Тема 16. Призначення покарання

1. Загальні засади призначення покарання.

2. Обставини, що пом’якшують покарання.

3. Обставини, що обтяжують покарання.

4. Обставини, що характеризують тяжкість вчиненого злочину та особу злочинця.

5. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті.

6. Призначення покарання більш м’якого, ніж передбачено законом.

7. Призначення покарання за сукупністю злочинів.

8. Призначення покарання за сукупністю вироків.

9. Правила складання покарань та зарахування строків попереднього ув’язнення. Обчислення строків покарання.

Завдання:

1. Визначте та запишіть у конспект, у чому полягають відмінності у правовому регулюванні обставин, що пом’якшують покарання, і обставин, що обтяжують покарання.

2. Складіть кримінально-правову характеристику особи винного.

3. Складіть та запишіть до конспекту схему призначення покарання за сукупністю злочинів.

4. Складіть та запишіть до конспекту схему призначення покарання за сукупністю вироків.

5. Визначте та запишіть у конспект спільні і відмінні риси призначення покарання за сукупністю злочинів і призначення покарання за сукупністю вироків.

Задача № 1

С., перевозячи будівельні матеріали на автомобілі «КамАЗ», рухався зі швидкістю, що перевищувала дозволену, посередині дороги. Це призвело до зіткнення з зустрічним автомобілем «Москвич», водій якого М. та його п’ятирічний син одержали тяжкі ушкодження, від яких того ж дня померли в лікарні.

За ч. 3 ст. 286 КК С. було засуджено до позбавлення волі на строк 10 років. Призначаючи це покарання, суд визнав такими, що обтяжують покарання, обставини: а) злочином заподіяно тяжкі наслідки; б) його вчинено щодо малолітнього.

В апеляції адвокат засудженого вказав: при призначенні покарання суд не врахував те, що: а) потерпілий М. також значно перевищив дозволену швидкість; б) С. раніше судимим не був, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, порушення правил безпеки дорожнього руху допустив уперше, брав участь у наданні допомоги потерпілим. Крім того, на думку адвоката, суд не повинен був враховувати вказані ним обставини як такі, що обтяжують покарання.

Дайте оцінку вироку суду і доводам апеляції.

Задача № 2

К. засуджений за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України. Чи має право суд при призначенні покарання визнати обтяжуючою обставиною вчинення К. злочину відносно жінки, яка завідомо для нього знаходиться в стані вагітності?

Задача № 3

М., споживши наркотичну речовину, керував особистим автомобілем «Жигулі» в стані сп'яніння і вчинив при цьому порушення правил дорожнього руху, що призвело до спричинення пішоходові С. тяжкої шкоди здоров'ю.

Чи має право суд при призначенні покарання М. визнати стан наркотичного сп'яніння обставиною, що обтяжує покарання?

Задача № 4

К. викрадав з квартир комерсантів цінне майно, нажите, як йому здавалося, злочинним шляхом, яке він потім реалізовував на речовому ринку, а отримані гроші поштовим переказом відправляв до дитячих будинків і шкіл-інтернатів.

Чи є в даній ситуації пом'якшуючі вину К. обставини?

Задача № 5

Вироком суду В.В., раніше неодноразово судимого, засуджено за ч. 1 т. 115 КК на 7 років позбавлення волі. В.В. визнано винним у тому, що він у нетверезому стані, перебуваючи в будинковолодінні та розпиваючи спиртні напої з В., посварився з останнім та умисно позбавив життя, наніс йому два удари стільцем у життєво важливий орган – голову В., заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, в результаті яких настала смерть потерпілого.

Призначаючи покарання засудженому, суд зазначив в якості обставини, що пом’якшує покарання, з'явлення із зізнанням В.В. Водночас суд зазначив, що В.В. характеризується негативно як особа, що підтримує відносини з особами, схильними до вживання спиртних напоїв та вчинення правопорушень, раніше неодноразово судимий, скоїв злочин у нетверезому стані.

Чи обґрунтовано призначив суд покарання В.В.?

Задача № 6

Вироком суду М. засуджено за ч. 2 ст. 121 КК на 8 років позбавлення волі за те, що він, будучи у стані алкогольного сп’яніння, за місцем свого проживання на ґрунті неприязних стосунків, що раптово виникли, умисно завдав своїй матері М.М. три удари руками по голові та численні удари ногами в груди, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілої.

При призначенні покарання засудженому суд врахував в якості обставини, що обтяжує покарання, настання тяжких наслідків у вигляді смерті потерпілої.

Чи обґрунтоване врахування судом цієї обтяжуючої обставини?

Задача № 7

Б. здійснив закінчений замах на крадіжку в особливо великих розмірах, вчинену з проникненням у житло за попередньою змовою групою осіб. За ч. 2 ст. 15 і ч. 5 ст. 185 КК його засуджено до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Призначаючи таке покарання, суд зазначив у вироку, що він враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його стадію, щире каяття Б., а також його особу – Б. вчинив злочин вперше, позитивно характеризується за місцем проживання.

На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу з проханням скасувати вирок у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. На думку прокурора, суд не врахував те, що Б. вчинив особливо тяжкий злочин, повністю здійснив злочинний намір щодо заволодіння майном, заподіяв майнову шкоду потерпілому у великих розмірах. Крім того, він вчинив злочин у складі групи за попередньою змовою, з проникненням у житло, був одним з двох його співвиконавців. За таких обставин йому не повинна була призначатись мінімальна міра покарання, передбачена санкцією ч. 5 ст. 185 КК.

Дайте оцінку вироку суду та доводам, викладеним у скарзі.

Задача № 8

В. замовив Г. умисне вбивство своєї дружини за 50 тис. гривень. Г. здійснив посягання на життя потерпілої, але злочин до кінця не довів – дружині було спричинено тяжке тілесне ушкодження. За ч. 3 ст. 15, п. п. 6 і 11 ч. 2 ст. 115 КК Г. засуджено до позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю. За ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п. п. 6 і 11 ч. 2 ст. 115 КК В. засуджено до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На вирок суду в частині призначення покарання В. прокурор подав апеляційну скаргу. В ній він зазначив, що суд не врахував ряд обставин вчинення злочину, зокрема: злочин є особливо тяжким, він вчинений з корисливих мотивів, В. був його ініціатором (замовником). Як замовник В. виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочином завдані тяжкі наслідки, в діях В. мають місце дві обтяжуючі обставини, передбачені ч. 2 ст. 115 КК. За таких обставин, на думку прокурора, В. не могла бути призначена мінімальна міра покарання, передбачена ч. 2 ст. 115 КК.

Наскільки обґрунтованими є доводи прокурора?

Задача № 9

Протягом двох днів, перебуваючи в стані сп’яніння, П. вчинив злочини, передбачені ч. 3 ст. 296 КК та ч. 4 ст. 296 КК, щодо своєї дружини та її родичів (усього по справі п’ять потерпілих, серед них одна малолітня дитина). Призначаючи покарання за ці злочини, суд врахував такі обставини, як сумлінне ставлення П. до праці, наявність на утриманні тяжко хворої дитини, а також поведінку його дружини, яка, на думку суду, сприяла виникненню ненормальних відносин у сім’ї. Розцінивши вказані обставини як виняткові та врахувавши особу П., суд призначив йому більш м’яке покарання, ніж передбачено законом: за ч. 3 ст. 296 КК – 1 рік 6 місяців виправних робіт з відрахуванням із заробітку засудженого 20%; за ч. 4 ст. 296 КК – 2 роки виправних робіт з відрахуванням із заробітку засудженого 20%. Остаточне покарання за сукупністю злочинів: 2 роки виправних робіт з відрахуванням із заробітку засудженого 20%.

Дайте оцінку вироку суду.

Варіант: З урахуванням наведених у вироку обставин П. був засуджений за ч. 3 ст. 296 КК до 1 року 6 місяців позбавлення волі, за ч. 4 ст. 296 КК – до 2 років 6 місяців позбавлення волі, а за сукупністю злочинів – до 3 років позбавлення волі.

Задача № 10

Вироком К. було засуджено за ч. 1 ст. 201 КК України із застосуванням ст. 69¹ КК України до позбавлення волі на строк 3 роки і 3 місяці без конфіскації предметів контрабанди; за ч. 1 ст. 209 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю та без конфіскації коштів, одержаних злочинним шляхом; за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 358 КК України до обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів К. остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки і 3 місяці, із застосуванням ст. 69-1 КК України, без конфіскації майна і коштів, одержаних злочинним шляхом, та без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю. На підставі ст. 75 КК України К. від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок щодо К. скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого. При цьому прокурор посилається на те, що суд не мотивував свій висновок про звільнення К. від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та безпідставно не застосував конфіскацію предметів контрабанди. Крім цього, у скарзі мова йде про те, що при призначенні покарання за ч. 1 ст. 209 КК України без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю суд помилково послався на ч. 1 ст. 69 КК України, а при призначенні покарання за ч. 1 ст. 201 КК України без конфіскації предметів контрабанди – на ст. 69¹ КК України.

Дайте оцінку вироку суду та доводам, викладеним в апеляційній скарзі прокурора.

Задача № 11

Ш. визнано винним у тому, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, учинив розбійний напад на Є. із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого, і заволодів його майном на суму 415 грн. Судовим слідством встановлено, що Ш. визнав себе винним, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, відшкодував заподіяну Є. шкоду, попередня судимість на підставі ст. 89 КК погашена.

Вироком суду Ш. був засуджений за ч. 1 ст. 187 КК на 3 роки позбавлення волі. Прокурор порушив питання про скасування вироку суду на підставі того, що суд обрав Ш. міру покарання, порушивши вимоги закону, – недостатньо врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, даних про його особу й те, що він вже був засуджений за вчинення аналогічного злочину.

Чи обґрунтовані доводи прокурора?

Задача № 12

Л. визнана винною у викраденні та збуті наркотичних засобів у великих розмірах. За ч. 2 ст. 308 КК її засуджено до 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК – до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є її власністю.

В яких межах може бути визначене остаточне покарання Л.?

Варіант: За ч. 2 ст. 308 КК Л. засуджено до 8 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК – до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є її власністю.

Задача № 13

Працівник міліції Ш. під час сварки з дружиною заподіяв їй умисне тяжке тілесне ушкодження, а сусідці О., яка намагалась сховати дружину в своїй квартирі, – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. За ч. 1 ст. 121 КК його засуджено до 5 років 6 місяців позбавлення волі, за ч. 2 ст. 125 КК – до 2 років обмеження волі. Остаточне покарання: позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням Ш. спеціального звання – капітан міліції.

Дайте оцінку вироку суду.

Задача № 14

Г. визнано винним у вчиненні трьох злочинів і засуджено: за ч. 1 ст. 185 КК – до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за ч. 2 ст. 186 – до 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК – до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Який порядок призначення остаточного покарання за сукупністю трьох і більше злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання Г.?

Задача № 15

М. було засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Відбуваючи покарання, він через 3 роки заподіяв іншому засудженому С. умисне тяжке тілесне ушкодження способом, що мав характер особливого мучення. За ч. 2 ст. 121 КК його засуджено до 10 років позбавлення волі. До цього покарання суд повністю приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком і визначив остаточне покарання – 17 років позбавлення волі.

Чи правильно суд призначив М. остаточне покарання?

Варіант: Попереднім вироком М. був засуджений до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, за ч. 3 ст. 187 КК.

Задача № 16

Неодноразово судимий М. за ч. 4 ст. 296 КК був засуджений до 7 років позбавлення волі. Після оголошення вироку він, не погодившись з обраною мірою покарання, висловив погрозу вбивством судді і прокуророві. За скоєння цих злочинів М. був засуджений: за ч. 1 ст. 377 КК – до 3 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 345 КК – до 3 років позбавлення волі.

Як слід призначити М. остаточне покарання? Яке максимальне покарання може бути йому призначено?

Дата добавления: 2015-03-31