Розвиток логічного мислення. Мислительні операції

Класифікація програмного забезпечення навчального призначення.

Прикладне програмне забезпечення навчального призначення за дидактичними цілями поділяється на:

1. Навчальні програми, які дають інформацію у вигляді окремих, логічно об’єднаних блоків, орієнтовані переважно на засвоєння нових понять.

2. Програми-тренажери, які розраховані на відпрацьовування вмінь, навичок навчальної діяльності, здійснення самопідготовки, закріплення матеріалу.

3. Контролюючі програмні засоби, призначені для контролю (самоконтролю) рівня оволодіння навчальним матеріалом.

4. Демонстраційні – забезпечують наочне подання навчального матеріалу, візуалізацію досліджуваних явищ, процесів і взаємозв'язків між об'єктами.

5. Інформаційно-довідкові – дають можливість вибору необхідної користувачу інформації, формують умінння і навички щодо систематизації інформації.

6. Імітаційно-моделюючі – програми, які в якості засобу навчання використовують моделювання.

7. Навчально-ігрові програмні засоби, призначені для програвання навчальних ситуацій.

Для учнів початкової школи педагогічні програмні засоби носять, в основному, ігровий характер.

Існують й інші підходи до класифікації навчальних програм.

Сьогодні досить поширеними є такі види програмного забезпечення навчального призначення, як:

ü електронні підручники, за допомогою яких можна ознайомитись із навчальним матеріалом, із прикладами виконання типових завдань, відповісти на контрольні запитання й одержати повідомлення про правильність наданих відповідей;

ü електронні енциклопедії, довідники, що містять різноманітний довідковий матеріал із певної або декількох галузей знань, який постійно оновлюється;

ü програмні засоби підтримки предметної діяльності, які дозволяють працювати на екрані комп’ютера з типовими об’єктами певної предметної галузі.

Сучасні електронні підручники та енциклопедії створюються на основі мультимедіа (від англ. multimedia — різноманітне середовище). Мультимедіа — це поєднання різних форм подання інформації: текстової, графічної, звукової; відтворення рухомих і нерухомих зображень. Таке поєднання дозволяє забезпечити виразність подання інформації, сприяє її зрозумілості й легкості сприйняття.

Мислення – процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях.

Логічне мислення – здатність мислити точно й послідовно, не допускаючи протиріч в своїх міркуваннях, та вміння виявляти логічні помилки.

Формування мислення йде через розвиток розумових операцій: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація.

Аналіз – мисленне розкладання цілого на частини, виділення з цілого окремих ознак, відношень.

Синтез – мислительна (розумова) операція, зворотна аналізу, це уявне об'єднання частин, окремих ознак предмета у єдине ціле.

Молодшому школяреві проводити аналіз легше, ніж синтез.

Порівняння – встановлення подібності або відмінностей предметів і явищ за істотними або несуттєвими ознаками.

Перш ніж порівнювати об'єкти, необхідно визначити ознаку, за якою вони порівнюватимуться. Молодшому школяреві при порівнянні маловідомих предметів легше знайти відмінності, а при порівнянні добре відомих об'єктів – подібність.

Абстрагування – це процес уявного відволікання від рис, сторін конкретного з метою кращого пізнання його.

Конкретизація – процес, зворотний абстрагуванню. Це повернення думки від загального й абстрактного до конкретного з метою розкриття змісту.

Узагальнення – виділення в предметах і явищах загального, яке виявляється у вигляді понять, правил.

Розвиток мислення включає:

1. Розвиток всіх видів мислення та одночасно стимуляцію процесу переростання їх з одного виду в інший.

2. Формування і вдосконалення розумових операцій.

3. Розвиток умінь:

- виділяти суттєві властивості предметів і абстрагувати їх від несуттєвих;

- знаходити головні зв’язки й відношення предметів і явищ реального світу;

- робити правильні висновки з фактів та перевіряти їх;

- доводити істинність суджень і хибні умовиводи;

- розкривати сутність основних форм правильних умовиводів (індукції, дедукції та аналогії);

- викладати свої погляди точно, послідовно, несуперечливо і цілком обґрунтовано.

4. Вироблення вміння здійснювати перенесення операцій та прийомів мислення з області знання в іншу; прогнозування розвитку явищ й уміння робити висновки.

5. Удосконалення умінь і навичок щодо застосування законів і виконання вимог формальної та діалектичної логіки у навчальній і позаурочній пізнавальній діяльності учнів.

До завдань, які сприяють розвитку логічного мислення відносять:

1) знайди відмінності;

2) знайди зайве;

3) кросворди;

4) пазли;

5) мета грами – слова, які відрізняються лише однією літерою;

6) головоломки;

7) лабіринти;

8) завдання із сірниками;

9) логічні задачі;

10) загадки;

11) ребуси.

Дата добавления: 2015-05-08