Синтез гема

Гем синтезируется во всех тканях, но с наибольшей скоростью в костном мозге и. В костном мозге гем необходим для синтеза гемоглобина в ретикулоцитах, в гепатоцитах - для образования цитохрома Р450.

Первая реакция синтеза гема - образование 5-аминолевулиновой кислоты из глицина и сук-цинил-КоА идёт в матриксе митохондрий, где в ЦТК образуется один из субстратов этой реакции - сукцинил-КоА. Эту реакцию катализирует пиридоксальзависимый фермент аминолевулинатсинтаза.

Из митохондрий 5-аминолевулиновая кислота поступает в цитоплазму. В цитоплазме проходят промежуточные этапы синтеза гема: соединение 2 молекул 5-аминолевулиновой кислоты молекулу порфобилиногена, дезаминирование порфобилиногена с образованием гидроксиметилбилана, ферментативное превращение гидроксиметилбилана в молекулу уропор-фобилиногена III, декарбоксилирование последнего с образованием копропорфириногена III. Из цитоплазмы копропорфириноген III опять поступает в митохондрии, где проходять заключительные реакции синтеза гема. В результате двух последовательных окислительных реакций копропорфириноген III превращается в протопорфириноген IX, а протопорфириноген IX - в Протопорфирин IX. Фермент феррохела-таза, присоединяя к протопорфирину IX двухвалентное

железо, превращает его в гем. Источником железа для синтеза гема служит депонирующий железо белок ферритин. Синтезированный гем, соединяясь с α и β-полипепептидными цепями глобина, образует гемоглобин. Гем регулирует синтез глобина: при снижении скорости синтеза гема синтез глобина в ретикулоцитах тормозится.

4. Вторинні месенджери та їх роль в механізмах гормонального впливу на клітини-мішені

Сигнал на подальше включення каскаду біохімічних реакцій передається вторинними посередниками, або месенджерами — біомолекулами, що передають інформацію від гормону (первинного месенджеру) на ефекторні системи клітини. До вторинних месенджерів належать: циклічні нуклеотиди — циклічний аденозинмонофосфат (3',5'-АМФ; цАМФ) і циклічний гуанозинмонофосфат (3',5'-ГМФ, цГМФ), фосфоінозитиди та іони Са2+. Зростання внутрішньоклітинної (цитозольної) концентрації зазначених вторинних посередників здійснюється шляхом:

(1) активації аденілатциклази, що утворює циклічний АМФ;

(2) активації гуанілатциклази, що утворює циклічний ГМФ;

(3) активації фосфоліпази С, що призводить до включення фосфоінозитидного

каскаду — механізму мобілізації внутрішньоклітинного Са2+;

(4) надходження Са2+ з екстрацелюлярного простору за рахунок відкриття

кальцієвих каналів на плазматичній мембрані (механізм, більш притаманний

іонотропним рецепторам).

ефекторними механізмами, які реалізують трансформацію гормонального (регуляторного сигналу) через систему вторинних посередників у послідовність специфічних біохімічних реакцій клітини, є:

(1) цАМФ-залежне фосфорилювання ферментних білків (здійснюється через

цАМФ-залежні протеїнкінази);

(2) цГМФ-залежне фосфорилювання ферментних білків (здійснюється через

цГМФ-залежні протеїнкінази);

(3) Са2+/кальмодулінзалежне фосфорилювання ферментних білків (здійснюється

Са/кальмодулін-залежними протеїнкіназами);

(4) Са2+/фосфоліпідзалежне фосфорилювання ферментних білків (здійснюється

Cа/фосфоліпідзалежними протеїнкіназами);

(5) фосфорилювання ферментних білків через тирозинзалежні кінази;

5. нормальні і патологічні складові сечі

Загальний добовий об'єм сечі у здорової людини дорівнює в середньому 1,2-1,5 л. В умовах патології нирок та інших анатомо-функціональних систем організму ця кількість може суттєво

змінюватися в бік зменшення (олігурія, анурія) або різкого зростання об'єму добової

сечі {поліурія). Найбільш виражена поліурія спостерігається при нецукровому

діабеті - захворюванні, спричиненому порушенням продукції антидіуретичного гормону

(вазопресину) задньої частки гіпофіза. Суттєві патологічні зміни питомої ваги і осмоляр-

ності сечі спостерігаються при порушеннях фільтраційної та реабсорбційної функцій

нирок, що може супроводжуватися збільшенням або зменшенням виділення води та

мінеральних солей - гіперстенурія, гіпостенурія. коливання рН від 4,6 до 8,0 Найчастіше зсуви у рН сечі в кислий бік спостерігаються за умов некомпенсованого цукрового діабету, який

супроводжується надлишковим утворенням та виведенням із сечею кетонових тіл (ке-

тонурія). Біохімічний склад:

1) кінцеві нелеткі продукти нормального метаболізму

сечовина (20-35 г у добовій сечі), а також сечова кислота

(0,6-0,7 г/добу), креатинін, індикан, солі амонію. До цієї ж групи речовин, що екскре-

туються нирками, належать продукти катаболізму гормонів та вітамінів;

2) продукти біотрансформації чужорідних хімічних

Неорганічними компонентами сечі є катіони Na+, K+, Ca2+, Mg2+, NH4+, аніони СІ",

позитивні реакції на наявність у сечі людини білків (протеїнурія),

глюкози (глюкозурія), жовчних пігментів та продуктів їх перетворення (білірубіну,

уробіліну та ін.), жовчних кислот (холурія), кетонових тіл (кетонурія), гемоглобіну

(гемоглобінурія) спостерігається за умов виражених патологічних процесів.

6.катаболізм пуринових нуклеотидів

Розщеплення пуринових нуклеотидів (АМФ та ГМФ) включає реакції:

- відщеплення фосфатної групи з утворенням нуклеозидів аденозину та гуанозину (фермент - 5'нуклеотидаза);

- дезамінування (на рівні аденозину - фермент аденозиндезаміназа або на рівні гуаніну - фермент гуаніндезаміназа);

- відщеплення від нуклеозидів пентозного залишку D-рибози (фермент нуклеозидаза) або пентозофосфату в цілому (ферменти - фосфорилази);

- подальший катаболізм гіпоксантину (що утворився з АМФ) або ксантину (що утворився з ГМФ) з утворенням кінцевого продукту сечової кислоти (2,6,8-триоксипурину)

Білет 2

Дата добавления: 2015-05-08