Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Особливості управління фінансовими інвестиціями




ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ РЕАЛЬНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ.

Процес управління реальними інвестиціями підприємства складається з наступних етапів:

1. Аналіз стану реального інвестування в минулому періоді – в процесі аналізу оцінюється рівень інвестиційної активності підприємства в минулому рівень виконання попередніх реальних інвестиційних проектів і програм (динаміка обсягу інвестування в приріст реальних активів, питома вага реального інвестування у загальній структурі інвестицій підприємства, рівень освоєння інвестиційних ресурсів, рівень виконання проектів і програм);

2. Визначення загального обсягу реального інвестування в майбутньому періоді – планується обсяг приросту основних засобів, нематеріальних і оборотних активів, які забезпечують приріст обсягів виробничо-комерційної діяльності;

3. Визначення форм реального інвестування – з врахуванням напрямів інвестиційної діяльності підприємства, врахуванням потреби відтворення основних засобів і нематеріальних активів, розширення оборотних активів;

4. Підбір інвестиційних проектів, що відповідають цілям і формам реального інвестування – розробка бізнес-плану інвестиційного проекту на основі вивчення пропозицій на інвестиційному ринку, розглядаються умови придбання окремих об’єктів чи активів для оновлення;

5. Оцінка ефективності окремих інвестиційних проектів з врахуванням фактору ризику – відібрані інвестиційні проекти аналізуються і оцінюються з позицій їх ефективності за критерієм забезпечення зростання ринкової вартості підприємства, паралельно оцінюються ризики і співставляються з рівнем доходності, визначається вплив ризиків на платоспроможність і фінансову стійкість підприємства;

6. Формування програми реальних інвестицій підприємства – на основі оцінки різних інвестиційних проектів здійснюється їх ранжування по критерію доходності, ризику і ліквідності, виходячи із запланованого обсягу інвестицій та наявних ресурсів у інвестиційну програму підприємства включаються інвестиційні проекти, які забезпечують високі темпи розвитку в стратегічному періоді і зростання ринкової вартості;

7. Забезпечення реалізації окремих інвестиційних проектів і програм – основним інструментом по реалізації реального інвестиційного проекту є схема його фінансування, капітальний бюджет і календарний графік реалізації інвестиційного проекту.

 

 

Фінансові інвестиції – це форма використання тимчасово ві­льного капіталу.

До основних фін. інвестицій відносять акції та обліга­ції. Сукупні вкладення інвестора в цінні папери розглядають як його портфель.

Тип портфеля – це узагальнена його характеристика з ураху­ванням виду паперів, які входять до нього. Типи портфелів цінних паперів:

портфель зростання. Орієнтований на акції, курсова ва­ртість яких швидко зростає. Мета формування – при­ріст капіталу інвесторів.

портфель доходу. Мета формування – отримання ви­соких поточних доходів.

портфель ризикового капіталу. Це портфель, що складаєть­ся переважно з цінних паперів молодих компаній агресивного типу, які обрали стратегію швидкого розширення;

збалансований портфель. Він формується частково з цінних паперів із швидкозростаючим курсом, частково – з високодохід­них. Метою його є приріст капіталу й отримання високого до­ходу, відповідно до чого і загальні ризики будуть збалансовани­ми.

спеціалізований портфель. У ньому цінні папери об'єднані за окремими критеріями (за видом ризиків, видом цінних папе­рів, галузевою чи регіональною належністю).

Кожний власник намагається сформувати оптимальний порт­фель цінних паперів.

Оптимальний портфель цінних паперів – це такий портфель, який би відповідав вимогам підприємства як за дохідністю, так і за ризикованістю, що досягається збільшенням кількості цінних паперів у портфелі.

Основний принцип оптимізації портфеля цінних паперів – це диверсифікація вкладень, тобто придбання різних за інвестицій­ними якостями типів (видів) цінних паперів з метою зниження ризику втрат і підвищення сукупної прибутковості.

Управління портфелем цінних паперів включає:

• формування його складу та структури;

• регулювання складу портфеля на основі моніторингу.

Управління портфелем цінних паперів здійснюють через реа­лізацію таких завдань:

1.Вибір типу портфеля.

3.Визначення найбільш прийнятного для підприємства ризи­ку, питомої ваги цінних паперів з різними рівнями доходу і ризи­ку.

4.Оцінювання ліквідності портфеля.

5.Визначення початкового складу портфеля і його можливих.

6.Вибір стратегії подальшого управління фондовим портфе­лем.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-03-29; Просмотров: 321; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.