Прищеплення учням інтересу до науки фізика

Формування мотивів навчання

Мотиви до здобуття знань, можуть бути різними. Перш за все до них належать широкі соціальні мотиви, але найбільш дієвим є зацікавленість предметом, яка з'являється в учня раніше, ніж інші мотиви навчання. І ними вони частіше керуються в своїй діяльності. Спочатку інтерес учнів проявляється у вигляді зацікавленості- звичайної реакції людини на все несподіване.
Як показують дослідження, дуже великий вплив на формування захоплень учнів мають розуміння важливості практичного значення питання, що розглядається, та форми організації навчальної діяльності. Чітка постановка пізнавальних завдань уроку- один із шляхів мотивації навчання, а переконливе пояснення матеріалу, чітка структура уроку, використання в навчальному процесі різних саморобних робіт є потужним засобом розвитку пізнавальних інтересів.
Одним із засобів збудження і підтримки пізнавального інтересу є створення в процесі вивчення проблемних ситуацій і розгортання на їх основі активної пошукової діяльності учнів.
Важливою умовою розвитку зацікавленості до предмета є відношення між учнями і вчителем, які складаються в процесі навчання. Формування зацікавленості учнів до предмета-складний процес, що передбачає використання різних методів з системи засобів розвивального навчання і правильних відносин між вчителем і учнями.
Як висновок щодо розумового розвитку учнів основної школи (7-9 класи), добре проілюстровано у Обухова Л.Ф.:

Ø учні здатні до елементарного теоретичного мислення, аналізу різної за характером та призначенням інформації, виділення в ній головного;

Ø учні розуміють поняття абстрактного та конкретного;

Ø учні можуть застосовувати прийоми порівняння та узагальнення для систематизації та застосування знань на матеріалі різних джерел;

Ø мислення підлітка набуває критичності, він намагається знайти докази, які заперечують те, що йому говорять. Це свідчить про посилення розумової активності. [22. ст. 34]

Знання етапів формування пізнавального інтересу в учнів дозволяє правильно оцінювати роль зацікавленості на уроках. Цікаве викладання є способом збудження пізнавального інтересу. Воно викликає допитливість. Зацікавленість учнів підживлює розповідь вчителя. Вміло застосовані на уроці прийоми зацікавленості не тільки збуджують пізнавальний інтерес, а й виконують роль засобу, що сприяє запам'ятовуванню складного матеріалу, засобу переключення уваги і зниження напруженої обстановки в класі, підвищення емоційного тонусу навчальної діяльності. Вони сприяють доступності знань, загостренню емоційного ставлення до предмета пізнання і забезпеченню кращого протікання пізнавальних процесі.
Від того, як учителю вдасться викликати інтерес учнів до предмета, потребу до пізнання, залежить результат навчання й виховання. На думку Щукіної Г.І., цікавий урок можна створити, враховуючи наступні фактори:
а) особистість вчителя;
б) зміст навчального матеріалу;
в) мотиви та прийоми навчання[26.c. 36]
Велике враження на учнів справляють відповіді на запитання з повсякденного життя: Чому? Подібні питання корисно використовувати перед поясненням, щоб привернути увагу учнів. Адже дуже цікаво зрозуміти, чому небо блакитне і чи на усіх планетах воно буде блакитне, чому після дощу на небі радуга, чому джміль гуде, коли летить,а комар дзижчить.
З точки зору захопливості змісту навчального матеріалу фізика має практично необмежений потенціал. Необхідно лише навчитися подавати цей зміст в такій формі, яка дозволить учням успішно засвоїти нові знання і сформує стійку зацікавленість. Для цього варто дотримуватися наступних вимог.
1. Навчальний матеріал повинен привертати увагу учня постановкою
питання і спрямовувати його мислення на пошук відповіді.
2. Загальний масив складного навчального матеріалу необхідно
розріджувати цікавою актуальною інформацією. Ця цікава інформація
повинна викликати пізнавальну активність учнів, допомагати їм
з'ясовувати причинно-наслідкові зв'язки між фізичними явищами.
3. Емоційний, чітко спрямований виклад додаткової цікавої
інформації повинен сприяти періодичному відновленню високого рівня
сприйняття навчального матеріалу в учнів.
4. Цікавий матеріал повинен відповідати віковим особливостям
учнів, рівню їхнього інтелектуального розвитку і не повинен віднімати
багато часу.
5. Додатковий матеріал, обраний учителем для уроку, повинен враховувати вже сформовані інтереси й захоплення учнів. Тобто цей матеріал повинен бути актуальним саме для цієї аудиторії.[15, c.385]
Сформувати глибокі пізнавальні інтереси до фізики у всіх учнів неможливо і, напевно, не потрібно. Важливо, щоб всім учням було цікаво займатися фізикою на кожному уроці. У багатьох учнів перша, ситуативна зацікавленість предметом переростає в глибокий і стійкий інтерес до фізики як науки.
У цьому плані особливе місце належить такому ефективному педагогічному засобу, як цікавість. Слід розрізняти дві складові цікавості: внутрішню (зміст самого предмету) і зовнішню (методичні прийоми вчителя: елементи змагання, дидактичні ігри, різноманітність форм і методів уроку). У будь-якому випадку цікавість не має нічого спільного з розважальною, бажанням спростити предмет.[5, с. 10]
Прийоми збудження в учнів пізнавального інтересу до фізики:

1. Положення науки проілюструвати подіями сучасності.

2. Використання художньої та історичної літератури – ознайомлення учнів з біографією видатних вчених.

3. Створення фантастичних ситуацій, наприклад, опис світу, в якому усунені сила тяжіння чи тертя, розгляд наслідків припинення обертання Землі або зміни нахилу її вісі.

4. Використання фізичних парадоксів.

5. Розгляд фізичних явищ, з якими учні стикаються у повсякденному житті.

6. Наведення прикладів фізичних явищ в кіно, на естраді.

7. Проведення цікавих демонстрації або досліди, в яких використовуються побутові предмети, наприклад, дитячі іграшки.

8. Розв’язування цікавих прикладних задач.

9. Використання на уроці інтерактивних технологій.

Дата добавления: 2015-03-31