Концепция жизненного цикла товара

Схема тиристорного перетворювача

Нереверсивна трьохфазна схема тиристорного перетворювача

Мостова схема зустрічно-паралельних з’єднань силового тиристорного перетворювача

30. Конструкція схеми живлення електродвигунів постійного струму

Тиристорна схема для керування напругою живлення у якірному ланцюзі

Я – якір двигуна;

ТГ – тахогенератор;

Тр1 – трьохфазний трансформатор;

Ур1-4 – зрівноважуючи дроселі;

СД – головний згладжуючий дросель в ланцюзі якоря;

СУ – система керування роботи тиристорів;

У – блок підсилення сигналу;

Ф – фільтр, що гасить коливання;

Vзавд – задає кількість обертів, яку має підтримувати система керування;

31. Функціональна і принципова схема дистанційного керування електродвигунів

32. Ефективні та неефективні витки трансформатора

33. Аварійний захист електродвигуна насосу

1) Режим аварійного захисту електродвигуна М7:

а) Якщо струм вище заданого, то спрацьовує електричний захист:

- FP13 і FP14 автоматично роз’єднують ланцюг живлення електродвигуна;

- перегорає контакт плавкого запобіжника FU7 і роз’єднує ланцюг живлення двигуна.

Одночасно вимикається живлення МП7.

б) Механічний захист спрацьовує при зупинці робочого колеса або крильчатки відцентрового насоса. При цьому шпонка (пластина з м’якого металу, яка встановлена у прорізі крильчатки насоса й вала електродвигуна) твердим матеріалом розривається на дві чстини, двигун набирає обертів і спрацьовує електрична система аварійного захисту, яка вимикає живлення електродвигуна.

Також механічний захист спрацьовує при сповільненні (швидкість менша за робочу) електродвигуна насоса. Такий стан двигуна визначається за допомогою контролю тиску на виході відцентрового насоса. Якщо тиск на виході стає меншим, ніж робочий тиск на 50-60%, то спрацьовує електрична схема аварійного захисту. Робота електричної схеми ініціалізується мікропроцесорним приладом ІТМ-11. Попередньо ІТМ-11 налаштовується на мінімальне значення тиску на виході з насоса (залишковий). Якщо тиск стає меншим, ніж залишковий ІТМ-11 подає живлення на твердотільне реле, яке формує дискретний сигнал ДО1, тобто замикає контакт. Цей дискретний сигнал вмикає живлення на допоміжному електромагнітному реле КМ13. Це реле підключене до блоку живлення постійного струму 24В. КМ13 спрацьовує і його контакт КМ13-1 замикається і подається живлення на КМ14. Одночасно вмикається HL27 – лампочка, що показує “аварія насоса”. Також вмикається контакт КМ14-1 і вмикається лампочка HL28, що показує “реле аварійного захисту спрацювало”. Одночасно контакт КМ14-2 роз’єднується і вмикається живлення на магнітний пускач МП7. Контакт МП7-1 розмикається і вмикається контакт МП7-2 і лампочка HL14, а контакт МП7-3 вмикається і лампочка HL14 горить червоним. Розмикається МП7-4, МП7-5, МП7-6 й вимикається живлення електродвигуна.

34. Поясніть яка кількість контактів має бути у схемі з технологічними блокуваннями

35. Функціональна схема з технологічного блокування при автоматизації технологічного процесу

36. Принципова схема роботи системи дистанційного керування електродвигуном з аварійним захистом(1)

Кожна принципова схема повинна мати опис її роботи. Тому повинні біти повинні бути розглянуті всі режими роботи схеми.

1. Режим вмикання ел. двигуна в живлення для пуска насосу. Для вмикання живлення на пульті керування натискується кнопка SB2. Одночасно контакти МП1-1 і МП1-2 замикаються і вмикається зелена лампа HL2 і роз’єднується контакт МП1-3 і вмикається червона лампа НL1. Також замикається контакти МП1-4, МП1-5, МП1-6. Через ці контакти подається живлення на М1.

2. Режим вимкнення живлення. Для цього на пульті керування натискується кнопка SB1При цьому контакт МП1-1 розмикається і припиняється подача живлення на МП1. МП1-2 розмик., лампа НL2 вимик., МП1-3 замик. і вмик. НL3. Контакти МП1-4, МП1-5, МП1-6 розмикаються і припиняється подача живлення на М1.

3. Режим аварійного захисту. Складається з 2х частин:

1) FP1, FP2. Якщо струм більше, то роз’єднується ланцюг живлення.

2) Спрацьовує, якщо зупиняється робоче колесо відцентрового насосу. Визначається зупинка за допомогою контролю тиску на виході насосу. Якщо тиск стає менше за робочий тиск, тоді спрацьовує електрична схема аварійного захисти. Робота схеми запускається мікропроцесорним приладом ІТМ-11. Якоща тиск після насосу менше робочого, то ІТМ-11 вмикає живлення на твердотільне реле, яке формує дискретний сигнал ДО1, тобто замикає контакт на допоміжному ел-маг реле КМ1, яке в свою чергу підключене до блоку живлення постійного струму 24В. КМ1 спрацьовує і контакт КМ1-1 замикається.

Вмикається НL3, яка вказує на аварію, замикається КМ1-1 і вмикається живлення лампи НL4, яка вказує, що авар. захист реле КМ2 спрацював. КМ2-2 розєднується і вимикається живлення на МП1. Тому МП1-3 замикається і вмикається лампа НL1. Контакти МП1-4, МП1-5 і МП1-6 розмик.і живлення на М1 не подається.

36. Принципова схема роботи системи дистанційного керування електродвигуном з аварійним захистом(2)

4. Запуск електродвигуна в роботу (вмикання живлення після аварії або після спрацювання FP1, FP2). Натискується кнопка SB2. Подається живлення на МП1. Контакти МП1-1, МП1-4, МП1-6 замикаються. Як тільки вимикнуться лампи НL3і НL4, КМ1-1 розімкнеться, КМ1-2 замкнеться. Тоді кнопку SB2відпускають. Пішов струм.

37. Поясніть на прикладі призначення системи з технологічного блокування(1)

Технологічне блокування повинне спрацьовувати при виході з ладу електродвигунів, що можна визначити по падінню тиску в трубопроводі, або при падінні тиску речовини, що дають нам постачальники. При технологічних блокуваннях мають зачинятися клапани(крани),та відключатися сигнали регуляторів і відключатися вихідний сигнал,тобто регулюючі клапани мають закрити повністю трубопроводи.

37. Поясніть на прикладі призначення системи з технологічного блокування(2)

Аварійний захист передбачає відключення трьох моторів М1, М2 і М3, вони вимикаються в результаті спрацьовування реле зазначених на схемі. Блокування спрацьовує, коли замикається контакт поз. 4-2 при малому тиску в трубопроводі після насоса (малий тиск газу в трубопроводі), замикається в наслідку контакт КМ1-1 реле КМ1, загоряються сигнальні лампочки HL3 і HL4, які позначають що спав тиск і спрацювало реле КМ1. У схемі включення і виключення електромотора розмикається контакт КМ1-2 і електромотор перестає працювати. Загоряється сигнальна лампочка HL1, яка означає що насос не працює. Розмикається інші контакти КМ1 і клапани нормально відкриті закриваються, а нормально закриті відкриваються.

Аналогічно працюють інші ланцюги блокувань електродвигунів насосів.

38. Поясніть на прикладі як реалізується спрацьовування системи з технологічного блокування

Блокування і аварійний захист може спрацьовувати таких випадках:

3. Робочий режим і виникає аварійна сигналізація;

4. Режим пуску апарату в роботу;

Розглянемо систему технологічного блокування на прикладі моторів М1 та М3: відсутній тиск в трубопроводі на подачу потоку А в реактор.

Відбулася зупинка мотора М1: повинно спрацювати блокування (закриття кранів) подачі потоку А (поз. 3-5), подачі потоку Б (поз. 3-5).

Відбулася зупинка мотора М3: повинно спрацювати блокування (закриття кранів) подачі холодної води (поз.1-5).

39. Пояснити призначення електромагнітних реле у схемі технологічного блокування

В даному прикладі реле КМ1 встановлене на платі КБЗ і працює на постійному струмі 20В. При його спрацюванні загорається лампочка HL1, яка сигналізує про поломку, і подається струм на реле КМ2. Реле КМ2 це реле що працює на змінному струмі 220В. При його спрацюванні загоряється лампочка HL2, яка сигналізує про спрацювання ТБ, і спрацьовує ТБ.

http://managment-study.ru/koncepciya-zhiznennogo-cikla-tovara.html

Концепция ЖЦТ – время пребывания товара на рынке, от его выхода до окончательного ухода.
Концепция жизненного цикла товара заключается в неизбежном вытеснении существующего товара более совершенным. Жизненный цикл характеризует динамику объемов продаж и получаемой прибыли от момента выведения нового товара на рынок до ухода с рынка.
Особенности:
- концепция ЖЦТ исходит из того, что любой товар рано или поздно вытесняется с рынка другим, более совершенным товаром;
- продолжительность ЖЦТ в целом и его отдельных фаз зависит как от самого товара, так и от конкретного рынка;
- представление о ЖЦТ дает возможность фирме-изготовителю принимать конкретные меры относительно товара, планировать свою деятельность на перспективу;
- с помощью средств маркетинга ЖЦТ на целевом рынке может быть продлен, либо сокращен.
Этапы жизненного цикла товара:
Этап выведения товара на рынок – это период медленного роста продаж по мере выхода товара на рынок. Медленный рост продаж объясняется следующими причинами:
– задержками, вызванными освоением производственных мощностей;
– техническими проблемами;
– задержками с доведением товара до потребителей, особенно при розничной торговле;
– нежеланием покупателей отказаться от привычных товаров-аналогов.
На данном этапе предприятие либо несет убытки, либо получает небольшую прибыль из-за незначительных продаж и больших расходов на распределение товара и стимулирование сбыта. Цены при этом обычно повышенные.
Этап роста объема продаж - начинается после признания товара покупателями и при быстром увеличении спроса на него. На этом этапе наблюдается рост прибыли, поскольку издержки на стимулирование сбыта приходятся на больший объем продажи при одновременном снижении себестоимости продукции.
Для удлинения этого этапа фирма предпринимает следующие действия:
– повышает качество новинки, улучшает свойства товара, выпускает ее новые модели;
– проникает в новые сегменты рынка;
– своевременно снижает цены;
– направляет рекламу с рекламы свойств товара на рекламу о необходимости его приобретения;
– использует новые каналы распределения.
Этап зрелости наступает в период замедления темпов сбыта товара при насыщении рынка (когда дальнейшая потребность в товаре обеспечивается за счет замещения). У производителей скапливаются запасы непроданных товаров, обостряется конкуренция, снижаются цены, при этом растут затраты на рекламу, увеличивается число льготных сделок и, как следствие, снижается прибыль, а слабые конкуренты выбывают из борьбы. В таких условиях изыскиваются способы модификации рынка, товара и комплекса маркетинга.
Модификация рынка предполагает увеличение потребления товара путем изыскания новых сегментов рынка, способов стимулирования роста интенсивности потребления товара клиентами, перепозиционирования товара для повышения его привлекательности.
Модификация товара направлена на повышение его качества, увеличение полезных свойств и улучшение внешнего оформления. Повышение качества товара заключается в повышении долговечности, безотказности работы, ремонтопригодности или же увеличении, улучшении скорости, вкуса и т. д. Этот подход эффективен в тех случаях, когда изделие можно усовершенствовать (покупатели хотят верить и верят утверждениям об улучшении качества). Стратегия увеличения полезных свойств товара направлена на поиски средств, делающих товар более универсальным, более безопасным, более удобным. Улучшение внешнего оформления - еще один способ привлечения покупателя к товару.
Модификация комплекса маркетинга проводится для приобретения новых покупателей следующим образом:
– снижением цены;
– более действенной рекламой;
– активным приемом стимулирования сбыта (заключение льготных сделок с продавцами, проведение конкурсов, распространение сувениров, предоставление покупателям новых или усовершенствование существующих услуг и т. п.).
Этап упадка - последний этап жизненного цикла товара. Падение сбыта может быть медленным или стремительным, опуститься до нулевой отметки или остаться на низком уровне в течение многих лет. Задача предприятия - выявить устаревающие товары и принять решение либо о продолжении выпуска, либо исключении товара из производства.
Решение о продлении выпуска товаров иногда принимается в надежде ухода конкурентов с рынка.
Решение резко сократить издержки (на производственное оборудование, МТС, рекламу, НИОКР, штат продавцов и т. д.), но не сворачивать производство фирма может принять в расчете на некоторый сбыт и получение прибыли.
С помощью модернизации товара, уменьшения цены, изменения ФОС, СТИС нередко удается предотвратить полное падение спроса и даже возвратить товар в стадию зрелости, однако затем, как правило, наступает более глубокий спад и товар изымается с производства и рынка.
ЖЦТ - это базовый параметр стратегии комплексного продукта, определяющий процессы планирования товарного ассортимента и политику его обновления. Представляет собой последовательность фаз (внедрение, рост, зрелость, спад).
На каждой из этих стадий используются различные инструменты маркетинга, которые преследуют определенные цели:
- сократить внедрение товара на рынок,
- растянуть период роста и стабилизации,
- вовремя снять товары с производства.
Новаторы (стадия разработка и внедрение) - имеют достаточно высокий экономический статус, пользуются информацией из различных источников, действуют под влиянием собственной интуиции.
Ранние последователи (рост) - являются лидерами в других группах, имеют высокий уровень доходов, обращают внимание на информацию в СМИ.
Раннее большинство (зрелость) - ориентируются на поведение ранних последователей, социально-экономический статус выше среднего, при получении информации предпочитают использовать мнение продавцов.
Поздние последователи (зрелость) – социально-экономический статус немного ниже среднего, предпочитают увидеть товар в действии, чувствительны к изменениям цен.
Консерваторы (спад) - отрицательно относятся к изменению в жизни, социально-экономический уровень не высокий.
При делении матрицы рост/доля рынка на секторы можно выделить четыре типа продуктов:
1. «Звезды». Быстро развивающиеся направления деятельности (товары, находящиеся в фазе роста жизненного цикла), имеющие большую долю рынка. Они требуют обычно мощного инвестирования для поддержания своего быстрого роста. Со временем их рост замедляется и они превращаются в «дойных коров».
2. «Дойные коровы». Направления деятельности или товары с низкими темпами роста и большой долей рынка (продукты, достигшие фазы зрелости). Этим устойчивым и преуспевающим товарам для удержания их доли рынка требуется меньше инвестиций. При этом они приносят высокий доход, который компания может использовать для поддержки других направлений, требующих инвестирования.
3. «Темные лошадки» - продукты, находящиеся в начальной фазе жизненного цикла. Они обещают высокие темпы роста, но имеют небольшую долю рынка. Поэтому менеджеры пытаются с помощью наступательных стратегий и больших инвестиций добиться увеличения доли рынка. Поддержка этих продуктов необходима потому, что в будущем нужны продукты, приносящие большую прибыль. Нужно учитывать, что эти направления деятельности требуют чаще всего гораздо больше финансовых затрат, чем приносят прибыли. Они требуют большого количества средств даже для поддержания своей доли рынка, не говоря уже о ее увеличении. Руководству следует тщательно продумать, каких «темных лошадок» стоит попробовать превратить в «звезды», а какие поэтапно ликвидировать.
4. «Собаки» относятся к фазе насыщения и дегенерации. Они не имеют ни большой доли рынка, ни высоких темпов роста. Они могут приносить достаточный доход для поддержания самих себя, но не обещают стать более серьезными источниками дохода. Пока они приносят прибыль, рекомендуется инвестировать ее в «темных лошадок» или в «звезды». При наступлении опасности, что эти товары попадут в зону убытка, их следует снять с производства.

Дата добавления: 2015-04-23