Який рік було проголошено роком незалежності Африки?

Народи Узбекистану, Казахстану, Туркменістану та Киргизії.

Історична доля та заняття жителів Вогненної Землі.

Обєкти полювання та знаряддя праці мисливців прерій Америки

полювання мисливців прерій

Природно-географічні умови та спільність історичної долі зумовили

формування у цих племен однакового господарського

укладу — ГКТ кінних мисливців прерій. Полювання на бізонів

давало їм їжу, одяг, взуття, матеріал для житла і виготовлення

знарядь праці.

Господарський рік ділили на два сезони: літній сезон загаль-

ноплемінного полювання і сезон зимового полювання. Влітку

плем’я жило одним табором. Організацією полювання займався

мисливський вождь. У визначений час мисливці на конях двома

крилами оточували стадо. Кожне крило очолювали два-три найкращих

мисливці. Коли бізонів замикали в колі, у них починали

стріляти з луків. По закінченню полювання здобич ділили. На

стрілах були особисті мітки мисливців. Шкури тварин припадали

мисливцям, які їх вполювали. При полюванні користувалися

також короткими списами. Поява вогнепальної зброї не витіснила

лука і стріл. Взимку колективне полювання вели способом

загону. У час колективних полювань будь-яке індивідуальне полювання

сувого заборонялось.

Шкури бізонів обробляли скреблами, стригли, голили з них

шерсть, мочили, м’яли і виготовляли замшу — м’яку шкіру для

поясів, мокасинів і начиння.

На початку XIX ст. загальна чисельність місцевих аборигенів сягала трохи більше

11 тис. чоловік, із них: бни — 4 тис., алакалуфи — 4 тис., ягани— З тис. Усі вони належать до американської підраси великої монголоїдної раси. Північну і східну частини Вогняної Землі населяли они. Лише наприкінці XIX ст. європейці відтіснили їх до підніжжя гір Західну частину арх Найпівденнішим етносом земної кулі були ягани, які займалися морським полюванням, полюванням на птахів

Основним заняттям чоловіків-вогнеземельців було полювання на тюленів, дельфінів, видр, гуанако, птахів і велику рибу. Рибною ловлею і збиральництвом займалися жінки. Після відпливу жінки збирали молюски, їжаків, крабів і ловили рибу вудками та кошиками. На морських тварин полювали з човнів, з морського берега чи на їх лігвищах. На тюленів часто вони полювали способом підкрадання чи відокремлення частини стада від води. Основними знаряддями полювання були гарпуни і списи. Гарпунами полювали на морських тварин і китів. Крім того, на птахів, у тому числі на пінгвінів, полювали за допомогою силець та пращ.

Особливе значення мав 1960 р., коли Генеральна Асамблея ООН з ініціативи СРСР прийняла Декларацію про надання незалежності колишнім колоніальним країнам. Цей рік було визнано "роком Африки", позаяк одразу 17 країн стали незалежними.

Дата добавления: 2015-05-08