Загальна характеристика класичного періоду у розвитку античної філософії

Антична філософія — це філософська думка Стародавньої Греції й Риму, що існує в період з VI ст. до н.е. до ІV ст. н.е. У філософській літературі найбільш часто пропонується така її періодизація:

— досократична філософія від Фалеса до Сократа;

— класична антична філософія, представлена творчістю Сократа, Платона й Аристотеля;

— елліністично-римська філософія.

Або ще є така класифікація:

· від виникнення в VI ст. до н.е. і до середини V ст. до н.е. — докласичний, або до сократівський;

· класичний, тривалістю 100 років;

· з кінця IV ст. до н.е. до І ст. н.е. прийнято називати елліністичним;

· з І ст. по VI ст. має назву «римський».

Період носить назву класичного, відбиваючи в цьому імені епоху видатних досягнень еллінської культури, що набули для майбутнього європейського людства значення класичного і недосяжного зразка. Символічним початком цього періоду може служити 431 рік до н.е., що став першим роком довгої і виснажливої Пелопоннесской війни, що глибоко змінила вигляд еллінського світу. Духовним же її началом вважається творчість Сократа і сучасних йому софістів (Протагор, Горгій). Відмічаючи значення Сократа для глибокої зміни в усій філософській думці цієї епохи, говорять про "сократичний поворот" у філософії. Суть його полягає в переорієнтації філософської свідомості з космогонічної проблематики на тему людини. Перехідною фігурою від однієї епохи до іншої являється ще один сучасник Сократа - засновник атомізму Демокріт. Його вчення з'єднало в собі космогонічну проблематику, традиційну для досократиків, з принципово іншими онтологічними рішеннями.

Окрім вже названих мислителів, видатними представниками класичної грецької філософії є сократовский учень Платон і його молодший сучасник Арістотель. Саме вони зробили найбільший вплив на усю наступну філософську думку. Втім, їх значення виходить далеко за рамки філософії, оскільки важко знайти сферу людського духу, так або інакше не зачеплену думкою Платона і Арістотеля.

Характерною рисою класичного періоду античної філософії є виникнення ряду філософських шкіл, окремі з яких проіснують впродовж багатьох наступних віків. Окрім всесвітньо відомих шкіл Платона (Академія) і Арістотеля (Ликей), до їх числа відносяться так звані "Сократичні школи", тобто створені послідовниками сократовского вчення. Це, головним чином, Киренаїки, мегарики і Кініки, засновниками яких були відповідно Аристипп, Евклід і Антисфен.

Завдяки трьом найвидатнішим представникам класичної грецької філософії – сократу, платону, і аристотелю – Афіни приблизно на 1000 років стали центром грецької філософії. Сократ вперше в історії ставить питання про особу з її рішеннями, що диктуються совістю, з її цінностями. Платон створює філософію як закінченну світоглядно-політичну і логіко-етичні систему; Аристотель – науку як дослідно-теоретичне вчення реального світу. Давньогреціка філософія справила визначний вплив на всю історію західної і частково навіть світової ф. аж до сьогоднішнього дня. Самим терміном «філософія» ми зобов’язані саме античності.

Дата добавления: 2015-05-08