Мета діяльності вчителя

Основна мета роботи вчителя щодо активізації пізнавальної діяльності учнів-розвиток їх розумових здібностей. Досягнення цієї мети дозволяє розв'язати багато завдань навчання і забезпечити міцні та свідомі знання матеріалу, підготовити учнів до активної участі у виробничій діяльності, виробити вміння самостійно поповнювати знання, освоювати нові спеціальності.
Разом з тим у педагогічній і психологічній літературі висловлюється досить переконлива думка, що головна функція вчителя- це не просто передача знань учням, а створення певного емоційного відношення до цих знань, яке забезпечить їх активне сприйняття і засвоєння. Зокрема, І.І.Павлов пов’язував прояв взагалі інтересу з безумовним орієнтовним рефлексом «що таке?». Цей рефлекс відповідає ситуативному інтересу, який може слугувати мотивом діяльності. Головне в ньому-новизна інформації [13. ст.74].
Розвиток творчих пізнавальних здібностей учнів-мета діяльності учителя, а використання різних прийомів активізації є способом досягнення цієї мети. Використовуючи ті чи інші методи і засоби активізації навчальної діяльності учнів, необхідно завжди враховувати рівень розвитку їх мислення. Складні пізнавальні завдання можна давати лише учням з високим рівнем його розвитку.
Учень у процесі пізнавальної діяльності:

Ø Слухає пояснення вчителя;

Ø Читає підручник;

Ø Виконує експериментальні завдання;

Ø розв'язує задачі;

Ø працює з дидактичним матеріалом;

Серед всіх пізнавальних психологічних процесів провідним є мислення. Воно впливає на всі пізнавальні інтереси.
Активізувати пізнавальну діяльність учнів у процесі вивчення того чи іншого матеріалу-це означає перш за все активізувати їх мислення Розвивати пізнавальні можливості учнів означає також формування у них мотивів навчання. Учні повинні не тільки навчатися розв'язувати завдання, у них має бути бажання розв'язувати ці завдання.

1.2 Розвиток мислення учнів
Розвиток мислення учнів. Для системи роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів у навчанні дуже важливо мати на увазі те, що в розумовій діяльності учнів можна виділити три рівні:

v рівень розуміння;

v рівень логічного мислення;

v рівень творчого мислення.

1.Розуміння - це аналітично-синтетична діяльність, спрямована на засвоєння готової інформації, яку повідомляє вчитель або підручник. Глибоке розуміння учнями матеріалу є умовою розвитку їх мислення, їх пізнавальних здібностей. Саме в процесі розуміння засвоює досвід проведення логічних роздумів, аналіз, синтез, абстракцію, досвід виконання різних розумових дій.
Вибір методів пояснення визначається рівнем розвитку учнів і характером матеріалу, оскільки до з'ясування фізичних теорій, законів, понять можуть бути поставлені різні методологічні вимоги.
2.Логічне мислення -процес самостійного розв'язування пізнавальних завдань. На цьому рівні пізнавальної діяльності учні повинні вміти самостійно аналізувати об'єкти, що вивчаються, порівнювати результати окремих дослідів і т. ін..
Методом розвитку мислення учнів на уроках фізики є:
- евристична бесіда,
- евристичні лабораторні роботи,
- логіко-пошукові завдання,
- деякі методи роботи з підручником.
3. Творче мислення. Згідно з сучасними поглядами процес навчального мистецтва здійснюється в три етапи:
І етап характеризує створення проблемної ситуації, початковим її аналізом і формуванням проблеми.
ІІ етапом-пошук шляху розв'язання проблеми.
ІІІ. Етап-застосування знайденого принципу до розв'язання проблеми і його перевірка.
Ці три рівні мисленої діяльності можуть бути покладені в основу системи роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів.

Дата добавления: 2015-03-31