Розірвання трудового договору з ініціатшш працівника

Підстави припинення трудового договоре

стаття 36. Підстави припинення трудового договору

Підставами припинення трудового договору є:

1) угода сторін;

2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків,

коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не

поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника на військову службу,

направлення на альтернативну (невійськову) службу;

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника

(статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним

органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого

уповноваженого на представництво трудовим колективом органу

(Стаття 45);

5) переведення працівника, за його згодою, на інше

підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну

посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу

місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також

відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов

праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника

засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з

випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке

виключає можливість продовження даної роботи;

8) підстави, передбачені контрактом.

Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації

не припиняє дії трудового договору.

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його

реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення,

перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Припинення трудового договору з ініціативи власника або

уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення

чисельності або штату працівників

Стаття 39. Розірвання строкового трудового договору

з ініціативи працівника

Строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає

розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або

інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором,

порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства

про працю, колективного або трудового договору та у випадках,

передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.

Спори про дострокове розірвання трудового договору

вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду

трудових спорів.

Стаття 23. Строки трудового договору

Трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли

трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений

строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її

виконання, або інтересів працівника та в інших випадках,

передбачених законодавчими актами.

40 Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого

ним органу

Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи

власника або уповноваженого ним органу

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також

строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності

можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише

у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі

ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання

підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або

штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або

виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану

здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в

разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання

покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної

таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин

обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами

внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше

застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох

годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців

підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи

відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не

встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади)

при певному захворюванні. За працівниками, які втратили

працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним

захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення

працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю

роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного

або токсичного сп'яніння;

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі

дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав

законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить

накладення адміністративного стягнення або застосування заходів

громадського впливу.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї

статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його

згодою, на іншу роботу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника

або уповноваженого ним органу в період його тимчасової

непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а

також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не

поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи,

організації.

4 1 .Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника з

окремими категоріями працівників за певних умов

Крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий

договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може

бути розірваний також у випадках:

1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків

керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності

(філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого

підРозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства,

установи, організації, його заступниками, а також службовими

особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким

присвоєно персональні звання, і службовими особами державної

контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за

цінами;

1-1) винних дій керівника підприємства, установи,

організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася

несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом

розміру мінімальної заробітної плати;

2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує

грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають

підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або

уповноваженого ним органу;

3) вчинення працівником, який виконує виховні функції,

аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Розірвання договору у випадках, передбачених цією статтею,

провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у

випадках, передбачених пунктами 2 і 3, - також вимог статті 43

цього Кодексу.

Стаття 43. Розірвання трудового договору з ініціативи

власника або уповноваженого ним органу за

попередньою згодою виборного органу первинної

профспілкової організації (профспілкового

представника)

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених

пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи,

організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього

Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою

виборного органу (профспілкового представника), первинної

профспілкової організації, членом якої є працівник.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний

орган первинної профспілкової організації, членом якої є

працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване

письмове подання власника або уповноваженого ним органу про

розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має

розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено.

Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за

його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може

виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або

його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви

відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного

частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника

(його представника) без поважних причин подання може розглядатися

за його відсутності.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової

організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору

надає профспілковий представник, уповноважений на представництво

інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації

(профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений

ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк

після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що

профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних

профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі,

організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї

первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або

уповноважений ним орган.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації

(профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на

розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі

якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на

розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган

має право звільнити працівника без згоди виборного органу

первинної профспілкової організації (профспілкового

представника).

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати

трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди

виборного органу первинної профспілкової організації

(профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено

власником або уповноваженим ним органом без звернення до

виборного органу первинної профспілкової організації

(профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі,

запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації

(профспілкового представника) і після її одержання або відмови

виборного органу первинної профспілкової організації

(профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення

працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

42.Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб

43.Загальний порядок припинення трудового договору

Як і при укладенні трудового договору, де важливе значення має дотримання встановлених правил юридичного його оформлення, так і при припиненні трудових правовідносин існує спеціальний порядок, що його роботодавець зобов'язаний витримати, аби звільнення вважалося законним.

Передбачено зокрема, що припинення трудового договору незалежно від підстав оформляється наказом або розпорядженням роботодавця, де обов'язково вказується підстава припинення трудового договору згідно з чинним законодавством та з посиланням на відповідну статтю чи пункт закону.

Днем звільнення вважається останній день роботи. Він обов'язково повинен бути зазначений у наказі або розпорядженні роботодавця.

В окремих випадках законодавство дозволяє розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця лише після того, як працівнику буде запропонована інша робота. Це стосується звільнення з підстав скорочення чисельності або штату, виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі, а також поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Трудове законодавство встановлює цілий ряд гарантій для працівників при розірванні трудового договору. їх можна умовно поділити на загальні, ті, що стосуються всіх або більшості працівників, та спеціальні — які застосовуються щодо окремих їх категорій.

Однією із загальних гарантій при звільненні працівників є необхідність отримання роботодавцем попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Стаття 43 Кодексу законів про працю передбачає правило, за яким розірвання трудового договору у випадку скорочення чисельності або штату (п. 1 ст. 40), виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі (п. 2 ст. 40), систематичного невиконання працівником своїх трудових обов'язків без поважних причин (п. З ст. 40), прогулу (п. 4 ст. 40), нез'явлення працівника на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (п. 5 ст. 40), появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40), винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (п. 2 ст. 41), вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального поступку (п. З ст. 41) може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подане. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах терміну, визначеного частиною першою цієї статті. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі, якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору дає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів профспілки згідно зі статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі у триденний термін після прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що він дав згоду на розірвання трудового договору.

Дата добавления: 2015-05-10