Психологічне забезпечення в системі МВС

Суть проблеми професійних деструкцій психолога.

Професійні деструкції проявляються у зниженні ефективності праці, у погіршенні взаємин з оточуючими, у погіршенні здоров'я і головне - у формуванні негативних особистісних якостей і навіть - у розпаді цілісної особистості працівника.

Наступні тенденції розвитку професійних деструкції:
- відставання, уповільнення професійного розвитку порівняно з віковими та соціальними нормами;
- несформованість професійної діяльності (працівник як би "застряє" у своєму розвитку);
- дезінтеграція професійного розвитку, розпад професійної свідомості і як наслідок - нереалістичні цілі, помилкові смисли праці, професійні конфлікти;
- низька професійна мобільність, невміння пристосуватися до нових умов праці та дезадаптація;
- неузгодженість окремих ланок професійного розвитку, коли одна сфера як би забігає вперед, а інша відстає (наприклад, мотивація до професійної праці є, але заважає відсутність цілісного професійної свідомості);
- згортання раніше наявних професійних даних, зменшення професійних здібностей, ослаблення професійного мислення;
- спотворення професійного розвитку, поява раніше відсутніх негативних якостей, відхилення від соціальних та індивідуальних норм професійного розвитку, що змінюють профіль особистості;
- поява деформацій особистості (наприклад, емоційного виснаження і вигорання, а також ущербної професійної позиції - особливо в професіях з вираженою владою і популярністю);
- припинення професійного розвитку через професійних захворювань або втрати працездатності.

З яким видом знань студент-психолог ознайомлюється вивчаючи навчальну дисципліну «Вступ до спеціальності».

Види знань: основи теоретичних знань з головних галузей психологічної науки (загальна, соціальна, вікова та педагогічна психологія, психо­логія особистості, патопсихологія, диференційна психологія та ін.); знаннями з практичної психології (психопрофілактика, психогі­гієна, психодіагностика, психоконсультувагшя, психокорекція, психо­терапія та ін.); уявлення про професійну діяльність взагалі та практичну діяльність психолога зокрема; знання про основні напрями діяльності практичного психолога; історія становлення психологічної науки і психологічної прак­тики; зміст і формами діяльності практичного психолога.

Основні завдання: Надання допомоги керівникам усіх рівнів, Здійснення профорієнтації і професійно-психологічного відбору, Психологічна підготовка працівників, Проведення психопрофілактичної роботи, Психологічне супроводження, Психолого-педагогічне супроводження, Упровадження тренінгових технологій, Виявлення чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічних проблем.

Функції служби психологічного забезпечення в системі МВС

За напрямком організації та проведення профорієнтації і професійно-психологічного відбору

- Здійснення психологічного діагностування: Підготовка висновків, розроблення професіограм.

- За напрямком здійснення психопрофілактичної роботи та психологічного супроводження служби: Психодіагностика, Психопрофілактика, Психоконсультування, Участь у службових розслідуваннях, Надання психологічної допомоги працівникам ОВС України після їх перебування в екстремальних ситуаціях, Право тимчасово (терміном до 3 діб) усувати працівників ОВС України від виконання службових обов’язків, Обґрунтоване рішення про усунення працівників ОВС України від виконання ними службових обов’язків оформляється психологом у письмовому вигляді, Аналіз травматизму, Вивчення СПК, Надання рекомендацій з питань раціонального розподілу кадрів, Участь у роботі атестаційних комісій, Вивчення психологічної сумісності працівників ОВС, Розроблення рекомендацій, Сприяння оптимізації СПК, Участь у службових розслідуваннях, Надання консультативної та практичної допомоги.

- За напрямком психологічного супроводження оперативно-службової діяльності ОВС України: Консультування працівників ОВС України з психологічних аспектів ОПД. Психологічне забезпечення переговорів зі злочинцями, Складання психологічних портретів осіб, які підозрюються в скоєнні злочинів, Проведення психологічних експертиз та поліграфних досліджень, Вивчення потреб ОВС України в психологічних технологіях для різних видів ОПД, формування замовлень на їх розроблення відповідним навчальним закладам і науковим установам та подальше їх упровадження в практику.

- За напрямком психолого-педагогічного супроводження навчально-виховного процесу в НЗ МВС України, здійснення психологічної підготовки та впровадження новітніх психологічних технологій: Проведення занять у системі службової підготовки, Консультування керівників ОВС України, Організація заходів щодо формування в працівників ОВС України психологічної готовності до професійної діяльності в екстремальних ситуаціях, Участь у підборі наставників, Запровадження тренінгових психологічних технологій.

Пенітенціарна (виправна) психологія вивчає

• закономірності, факти і механізми проявів психіки у окремих засуджених,

• соціально-психологічні явища в їх середовищі, а також

• ефективність засобів впливу, які використовують співробітники установ виконання покарань у процесі виконання різних видів покарання

Основні напрямки роботи психолога УВК

психологічна діагностика особистісних особливостей кожного засудженого, виявлення дефектів правової соціалізації особистості, а також дефектів у психологічній саморегуляції та наявності граничних нервово-психічних розладів;

розробка довгострокових програм індивідуально-особистісної і групової психолого-педагогічної корекції засуджених;

здійснення необхідних заходів психотерапії для осуджених з проявами невротизації і психопатії, неадекватними методами психологічного самозахисту;

розробка і впровадження нових моделей і принципів виконання і відбування покарань, які базуються на психологічно обґрунтованих критеріях виправлення;

ресоціалізація ‑ свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві

поглиблення у адміністрації і її співробітників психолого-педагогічних знань.

Об’єкт ПЕ: психічна діяльність здорової людини (особистості).

Предмет ПЕ: вивчення конкретних психічних процесів, властивостей, станів і механізмів психічної діяльності людини, які мають значення для замовника

Мета ПЕ: професійна оцінка психічних процесів, психічних станів і особливостей особистості в цілому, психологічного аналізу ставлення особистості до ситуації, яка склалася, а також аналізу впливу виявлених психічних особливостей поведінки підекспертного у ситуаціях, що вивчається (злочині і ін.), оцінки впливу на особистість певних нововведень, досягнень науки і техніки та ін.

Види експертиз:

• Психологічна експертиза в освіті

• Психологічна експертиза на підприємствах, організаціях, Армії

• Психологічна експертиза в юриспруденції

• Експертиза у соціальному управлінні (визначення характеру взаємодії соціального об'єкта та суб’єкта управління, надання варіантів розв’язання соціальних проблем)

• Інженерно-психологічна експертиза

• Психологічна експертиза сумісності малих груп

• Психологічна експертиза професійної придатності

• Психофізіологічна експертиза професійної придатності

• Психологічна експертиза осіб з психосоматичними розладами.

• Експертиза з відшкодування моральної шкоди

• Експертиза характеру взаємодії соціального об'єкта та суб'єкта управління в організації.

• Експертиза психолого-управлінського прийняття рішень в організації.

• Експертиза проблем роботи персоналу та кадрового забезпечення організації.

• Експертиза ефективності нововведень в організації.

• Психологічна експертиза конфліктів в організації і між організаціями

• Психологічна експертиза реклами.

• Психологічна експертиза іграшки.

Консультування — це сукупність процедур, спрямованих на допомогу людині у вирішенні проблем і прийнятті рішень відносно професійної кар'єри, шлюбу, сім'ї, удосконалення особистості і міжособистісних відносин.

Приклади психічних станів людини.

Психічні стани - це психологічна характеристика особистості, що показує відносно статичні та перманентні моменти її душевних переживань.

Існує цілий ряд видів класифікації психічних станів. Класичну і більш широку класифікацію станів дав Н. Д. Левітов:

1. Особистісні та ситуативні стани.

2. Поверхневі та глибокі стани.

3. Стани позитивної чи негативної дії.

4. Короткі та довготривалі стани.

5. Усвідомлені та неусвідомлені стани.

Більш розширену класифікацію психічних станів, за ознакою окремих їх характеристик, які є провідними для кожного окремого стану, можна знайти в роботах Л. В. Куликова: емоційні, активаційні, тонічні, часові, полярні. Загалом класифікація станів ще не завершена і робота в цьому напрямі йде на рівні багатьох світових психологічних наукових шкіл. Тому найбільш інформативною формою вираження суті психічних станів служить опис окремих конкретних станів людини.

Завдання курсу «Вступ до спеціальності»:

1. зорієнтувати майбутнього психолога в наукових засадах психологічної практики,

2. сформувати загальне уявлення про практичну психологію як теоретичну основу психологічної практики;

3. викласти загальні й історичні тенденції становлення психологічної практики;

4. сформувати у студента загальне уявлення про зміст та особливості професійної діяльності практичних психологів;

5. охарактеризувати зміст і особливості основних напрямів професійної діяльності практичних психологів у різних сферах життєдіяльності суспільства (освіта, охорона здоров'я, бізнес, політика, реклама тощо);

6. викласти основні соціальні, психологічні, моральні та духовні проблеми у діяльності психолога і вимоги до особистості практичного псігхолога;

7. зорієнтувати студента в індивідуальній програмі та методах професійного й особистісного розвитку і саморозвитку;

8. підготувати студента-психолога до ефективного навчання у ВНЗ.

Дата добавления: 2015-05-08