурі інвестицій підприємства, рівень освоєння інвестиційних ресурсів, рівень виконання проектів і програм); 2. Визначення загального обсягу реального інвестування в майбутньому періоді – планується обсяг приросту основних засобів, нематеріальних і оборотних активів, які забезпечують приріст обсягів виробничо-комерційної діяльності; 3. Визначення форм реального інвестування – з врахуванням напрямів інвестиційної діяльності підприємства, врахуванням потреби відтворення основних засобів і нематеріальних активів, розширення оборотних активів; 4. Підбір інвестиційних проектів, що відповідають цілям і формам реального інвестування – розробка бізнес-плану інвестиційного проекту на основі вивчення пропозицій на інвестиційному ринку, розглядаються умови придбання окремих об’єктів чи активів для оновлення; 5. Оцінка ефективності окремих інвестиційних проектів з врахуванням фактору ризику – відібрані інвестиційні проекти аналізуються і оцінюються з позицій їх ефективності за критерієм забезпечення зростання ринкової вартості підприємства, паралельно оцінюються ризики і співставляються з рівнем доходності, визначається вплив ризиків на платоспроможність і фінансову стійкість підприємства; 6. Формування програми реальних інвестицій підприємства – на основі оцінки різних інвестиційних проектів здійснюється їх ранжування по критерію доходності, ризику і ліквідності, виходячи із запланованого обсягу інвестицій та наявних ресурсів у інвестиційну програму підприємства включаються інвестиційні проекти, які забезпечують високі темпи розвитку в стратегічному періоді і зростання ринкової вартості; 7. Забезпечення реалізації окремих інвестиційних проектів і програм – основним інструментом по реалізації реального інвестиційного проекту є схема його фінансування, капітальний бюджет і календарний графік реалізації інвестиційного проекту.
Фінансові інвестиції – це форма використання тимчасово вільного капіталу. До основних фін. інвестицій відносять акції та облігації. Сукупні вкладення інвестора в цінні папери розглядають як його портфель. Тип портфеля – це узагальнена його характеристика з урахуванням виду паперів, які входять до нього. Типи портфелів цінних паперів: • портфель зростання. Орієнтований на акції, курсова вартість яких швидко зростає. Мета формування – приріст капіталу інвесторів. • портфель доходу. Мета формування – отримання високих поточних доходів. • портфель ризикового капіталу. Це портфель, що складається переважно з цінних паперів молодих компаній агресивного типу, які обрали стратегію швидкого розширення; • збалансований портфель. Він формується частково з цінних паперів із швидкозростаючим курсом, частково – з високодохідних. Метою його є приріст капіталу й отримання високого доходу, відповідно до чого і загальні ризики будуть збалансованими. • спеціалізований портфель. У ньому цінні папери об'єднані за окремими критеріями (за видом ризиків, видом цінних паперів, галузевою чи регіональною належністю). Кожний власник намагається сформувати оптимальний портфель цінних паперів. Оптимальний портфель цінних паперів – це такий портфель, який би відповідав вимогам підприємства як за дохідністю, так і за ризикованістю, що досягається збільшенням кількості цінних паперів у портфелі. Основний принцип оптимізації портфеля цінних паперів – це диверсифікація вкладень, тобто придбання різних за інвестиційними якостями типів (видів) цінних паперів з метою зниження ризику втрат і підвищення сукупної прибутковості. Управління портфелем цінних паперів включає: • формування його складу та структури; • регулювання складу портфеля на основі моніторингу. Управління портфелем цінних паперів здійснюють через реалізацію таких завдань: 1.Вибір типу портфеля. 3.Визначення найбільш прийнятного для підприємства ризику, питомої ваги цінних паперів з різними рівнями доходу і ризику. 4.Оцінювання ліквідності портфеля. 5.Визначення початкового складу портфеля і його можливих. 6.Вибір стратегії подальшого управління фондовим портфелем.
Дата добавления: 2015-03-29; Просмотров: 335; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |