Буча, 2014 р

Відділу освіти Бучанської міської ради

Міського методичного кабінету

Методист з охорони дитинства

Підготувала

Частина І

Організація діяльності

Методичний бюлетень № 39

Міський методичний кабінет

Відділ освіти Бучанської міської ради

Школи сприяння здоров’ю»

(теоретична)

Науменко Валентина Василівна,

У нормативних документах Miністерства освіти i науки України, педагогічній літературі визначене завдання зміцнення в учнів навичок здорового способу життя через упровадження здоров’язберігаючих технологій. Визначення cyтi таких технологій i їхнього місця в щоденній роботі вчителя стало важливим напрямом методичної роботи.

Ефективність та якість управління навчально-виховним процесом у загальноосвітній школі буде забезпечено за умови, якщо в школі систематично та планомірно здійснюється методична робота. У нашій країні склалася система організації методичної роботи, основними ланками якої є: центральні органи Міністерства освіти і науки України, Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, міський методичний кабінет і, звичайно, школа, у якій щоденно вдосконалюється професійна майстерність учителів i вихователів у пpoцeci методичної роботи.

Під час організації методичної роботи її організатори мають сприяти освоєнню вчителями найраціональніших методів i прийомів навчання й виховання учнів; підвищенню рівня загальнодидактичної й методичної майстерності, обміну досвідом, створенню умов для зміцнення навичок здорового способу життя тощо.

Метою діяльності педагогічного колективу школи є цілісний розвиток особистості школярів, досягнення ними підвищеного рівня освіченості й культури у збереженні та зміцненні здоров’я.

Беручи до уваги статті законів України «Про освіту», «Про загальну середню ocвiтy», де чітко зазначено, що «важливим складником шкільного навчання та виховання є формування здорового способу життя, підвищення соціальної активності i зміцнення здоров’я школярів», творча група, яка складається із заступника директора з виховної роботи, педагога-організатора, вчителів, практичних психологів, соціальних педагогів, медичних працівників тощо розробляє шкільну Концепцію (Додаток 1) та Програму Школи сприяння здоров’ю. (Додаток 2)

3гідно Концепції та Програми Школи сприяння здоров’ю у навчально-виховний процес впроваджуються здоров’язберігаючі технології, спрямовані на розвиток культури здоров’я.

Актуальність питання культури здоров’я, впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес підтверджує аналіз стану проблеми в педагогічній практиці.

Вивчення свідчать, що в шкільній практиці повинні використовуватися різноманітні форми i методи, спрямовані на розвиток культури здоров’я учнів, однак цьому процесу іноді бракує системності, послідовності та цілеспрямованості. Впровадження таких технологій дасть змогу ефективно розвивати культуру здоров’я учнів у навчальному закладі.

У процесі реалізації мети, поставленої перед педагогічним колективом визначено завдання методичної роботи:

· вивчення особистісних рис, творчого потенціалу кожного педагогічного та медичного працівника;

· вивчення та аналіз передового досвіду педагогічних колективів України з проблеми розвитку культури здоров’я учнів;

· розробка структурно-змістової моделі, спрямованої на розвиток культури здоров’я учнів загальноосвітнього навчального закладу;

· створення дітям з особливими потребами умов для отримання якісної освіти;

· аналіз наявних i створення необхідних умов (методичних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових) для реалізації Програми Школи сприяння здоров’ю;

· створення банку дидактичних матеріалів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я учнів (розробка посібників методичних рекомендацій, відеотеки, засобів наочності тощо);

· розробка варіативних моделей розвитку культури здоров’я учнів для початкової, основної та старшої школи;

· розробка критеріїв визначення сформованості культури здоров’я учнів;

· відстеження якісних змін стану здоров’я;

· організація психолого-педагогічних семінарів вчителів та співробітників «Принципи i методи впровадження здоров’зберігаючих технологій»;

· визначення перспектив подальшого впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес як умови розвитку культури здоров’я;

· удосконалення методик розвитку культури здоров’я учнів; ухвалення управлінських рішень з розвитку культури здоров’я учнів;

· дослідження ефективності педагогічної діяльності щодо впровадження здоров’язберігаючих технологій;

· зміцнення навичок здорового способу життя учнів під час реалізації оздоровчих навчально-виховних проектів;

Під час планування методичної роботи необхідно враховувати наступні вимоги: практична спрямованість, науковість, конкретність, систематичність та системність, новизна, оптимальне поєднання різних сучасних форм i методів роботи, досконале володіння здоров’язберігаючими технологіями.

В ході реалізації Програми Школи сприяння здоров’ю дуже важливим є питання якості й ефективності методичної роботи в школі, тому за основу беремо такі критерії:

· результативність;

· раціональне використання моніторингових досліджень;

· раціональне впровадження здоров’язберігаючих технологій;

· створення творчої атмосфери, сприятливого морально-психологічного клімату;

· створення здоров’язберігаючого освітнього середовища;

· зростання рівня педагогічної майстерності педагогів;

Проблеми здорового способу життя надто масштабні аби якась одна з інституцій методичної роботи могла самостійно вирішити їх. Тут ефективним може бути лише комплексний підхід, тому розглядаємо систему методичної роботи як частину всієї системи роботи з педагогічними кадрами, управлінням педагогічним та здоров’язберігаючим процесом.

Сучасні тенденції розвитку системи освіти спрямовані на створення цілісної педагогічної системи, компоненти якої взаємозалежні й спрямовані на високий рівень навчання та виховання молоді. Це потребує використання прогресивних інноваційних технологій, які забезпечують кожній дитині можливість виявити себе як особистість, а кожному вчителю — озброїтись ефективними методами роботи. Тому й адміністрації школи потрібні нові підходи до здійснення управлінської діяльності, ухвалення виважених рішень.

Управління здоров’язберігаючим процесом здійснюється за моделлю управлінської вертикалі від адміністрації навчального закладу до учнівського самоврядування та батьківської громади. Для ефективного рішення питань щодо розвитку культури здоров’я учнів велика увага приділяється психологічній службі, пропаганді здорового способу життя серед учнів та батьків, організації фізкультурно-оздоровчої роботи, співпраці з медпрацівниками (Додаток 4, додаток 5).

Для успішного досягнення поставленої мети необхідно застосовувати такі методи управління, як: організаційно-педагогічний, соціально-психологічний, організаційно-розпорядчий, фінансово-господарчий (Додаток 6). Усі вони сприяють розвитку творчих сил педагогів, стимулюють саморозвиток.

Важливою формою залучення вчителів до управління є їхня участь в аналізі навчально-оздоровчого процесу, адже робота школи потребує об’єктивної оцінки адміністрації діяльності кожного вчителя, але для цього не завжди є можливість глибоко проаналізувати стан справ на всіх ділянках цього процесу.

Тому частину аналітичної роботи в школі виконують кращі вчителі, методичні комісії, творчі групи педагогів, це сприяє розвитку в них аналогічного мислення, самоаналізу своєї діяльності, свого ставлення до здорового способу життя. У такій спільній управлінській діяльності зростають педагогічний досвід, ерудиція, професійна та здоров’зберігаюча компетентність, підвищується творчий потенціал. Адже все це пов’язано з розв’язанням широкого кола соціальних, культурологічних, психологічних, фізіологічних проблем.

Процес психологічного розвитку відбувається у формі діагностичної, експертної та просвітницької діяльності, прогнозування й профілактики, психо-корекційної діяльності, навчання. Особистісний аспект засвоєння знань та способів оволодіння ними передбачає врахування вчителем ставлення дитини до навчання, її потреб, інтересів, бажань, прагнення бути здоровою.

Оскільки в ceктopi пріоритетних напрямів стоїть становлення духовних цінностей особистості, одним із першочергових завдань вважаємо інтеграційне управління (школа, сім’я, держава), скероване на розвиток морально-етичних та соціальних ціннісних орієнтирів, що є основою філософії діяльності кожної школи як суспільної організації. І саме випускники понесуть ці цінності у світ i поширюватимуть у суспільстві елементи культури здоров’я, яка змінюватиме майбутню націю.

Одним із основних завдань є робота з батьками учнів. Є різні методи, але основні з них - вивчення умов для організації навчання дітей удома; постійне залучення батьків до виховних та оздоровчих форм виховної діяльності, тестування та анкетування серед батьків, організація спільних виставок малюнків, виробів, змагань тощо.

Величезну роль відіграють батьківські комітети - як класні, так i загальношкільні. Саме за правильно організованої роботи ці громадські організації допомагають у харчуванні учнів, у ремонті шкільних приміщень в організації літнього відпочинку, вечорів, спортивних змагань тощо.

Відповідно до методичних рекомендацій, матеріали щодо впровадження Програми Школи сприяння здоров’ю узагальнюються та можуть бути поданими до участі у Всеукраїнськомі конкурсі-захисті сучасної моделі навчального закладу «Школа сприяння здоров’ю». (Додаток 3).

Методична робота в школі має насамперед бути спрямована на створення нової ефективної моделі школи, де пріоритетним, на наш погляд, є завдання збереження та зміцнення здоров’я учнів, створення сприятливого освітнього i здоров’язберігаючого середовища. А це - атмосфера спокою, доброзичливості й підтримки, яку має відчувати в школі кожен учень i вчитель, це атмосфера взаємної прихильності, особистої захищеності та впевненості в безпеці, позитивне емоційне самопочуття. I тоді сучасний учитель перестане бути предметником, а буде педагогом - носієм нових педагогічних ідей, технологій.

Додаток 1

Дата добавления: 2015-05-06