Предмет трудового права

Няття.

Вступ в управління спадщиною свідчить про те, що спад­коємець став наступником померлого в його правах і обо­в'язках, тобто не лише власником активної частини спад­щини, а й зобов'язаний сплатити борги спадкодавця.

Юстініан встановив нове правило, відповідно до якого спадкодавець був зобов'язаний здійснити за участю нотаріу­са, оцінщика, кредиторів спадкодавця та інших зацікавле­них осіб опис і оцінку спадкового майна. Відповідальність спадкоємця за борги спадкодавця в такому разі обмежувала­ся лише обсягом активної частини прийнятої спадщини.

74.Специфічні особливості сингулярного наступництва.

Римське спадкове право знало сінгулярне наступництво, за яким до окремих осіб переходили лише певні майнові виго­ди без обтяження їх будь-якими обов'язками.Ще були так звані легати, або заповідальні відкази, і фідеїкоміси. За ле­гатом до легатарія (відказоодержувача) переходило окреме право, а не частина спадщини. Отже, легатарій не ніс будь-якої відповідальності за борги спадкодавця.

Легат, або заповідальний відказ, - це розпорядження спад­кодавця, що містилося в заповіті, про надання будь-якої май­нової вигоди за рахунок спадкового майна третій особі - відказоодержувачу,

У римському спадковому праві класичного періоду відзна­чалось (чотири види легатів, які відрізнялися способами при­значення відказоодержувачїв. Легати призначалися тільки в разі спадкування за заповітом тому не могли бути покла­дені на спадкоємців за законом. Встановлення легатів су­проводжувалося суворим дотриманням ряду формальностей, що ускладнювало процедуру оформлення їх. Виконання ле­гатів забезпечувалося позовним захистом.

Фідеїкоміси з'явилися внаслідок послаблення фор­малізму на основі усних або письмових прохань спадкодав­ця, з якими вони зверталися частіше всього в момент смерті до спадкоємців про виконання будь-якої позитивної дії на користь третіх осіб. Спочатку такі прохання юридичної сили не мали і тому не користувалися юридичним захистом. Цим пояснюється назва подібних розпоряджень або прохань (фідеїкоміс — доручення совісті). Виконання їх було спра­вою совісті спадкоємця, на якого покладалися такі розпо­рядження або прохання. З часів Августа виконання фідеїкомісів почало забезпечуватися на­данням спеціальних позовів, тобто вони одержали позов­ний захист.

Їх можна покладати на спадкоємців як за заповітом, так і за законом, як до, так і після заповіту у вигляді додаткових розпоряджень, що додавалися до ньо­го. Проте в фідеїкомісах було уразливе місце. Спадкодавець міг покласти на спадкоємця обов'язок передати за фідеїко-місом усю активну частину спадщини третій особі. Це при­вело до того, що на третю особу почали переносити спад­щину повністю — з правами і боргами. Спадкоємець часто залишався лише формальним наступником. Оскільки ж він нічого не одержував у спадщину, йому було простіше відмо­витися від неї. Проте при цьому він позбавляв майнових вигід третю особу (фідеїкомісарія), на користь якого вста­новлювався фідеїкоміс. Врешті-решт було вироблено пра­вило, за яким незалежно від змісту розпорядження спадко­давця про встановлення фідеїкоміса спадкоємець в усіх випадках мав право залишитшза собою не менше четвер­тини спадщини — фальцідієвої четвертини. Остання части­на спадщини переходила до фідеїкомісарія, але вже з бор­гами спадкодавця.

Трудовое право – это отрасль права, регулирующая при активном участии её субъектов трудовые отношения работников с работодателями и другие непосредственно с ними связанные, производные от трудовых отношений (по труду на производстве) и устанавливающая права и обязанности субъектов ТП и ответственность за их нарушение.

Предмет ТП определяет состав (сферу) общественных отношений, регулируемых трудовым правом.

В предмет ТП включаются только те трудовые отношения, которые основаны на наемном труде (основанные не на самостоятельном труде).

1) Трудовые отношения (ст.15 ТК) – это отношения, основанные на соглашении между работником (ФЛ) и работодателем (ФЛ или ЮЛ) о личном выполнении работником за плату трудовой функции (работы по определённой специальности, квалификации или должности), подчинении работника правилам внутреннего трудового распорядка при обеспечении работодателем условий труда, предусмотренных трудовым законодательством, коллективными договорами и соглашениями, трудовым договором.

Особенности трудовых отношений:

ü протекают в условиях ВТР с подчинением работника правилам, регламентирующим совместную деятельность;

ü возникают на основе особого юридич. факта – ТД (простой юридич. состав) либо на основе избрания на должность, назначения на должность, утверждения в должности и заключения ТД (сложный юридич. состав);

ü содержание трудовых отношений сводится к выполнению работником лично своим трудом определенного рода работы – трудовой функции (должность, специальность, квалификация);

ü нацелены на процесс труда и уже потом на результат;

ü всегда возмездные – вознаграждение за труд определяется по заранее установленным тарифным ставкам и должностным окладам окладам – зарплата.

2) непосредственно связанные с трудовыми отношения – которые обычно подразделяются по времени их возникновения на:

§ предшествующие трудовым (подготовка учеников),

§ сопутствующие (социальное партнерство),

§ вытекающие из трудовых (восстановление на работе).

Целями трудового законодательства являются установление государственных гарантий трудовых прав и свобод граждан, создание благоприятных условий труда, защита прав и интересов работников и работодателей.

Основными задачами трудового законодательства являются создание необходимых правовых условий для достижения оптимального согласования интересов сторон трудовых отношений, интересов государства, а также правовое регулирование трудовых отношений и иных непосредственно связанных с ними отношений:

v организации труда и управлению трудом;

v трудоустройству у данного работодателя;

v профессиональной подготовке, переподготовке и повышению квалификации работников непосредственно у данного работодателя;

v социальному партнерству, ведению коллективных переговоров, заключению коллективных договоров и соглашений;

v участию работников и профсоюзов в установлении условий труда и применении трудового законодательства в предусмотренных законом случаях;

v материальной ответственности работодателей и работников в сфере труда;

v надзору и контролю за соблюдением трудового законодательства;

v разрешению трудовых споров.

Дата добавления: 2015-05-10