Сприяння соціалізації індивідів

№3.

Процес інституціоналізації

У 1899 році Веблен розробив “Теорію класу нероб”. З неї виходить: “Еволюція суспільства” – процес природного добору соціальних інститутів. Заборона інцесту – перша основна норма – є провісником виникнення всіх соціальних інститутів.

Соціальний інститут – засіб пристосування, що створений для задоволення життєвих потреб та регулюється оберемком соціальних норм. Веблен та його послідовник Гамілтон були фундаторами інституціоналізму.

Інституціоналізація – це процес, коли суспільна потреба починає усвідомлюватися як загальносоціальне, а не як приватне, і для її реалізації в суспільстві встановлюються особливі норми поведінки, готуються кадри, виділяються ресурси.

Лексії – соціальні потреби, що породжують процес інституціоналізації: 1)Потреба комунікації;

2)Потреба виробництва продуктів та послуг;

3)Потреба розподілу благ;

4)Потреба безпеки та захисту життя громадян;

5)Потреба затримки системи нерівності; 6)Потреба соціального контролю за членами суспільства.

Види соціальних інститутів та їхня характеристика

Існує5 основних соціальних інститутів:

1. Продовження роду – соціальний інститут сім’ї і шлюбу;

2. Потреба безпеки та соціального порядку – політичні інститути;

3.Потреба добування засобів для існування – економічні інститути;

4.Потреба в передаванні знань, соціалізації нового покоління, підготування кадрів – інститут освіти (наука, культура);

5.Потреба вирішення духовних проблем та СЕНСУ ЖИТТЯ – інститут релігії.

До інституту сім’ї та шлюбу, наприклад, належать інститути спорідненості, батьківства, материнства, побратимства та кровної помсти; до інституту релігії – целібат, хрещення, сповідь.

Існують як основні, так і другорядні інститути (принцип матриць).

Функціонування соціальних інститутів

Інститут повинен функціонувати – його нормальне функціонування є благом для суспільства. Під функцією соціального інституту розуміють користь, яку він приносить – тобто це є сукупність задач, що вирішуються, цілей, що є досягаються, послуг, що надаються.

-------------------------------------------------------------------------------

Трансформація соціальних інститутів в процесі розвитку суспільства.

Соціальний інститут – певна сукупність установ, які відповідають соціальній структурі суспільства; сукупність соціальних норм і культурних зразків, які визначають сталі форми соціальної поведінки і дії; система поведінки у відповідності з цими нормами.

Це поняття запозичено з юридичної науки. Існує багато теорій соціальних інститутів, але можна виділити основні елементи, які характеризують будь-який інститут.

Складові елементи соціального інституту

- своя мета, коло питань, що охоплюються його діяльністю;

- певне коло функцій, передбачених для розв’язання цих проблем;

- система соціальних ролей;

- наявність засобів і установ, за допомогою яких досягаються цілі інституту(символічні, матеріальні або ідеальні; наприклад церква має матеріальні установи – храми та їх обладнання, символи – хрест, ікони, ідеальні предмети-віра і те, що впливає на поведінку людей).

- наявність певних санкцій як стосовно осіб, що виконують інституціалізовані функції, так і стосовно осіб, що є об’єктом цих санкцій.

Соціальні інститути є символами порядку і організованості в суспільстві. Люди завжди прагнуть інституалізувати свої відносини, які пов’язані з актуальними потребами (інститут черги, інститут шлюбу і т.д.).

Функції соціальних інститутів

1. Впорядкування діяльності різних людей шляхом зведення їх до передбаченої соціальної ролі;

Дата добавления: 2015-04-24