Конфлікт як соціальне явище

№32.

Соціологія молоді і проблеми фізичного і духовного розвитку особистості

№31.

Соціологія молоді-це галузь соціології,яка досліджує соціально-демографічну спільність суспільства,що перебуває в процесі переходу від дитинства до дорослого життя і переживає стан сімейної та поза сімейної соціалізації.

Предмет соціології молоді:

- вироблення понятійно-категоріального апарату для визначення сутності молоді, специфіки її життєдіяльності в суспільстві;

- опис стану та динаміки ціннісних орієнтацій молоді;

- вивчення процесів формування політичних, моральних, професійних і естетичних інтересів і позицій;

- вивчення факторів, які впливають на формування свідомості та поведінки різних груп молоді:

- дослідження механізмів взаємодій поколінь, соціалізації і виховання молодого покоління.

В соціологічних дослідженнях молодіжних проблем використовуються такі поняття і категорії, як становлення молоді, вибір професії, професійне самовизначення, професійна мобільність, потреби, поведінка, діяльність, соціальний портрет молоді та інші.

Основні напрями дослідження молодіжних проблем: праця, навчання, сім’я, неформальні організації, дозвілля.

Основні напрями досліджень молодіжних проблем: праця,навчання,сім’я, неформальні організації,дозвілля.

Основними проблемами є:проблеми батьки і діти,проблеми юнацького віку, розвитку молодіжної свідомості,дружби і кохання,процес духовного становлення молоді,ставлення молоді до праці.

Соціальний конфлікт -зіткнення інтересів двох чи більшої кількості індивідів,соціальних груп.

Основні функції конфлікту:

1) утворення груп, установлення і підтримка нормативних і фізичних меж груп;

2) установлення і підтримка щодо стабільної структури внутрішньо групових і між групових відносин;

3) соціалізація й адаптація як індивідів, так і соціальних груп;

4) створення і підтримка балансу сил і зокрема влади;

5) одержання інформації про навколишнє середовище;

6) стимулювання нормотворення й соціального контролю;

7) сприяння створенню нових соціальних інститутів.

Виділяють чотири основні етапи виникнення і розвитку соціального конфлікту: передуючий конфлікту, конфліктний, розв’язання конфлікту й після конфліктний.

Передуючий конфлікту етап розбивається на дві фази. Початкова фаза характеризується формуванням конфліктної ситуації - нагромадженням і загостренням протиріч у системі міжособистісних і групових відносин у силу різкої розбіжності інтересів, цінностей і установок суб’єктів конфліктної взаємодії. Друга фаза починається з інциденту або приводу, тобто якоїсь зовнішньої події, що надає руху конфліктуючим сторонам.

Конфліктна поведінка характеризує другий, основний етап розвитку конфлікту. Конфліктна поведінка – це дії, спрямовані на те, щоб прямо або побічно блокувати досягнення конфронтуючою стороною її цілей, намірів інтересів.

Розв’язання конфлікту здійснюється як через зміну об’єктивної ситуації, так і через суб’єктивну, психологічну перебудову образу ситуації, що склалася у ворогуючих сторін.

Дата добавления: 2015-04-24