Ек. природа і пр-ня міжнар. ф-сів

Неприбутк. д-ть громадс. формувань

Неприбутк. д-ть організована на тій же основі, що і комерц. розрахунок. Специф. ознакою форм-ня фін. рес-в є те, що вони здійс-ся за рах. спонсорс. та ін. надх-нь. Статус неприбутк. орг-ції вона отримує у тому випадку, якщо її включено до реєстру неприбутк. орг-цій. Гол. мета функц-ня неприбутк. орг-цій: надання певих сусп. послуг, а не отримання пр-ку.

Під терміном «осн. д-ть» слід розуміти д-ть неприбутк. орг-цій з надання благод. допомоги, просвітніх, культ., наук., освітніх та ін. подібних послуг для сусп. спож-ня зі ств-ня с-м соц. забезп-ня громадян.

Засн-ками неприбутк. орг-цій можуть бути: 1) фіз. особи, що досягли 18 років, для молодіжних і дит. орг-цій – 15 років; 2) юр. особи; 3) органи держ. влади.

Неприбутк. орг-ції поділ-ся на дві групи: 1) Політ. партії – об’єднання громадян – прих-ків певної заг.-нац. програми сусп. р-ку, які мають гол. метою участь у виробленні держ. п-ки, форм-ні ОМС і предст-цтво у їх складі. 2) Громадс. орг-ції – об’єднання громадян для задов-ня та захисту своїх законних соц., ек., творчих, вікових, нац.-культ., спорт. та ін. інтересів. Громадс. орг-ції і політ. партії є пл-ками податку з вл-ків трансп. засобів, самохідних машин та механізмів, комун. податку та плати за землю. Є пл-ками зборів до ПФУ та ФСС.

Фін. ресурси громадс. орг-цій форм-ся за рах.: * коштів та майна засн-ків і членів громадс. орг-цій; * пожертв-ня від громадян, підпр-в та орг-цій; * доходи від власної госп. та комерц. д-ті; * частина пр-ку унітарних підпр-в, засн-ками яких є громадс. орг-ції; * ін. надх-ня не заборонені закон-вом.

Власними коштами політ. партій є наст.: * надх-ня від вступних та членських внесків; * продаж сусп.-політ. літ-ри та ін. агітац. матеріалів; * реалізація виробів із власною символікою; * проведення лекцій, семінарів, виступів; * держ. фін-ня (3% і більше голосів виборців).

Політ. пратіям заборонено отримувати кошти від: - благод. та реліг. орг-цій, - іноз. д-в, - міжнар. фін-кред. установ, - держ. органів влади та ОМС, - підпр-в, ств-них на основі зміш. форми вл-ті, якщо частка д-ви або іноз. уч-ка перевищує 20%, - кошти, одержані від анонімних осіб або осіб під псевдонімом.

Міжнар. фінанси – одна з осн. форм міжнар. ек. відносин, функц-ня і р-к яких пов’язані з існ-ням та обсл-ням усього комплексу міжнар. зв’язків.

Міжнар. фінанси вивч-ся в різних аспектах: 1) Як ек. категорія - фонди фін. рес-в, які утворилися на основі р-ку міжнар. ек. (ринк.) відносин і викор-ся для забезп-ня безпер-ті й рентаб-ті сусп. відтв-ня на світ. рівні та задов-ня спільних потреб, які мають міжнар. зн-ня. 2) З інституц. погляду – сук-ть банків, валют. та фонд. бірж, міжнар. фін. інституцій, регіон. фін.-кред. установ, міжнар. та регіон. ек. орг-цій і об’єднань, ч/з які здійс-ся рух світ. фін. потоків. 3) Як ек. відносини - відносини у гр. формі, що вин-ть у процесі перерозподілу нац. продуктів під час руху товарів, послуг і к-лів на світ. ринку; включають міждерж. й транснац. кред.-фін. відносини і хар-ся участю в них іноз. ел-ту.

Ос-ті міжнар. ф-сів як ек. відносин полягають у їх відносній відокремл-ті від відносин р-ку в-ва та руху к-лу (відгалуження частини коштів у нац. валюті на внутр. ринку ін. д-в і світ. госп. ринках. Ці кошти втрачають взаємозв’язок із нац. ек-кою і підпорядк-ся правилам міжнар. ф-сів).

Міжнар. ф-си охоплюють взаємовідносини: * між СГ різних країн; * д-ви з юр. і фіз. особами ін. країн; * д-ви з урядами ін. країн та міжнар. фін. орг-ціями; * д-ви і СГ з міжнар. фін. інституціями. Від налагодженості цих відносин значною мірою залежить узгодження інд., корпорат., нац.-держ., регіон. та глоб. інтересів задов-ня потреб як на регіон., міжнар., так і глоб. рівнях.

Суб’єкти міжнар. ф-сів: д-ви; міжнар. орг-ції; міжнар. фін. інституції; юр. особи; фіз. особи.

Осн. ф-ї міжнар. ф-сів:

1. Розподільна. Ч/з механізм міжнар. ф-сів здійс-ся гр. розподіл і перерозподіл світ. продукту, який визн-ся об’єкт. закон-тями: * к-л спрям. туди, де найб. норма пр-ку; * важл. чинником руху к-лу є ризики, пов’язані з отриманням пр-ку; * рух к-лів відображає також дію закону пропорц. р-ку; * п-кою (інтересами) суб’єктів міжнар. відносин.

2. Контрольна. Міжнар. ф-си відобр-ть рух сусп. продукту у гр. формі. Це дає можл-ть здійснювати облік та аналіз руху світ. сусп. продукту у гр. формі у будь-який час, на будь-якому етапі. Практична реалізація контр. ф-ї полягає в: * прийнятті подальших рішень щодо міжнар. ф-сів; * розробленні пот. та стратег. міжнар. фін. п-ки. Залежить від: ступеня розуміння можл-ті реалізації міжнар. фін. п-ки; * п-ки д-в; * хар-ру та рівня ек. р-ку д-в; * техн. оснащення процесу збирання та обробки інф-ції.

Дата добавления: 2015-05-08