Цивільний і кримінальний процес за судовими статутами 1864-1865

Кримінальне право в Україні у складі Рос.Імперії.

Кримінальне право. Норми кримінального права України другої половини XIX століття регулювалися т. XV Зводу законів Російської імперії та „Уложен-ням про покарання кримінальні і виправні" 1846 року з редакціями 1866 і 1885 років.

Серед злочинів виділялися:

· злочини проти віри, до яких відносилися: богохульство; єресь; перехід православного до іншої віри; безчинство в церкві тощо. Нерідко за здійснення даного виду злочину передбачалося заслання на поселення до Сибіру;

· злочини проти держави. Замах чи навіть намір позбавити влади царя абоздійснити насильницькі дії проти членів імператорської родини передбачали смертну кару з позбавленням усіх прав стану

· - злочини проти порядку управління. До таких передусім відносилися: ор­ганізований виступ робітників проти власника чи управляючого підприємством; повстання кріпаків проти поміщиків.

· - злочинами проти особи вважалися різноманітні вбивства, тілесні ушкод­ження, образа честі, дуель, погрози тощо. Серед особливо небезпечних виділялися: вбивство батьків чи одного із них; священика під час здійснення служби; групове вбивство; вбивство з корисливою метою тощо. Для винних у їх здійсненні передбачалися каторжні роботи на строк від 15 до 20 років, а також позбавлення всіх прав стану.

- майнові злочини. Насильницьке заволодіння нерухомим майном, здійснене озброєними людьми, каралося засланням до Сибіру..

Система покарань була надзвичайно складною. Покарання поділялися на дві частини: кримінальні і виправні. До перших належали:

- позбавлення усіх прав стану в поєднанні зі смертною карою або із висил­кою на каторжні роботи до Сибіру або Кавказу.

- клеймування засуджених до каторжних робіт;

· тілесні покарання для осіб, від них не звільнених.
До виправних покарань відносилися:

· догана;

· штрафи;

· арешт;

· ув'язнення,передача на службу у виправні арештантські роти тощо.

Окружні суди — це суди першої інстанції, які запроваджувалися для кількох повітів чи однієї губернії, становлячи судовий округ. Суди складалися з двох відділень — кримінального і цивільного. Кримінальне відділення поділялося на коронний суд і суд присяжних засідателів. Участь присяжних доз­волялася лише з кримінальних справ.

Окружним судам були підсудні всі (за деякими винятками) кримінальні справи, вилучені із відання мирових судів, а також цивільні, в яких сума позову становила більше 500 рублів.

Для проведення попереднього слідства за кримінальними злочинами, при окружних судах створювалося відділення судових слідчих, які діяли в тісному контакті з поліцією. Судовий слідчий міг видавати поліції окремі доручення.

Друга інстанція — судова палата, одна на кілька губерній. Вона складали­ся з двох департаментів — цивільного і кримінального. Голови і члени судових палат призначалися імператором за поданням міністра юстиції.

Вищим судовим органом був Сенат— орган, який формувався за указом імператора. Він вважався верховним касаційним судом для всіх судових установ.

Дата добавления: 2015-05-10