Оцінка та відмітка. Характеристика різних систем оцінювання

Під оцінкою знань, умінь та навичок дидактика розуміє процес порівняння досягнутого учнями рівня володіння ними з еталонними вимогами, описаними в навчальній програмі. У вітчизняній дидактиці до 2000 року була прийнята 4-х бальна система відміток:"5" - володіє у повній мірі (відмінно);"4" - володіє достатньо (добре);"3" - володіє недостатньо (задовільно);"2" — не володіє (незадовільно). Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру або навчального року. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного опитування, а за рік на основі семестрових оцінок. Відмітка є числовим аналогом оцінки і має кілька рангових значень. У ВНЗ прийнята словесна форма відміток:"відмінно" — ставиться за повне та міцне знання матеріалу в заданому обсязі. Під час усного опитування мова студента має бути логічно виваженою, правильною. У письмовій роботі не повинно бути помилок;"добре" — ставиться за міцне знання предмета, допускаються незначні помилки (не більше 1—2);"задовільно" — ставиться за знання предмета з помітними помилками, вадами засвоєння, але такими, що не перешкоджають подальшому навчанню;"незадовільно" — за незнання предмета, велику кількість помилок у мовленні чи у тексті письмової роботи. Недоліками такої системи є, по-перше, суб'єктивізм в оцінці, по-друге, слабка диференційованість шкали.

55. Шляхи підвищення ефективності контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів

Сприятлива морально-психологічна атмосфера навчального процесу охоплює взаємини між викладачем та студентом і стосунки в студентській групі, а також забезпечує комфортність кожному студентові, впливає на формування доброзичливих відносин з одногрупниками та викладачами. Під впливом цих відносин студенти виявляють більшу активність, у їхній поведінці знижується вияв недоброзичливості, виникає атмосфера довіри і взаємних симпатій, що знімає емоційну напругу та має величезний вплив на характер перебігу навчально-пізнавальної діяльності студентів. Спонукання студентів до самостійності й активностідосягається шляхом проблемного подання матеріалу, а не повідомлення "готового знання". Проблемнийвиклад матеріалу заохочує студентів до самостійного пошуку інформації, самостійних висновків, узагальнень. Це, у свою чергу, сприяє розвитку особистості студента, його самосвідомості, самооцінки. Сприятлива морально-психологічна атмосфера навчального процесу впливає не тільки на налагодження доброзичливих стосунків між студентами та між викладачами і студентами, але й дає можливість

утілювати діалог у процес навчання. Саме діалог є ефективним методом активізації навчання студентів.

Дата добавления: 2015-03-31