КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тести для проміжного контролю. 1. Найбільш розповсюдженими підставами виникнення господарських зобов’язань є:
1. Найбільш розповсюдженими підставами виникнення господарських зобов’язань є: а) господарські договори; б) накази Президента України; в) нікчемні правочини; г) односторонні правочини. 2. До ознак, що притаманні поруці, не належать такі: а)автоматичне виникнення обов’язку боржника надати винагороду поручителю; б) набуття всіх прав кредитора поручителем, який виконав за боржника його зобов'язання; в) поручителем може бути як одна, так і декілька осіб; г)в ролі поручителя може виступати, як юридична, так і фізична особа. 3. Не є учасниками відносин, пов'язаних з видачею гарантії: а) бенефіціар; б) гарант; в) принципал; г) сервітут. 4. У якому зі способів забезпечення виконання зобов’язань банк є обов’язковим суб’єктом: а) порука; б) завдаток; в) застава; г) гарантія. 5. Не є характерними для завдатку такі ознаки: а) завдатком можуть забезпечуватися тільки зобов'язання, що виникають з договорів; б) завдатком може забезпечуватися тільки виконання грошового зобов'язання; в) у ролі завдатку виступає лише нерухоме майно; г) існує лише два види завдатку: грошовий та майновий. 6. До предмета застави належить: а) наявне майно і таке, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо); б) національні та культурні цінності, що є в державній власності; в) вимоги, що мають особистий характер; г) історичні цінності, що занесені до Державного реєстру національної культурної спадщини. 7. Застава рухомого майна, за якої майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя, це: а) притримання; б) завдаток; в) іпотека; г) заклад. 8. Не можуть бути предметом іпотеки: а) земля; б) нерухоме майно; в) будови та споруди; г) неподільне майно в разі передачі в іпотеку частинами. 9. Предметом притримання можуть бути: а) речі матеріального світу; б) роботи; в) послуги; г) усі варіанти правильні. 10.Яке визначення господарського договору є неправильними: а) це угода (правочин), що породжує права та обов'язки учасників підприємницьких відносин; б) це зобов'язання сторін (учасників підприємницьких відносин), що ґрунтуються на укладеній ними угоді; в) це правовий документ, у якому фіксується факт угоди та зміст зобов'язання сторін; г) це односторонній правочин, що породжує, змінює й припиняє господарсько-договірні зобов’язання. Словник термінів до теми 1. Господарське зобов’язання – цезобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених чинним законодавством. 2. Договір – це угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 3. Господарський договір – це угода між двома чи більше особами (одна з яких – суб’єкт підприємництва), що фіксується в спеціальному правовому документі та породжує взаємні права й обов’язки сторін, направлені на отримання бажаного результату від виконання цієї угоди. 4. Класифікація господарських договорів – їх розподіл за групами за якого в одну групу потрапляють договори, що мають певні загальні ознаки. 5. Зміст господарського договору – це умови договору, визначені угодою його сторін спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань. 6. Істотні умови господарського договору – цеумови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін має бути досягнута згода. 7. Звичайні умови господарського договору – це умови, щопередбачені чинним законодавствомдля відповідного виду господарського договору, які вступають у дію з моменту укладання цього договору. 8. Випадкові умови господарського договору – це умови, що не характерні для цього виду господарського договору, а в разі їх погодження сторонами лише доповнюютьі деталізують його зміст. 9. Укладання господарського договору – це зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше суб'єктів господарювання щодо вироблення умов договору, які відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору (надання цим умовам певної форми) як правового акта. 10. Оферта – це пропозиція про укладання договору, яка містить істотні умови договору, підтверджує намір оферента вважати себе зобов'язаним за договором у разі її прийняття й адресована певній особі чи особам. 11. Акцепт – відповідь-згода адресанта оферти укласти договір на викладених у ній умовах. 12. Протокол розбіжностей – це документ, у якому акцептант робить застереження щодо змісту оферти й пропонує свої пропозиції за умовами договору. 13. Протокол узгодження розбіжностей – це документ, у якому сторони фіксують згоду щодо погодження всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей. 14. Торги – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця згідно з процедурами (крім процедури закупівлі в одного учасника), встановленими чинним законодавством. 15. Аукціон – 1) це вид торгів, на підставі проведення якого договір укладається з тим із його учасників, який запропонував найвищу ціну за майно, що продається, або роботи, послуги, що пропонуються; 2)(згідно ПК України) публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці. 16. Тендер – це вид торгів, на підставі проведення якого договір укладається з тим із його учасників, який запропонував найнижчу ціну за майно, яке необхідно придбати, або за виконання необхідних для замовника робіт чи послуг. 17. Конкурс – це конкурентний правовий механізм, за допомогою якого договір укладається з тим із виконавців, який запропонував найкращий (найефективніший) спосіб виконання. 18. Конкурентні переговори – це процедура, відповідно до якої державний замовник сповіщає учасників про свій намір здійснити закупівлю й обговорює з одним чи декількома з них умови державного контракту. 19. Процедура запиту цінових пропозицій – це процедура, згідно з якою замовник робить запит щодо цінових пропозицій (котирувань) не менше ніж трьом учасникам і договір укладається з тим із учасників, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника та має найнижчу ціну. 20. Попередній договір – це договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку укласти в майбутньому основний договір на умовах, встановлених попереднім договором. 21. Державний контракт – це договір, укладений державним замовником від імені держави із суб’єктом господарювання – виконавцем державного замовлення, – у якому визначаються економічні та правові зобов’язання сторін і регулюються їх господарські відносини. 22. Типова форма господарського договору – типовий договір, бланк якого затверджений Кабінетом Міністрів України чи іншим уповноваженим органом держави. 23. Примірна форма господарського договору – примірний договір, бланк якого рекомендований суб’єктам господарювання відповідним органом управління. 24. Способи забезпечення виконання зобов’язання –це спеціальні заходи, що в достатній мірі гарантують виконання основного зобов’язання й стимулюють боржника до належного поводження. 25. Порука – це договір між поручителем та кредитором, згідно з яким поручитель добровільно бере на себе обов’язок виконати зобов’язання боржника перед кредитором за основним зобов’язанням у разі неспроможності такого виконання безпосередньо боржником. 26. Гарантія – односторонній правочин, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповіднодоумов гарантії. 27. Бенефіціар – кредитор за основним зобов'язанням; 28. Принципал – боржник за основним зобов'язанням. 29. Гарант – банк, інша фінансова установа, страхова компанія, що добровільно бере на себе зобов’язання сплатити кредиторові ( бенефіціарові) за основним зобов’язанням певну грошову суму (передбачену в договорі гарантії), якщо боржник (принципал) за основним зобов’язанням його не виконає. 30. Фінансова установа – юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, визначених законом, і внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. 31. З астава – це спосіб забезпечення виконання зобов'язання, за якого кредитор-заставодержатель має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. 32. Іпотека – застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. 33. Заклад – застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом – у володіння третій особі. 34. Договір застави – це договір, який укладається між заставоутримувачем та заставодавцем, згідно з яким у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання кредитор (заставоутримувач) має право одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. 35. Наступна застава майна – це застава вже заставленого майна. 36. Притримання – це право кредитора, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків тримати її в себе до виконання боржником зобов'язання. 37. Завдаток – грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання й для забезпечення його виконання. 38. Аванс – це певна грошова сума або інші цінності, які боржник передає кредитору в рахунок майбутніх платежів.
Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 926; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |