Політичний та соцустрій Київської Русі

Найб влада належала князю, який опікувався законодавством і судочинством, керували військом, брав участь у воєнних походах. відносини зі сусідніми державами, укладали мир або оголошували війну.Князівську владу передавали від батька до сина, спадковою.

Ради при князях, князівські з’їзди, віча.За сильної князівської влади роль ради була формальною

Князівські з’їзди. Їх збирали нерегулярно і далеко не всі рішення таких зібрань було втілено у життя, проте питання, що їх обговорювали на з'їздах, мали здебільшого загальнодержавне значення.

Особливо болючим питанням було питання захисту від половців.

Віча ж часів Київської Русі були зборами можновладців – впливових бояр, дружинників, заможного купецтва, і в цьому їхня відмінність від давніх віч.

На верхівці були князі.обіймали найбільшу владу в державі.

Князем у руських землях міг бути лише представник родини Рюриковичів.

До панівних верств належали бояри.

Боярські роди формувалися з місцевої родоплемінної знаті, а також із впливових дружинників, які за військову службу отримували від князів земельні маєтки.Великі бояри ставали воєводами, тисяцькими, а малі – соцькими, десяцькими

дружинники – професійні вояки.

Вони брали участь не лише у воєнних походах, а й обіймали певні урядові посади.За вірну службу князеві дружинники отримували грошову винагороду, а також землю.

духівництво.Духівництво було найосвіченішою верствою тогочасного суспільства.поділялося на верхівку (митрополит, єпископи, ігумени)та рядових священнослужителів.

Середину суспільної піраміди посідали міська заможна верхівка, а також купці та ремісники. На нижніх щаблях соціальної піраміди руського суспільства перебували: смерди, закупи, рядовичі, челядь, наймити, холопи, ізгої.

Найчисленніша група тогочасного населення – селяни-смерди. Вони були особисто вільними, мали власне господарство, землю, мешкали в князівських селах і платили князеві данину.

Якщо смерд через якісь обставини втрачав власне господарство, то він міг позичити гроші – «купу» у феодала, але цю позику мусив відробити. «закупом».

Перетворення смерда на закупа закріплювалися в договорі-ряді. Звідси й витлумачують назву «рядович».

«наймит», «челядин».Якщо наймити працювали в умовах наймання, залишаючись особисто вільними, то челядь була невільною – її продавали, дарували, передавали у спадщину.До челяді потрапляли здебільшого полонені.

У повній власності пана перебували й холопи.

Особливу групу населення становили ізгої. Так називали людей, які з різних причин випадали зі своєї Батьківщини

Дата добавления: 2015-05-08