Планування роботи редакції в газеті, радіо, телебаченні

Зараз відмовляються від перспективного планування. Утверджуються два види планів:

• Тижневий
• Чергового номера.

Нормування праці журналіста. Норма визначається кількістю рядків. Вона визначається керівником та секретаріатом редакції. Норма може складатись з двох частин: власного та позаштатного авторів.

Сітьовий графік. Основні питання, пов’язані з плануванням роботи, моделюванням номера та нормуванням праці успішно вирішуються сітьовим графіком. Це є обов’язковою умовою хорошої якісної газети.

Планування є одним із важливих компонентів забезпечення ритмічності роботи редакції, всіх її підрозділів та служб. Його неможливо уникнути, оскільки газета повинна виходити за графіком і доходити до читачів у певний день, мати відповідний обсяг та вміст інформації. Редакційний план розглядаємо як конкретну програму дій редакції впродовж певного часу. У ньому вказуються тематичні напрями, зміст публікацій, організаційно-масові заходи редакції, особи, що відповідають за виконання запланованого.

Останнім часом у сфері редакційного планування, як стверджує С.М. Гуревич, відбулися помітні зміни. Висунення у більшості видань на перший план оперативної інформації – як соціально-політичної, так і комерційної –руйнує попередні системи редакційних планів. Колись базовими були перспективні плани, які розроблялися на довший час – від кварталу до півріччя і навіть року. Відмова від такого планування пояснюється, насамперед, неможливістю визначення перспективи політичного і економічного розвитку в умовах переходу суспільства до нової соціальної системи, безперервною зміною умов, за яких видаються газети, потребою швидкого відтворення подій у повідомленнях. У результаті метод підготовки газетних номерів „з коліс”, тобто номер заповлюється найоперативнішою інформацією, – став основним. Це призвело до утвердження в газетах „фактологічної журналістики” і відсунення на другий план далекосяжних аналітичних публікацій. Тобто спостерігаємо лише деякі види оперативних робочих планів – місячні, тижневі та плани чергового номера.

Місячний план належить до середньотермінових і є одним із видів робочого плану, який дозволяє відділам газети зосередитися на підготовці помітних аналітичних публікацій і забезпечити належну оперативність у висвітленні тем. У місячному плані слід конкретно вказувати рубрику, тему, відділ чи співробітника, який відповідає за забезпечення публікації, жанр, обсяг у рядках (чи знаках), термін подачі готового матеріалу в секретаріат.

У тижневому плані редакції, як одному з видів оперативного планування, що характеризується граничною конкретністю, чітко відображається зміст номерів газети впродовж тижня, з одного боку, і участь кожного журналіста, кожного підрозділу колективу у випуску видання, з другого боку. У тижневому плані зримо проглядається географія публікацій, раціональні пропорції позитивних і критичних, великих за розміром і дрібних, проблемних і оперативних матеріалів, а також їх жанрове втілення.

План номера вінчає всі попередні види газетного планування. У ньому зазначаються заголовки публікацій, точні формулювання тем, рубрики, обсяг текстів у рядках, жанри, відділи, автори та посторінкове графічне розміщення матеріалів.

А.А. Грабельников підкреслює, що при планування номера важливо врахувати такі умови:

– географію матеріалів;

– розмаїття жанрів;

– величину публікацій;

– співвідношення проблемних та інформаційних матеріалів;

– баланс позитивних та критичних виступів;

– посторінкове представництво редакційних відділів;

– співвідношення публікацій, написаних штатними і позаштатними авторами;

– розмаїття соціального складу авторів;

– пропорцію власних матеріалів і текстів інформаційних агентств;

– шрифтове і оформительське розмаїття;

– різноманітність заголовків;

– відповідність публікації тематиці сторінки.

План номера повинен враховувати запити різних категорій читачів і зв’язок з попередніми номерами у змістовому і графічному відношеннях. Звичайно, редакції українських газет повинні практикувати перспективне планування. Бо утвердження оперативного планування має і негативи: публікації стають однобокими, з газетних сторінок зникає масштабне мислення і глибокий аналіз. Неможливо працювати довго, не бачачи власної перспективи, хоча б на кілька місяців вперед. Тут виручає так званий сітьовий графік, який створюється для планування і забезпечення тематичних рубрик. Саме завдяки цьому можна побачити газету у ближчій і дальшій перспективах.

Дата добавления: 2015-05-08