Соціального забезпечення

Та їх повноваження у сфері

СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

ТА ЇХ ФУНКЦІЇ У СФЕРІ

ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ

Розділ Ш

3.1. Система державних органів управління

Діюча система державних органів, у тому числі здійснююче управління соціальним захистом населення, визначена Кон­ституцією України та іншими законодавчими актами. Вона є відбиттям цілей і завдань, що стоять перед державою на су­часному етапі. Зміст діяльності того або іншого органу та його функції залежать, як відомо, від характеру того об'єкта, для управління яким створений цей орган. Цим саме й відрізня­ються органи управління один від одного.

Об'єкт управління — найважливіша ознака розмежуван­ня різних систем державних органів, що розкриває зв'язок об'єкта й суб'єкта керівництва, які в юридичній літературі іноді називають управляємою й управляючою системами.

Управління — об'єктивно необхідний інструмент, що ви­конує функцію узгодження, координації, регулювання діяль­ності людей у суспільстві.

Існують різні кваліфікуючі ознаки державних органів. Наприклад, по характеру функцій органи державної влади діляться на законодавчі, виконавчі й судові; за змістом й обсягу діяльності — на органи загальної й галузевої компе­тенції та ін. Принцип поділу державної влади закріплений у ст. 6 Конституції України.

Суб'єктами державної влади є Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Конститу­ційний Суд України та Верховний Суд України. Усі вони мають ті або інші повноваження у сфері соціального забезпе­чення населення.

До державних органів, що здійснюють управління соці­альним забезпеченням, відносяться, насамперед, органи за­конодавчої й виконавчої влади. Вони займають важливе місце в структурі органів державної влади й відіграють про­відну роль в управлінні всієї системи соціального захисту на­селення.

Єдиним органом законодавчої влади в країні є Верхов­на Рада України. Вона приймає закони про основи соціаль­ного захисту, формах і видах пенсійного забезпечення, зат­верджує основні показники витрат, що включаються у Дер­жавний бюджет, визначає розмір (тариф) обов'язкових страхових внесків підприємств, організацій і громадян. До компетенції Верховної Ради України відносяться питання затвердження загальнодержавних програм економічного й соціального розвитку; заслуховування щорічних послань Президента України; здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України.

Винятково законами України визначаються права й сво­боди громадян, гарантії реалізації цих прав і свобод, основні обов'язки громадян; основи цивільно-правової відповідаль­ності. У сфері діяльності вищого законодавчого органу краї­ни перебувають питання подальшого вдосконалювання пра­вової бази, що стосується пенсійної реформи, соціального страхування, матеріальної підтримки сім'ям з дітьми.

Верховна Рада України є органом загальної компетенції.

Винятково важлива роль у розробці й проведенні в жит­тя соціальної політики належить Президентові України. Він затверджує національні програми соціального захисту населення, підписує закони, приймає укази з питань соці­ального захисту, у тому числі по пенсійному забезпеченню, захисту малозабезпечених сімей, по боротьбі з бідністю, попередженню виробничого травматизму й професійних захворювань, трудової реабілітації інвалідів та інших.

До повноважень Кабінету Міністрів України, як вищо­го органу в системі виконавчої влади, відносяться питан­ня, пов'язані з реалізацією й дотриманням гарантій прав громадян, передбачених законодавством про соціальний захист, проведенням у життя єдиної соціальної політики. Кабінет Міністрів розробляє й здійснює через систему органів виконавчої влади загальнодержавні програми соці­ально-економічного розвитку країни, приймає або затвер­джує нормативні акти, що регламентують діяльність органів соціального захисту населення. Так, Кабінет Міністрів прий­няв низку нормативних актів по організації роботи органів соціального захисту, медико-соціальної експертної комісії, професійної реабілітації інвалідів, підвищенню розмірів пенсій і інших.

У зв'язку із цим важливо відзначити, що управління сис­темою соціального захисту має ряд особливостей. Зокрема, тут широко застосовується система нормативів, планування витрат коштів на цілі соціального забезпечення, які встанов­люються в централізованому порядку на загальнодержавному рівні. У централізованому порядку на державному рівні управ­ління встановлюють всі умови й норми пенсійного забезпечен­ня, нормативи витрат коштів і чисельності працівників в орга­нах соціального захисту.

Важливу функцію виконують судові органи. Це само­стійна гілка влади, що виконує функції захисту прав і за­конних інтересів громадян у сфері соціального забезпечення. Суди розглядають скарги громадян на рішення органів, що призначають пенсії, встановлюють юридичні факти, що ма­ють значення для пенсійного забезпечення, виносять рішен­ня про відшкодування шкоди працівникам, що постражда­ли від нещасного випадку або професійного захворювання на виробництві, про задоволення регресних позовів органів соці­ального захисту до підприємств. Поступово накопичується досвід розгляду в судах справ про компенсації моральної шкоди, заподіяної громадянам несвоєчасною виплатою або незаконним зменшенням розміру пенсії з вини органів соці­ального захисту, про необґрунтовані рішення медико-соці-альної експертної комісії (МСЕК) про визнання або невизнан­ня непрацездатних громадян інвалідами та ін.

Дата добавления: 2015-05-10