Фін. мен-нт: сутність, суб’єкти та складові ел-ти

Фін. мен-нт – процес упр-ня форм-ням і викор-ням фондів фін. рес-в на рівні д-ви, підприємн. стр-р, громадян, якщо вони здійс-ть фін. операції. Упраління – сук-ть прийомів та методів цілеспрям. дії на конкр. об’єкт з метою досягнення відповідного рез-ту.

Об’єктом ФМ виступають форми та види фін. відносин. Суб’єкти: держ. органи влади і упр-ня, відповідні фін. інститути та заклади.

Фін. апарат – сук-ть різном. організац. стр-р, які здійснюють упр-ня ф-сами. Фін. апарат поділ-ся на дві групи: 1) Органи, які здійс-ть заг. упр-ня ф-сами (ПУ, ВРУ, КМУ, НБУ, Рах. палата). 2) Органи, які здійс-ть операт. упр-ня ф-сами (ДПА, Держ. контр.-ревізійне упр-ня, МінФін, Держ. казнач-во, Ауд. палата).

Перед органами упр-ня стоять наст. завдання: - вдоск-ня форм та методів орг-ції фін. відносин; - розробка заходів щодо збільш. обсягів фін. рес-в; - орг-ція найб. повного та еф. викор-ня фін. рес-в; - розробка держ. ціл. програм, спрям. на вирішення соц.-ек. проблем сусп-ва.

ФМ включає: * мен-нт держ. ф-сів, * бюдж. мен-нт, * податковий, * мен-нт підприємн. стр-р.

Мен-нт держ. ф-сів – сук-ть форм і методів цілеспрям. впливу д-ви на форм-ня і викор-ня централіз. та децентр. фондів фін. рес-в, що перебувають у розпор-ні д-ви. Об’єктом ФМ держ. ф-сів є процес ств-ня та викор-ня фондів фін. рес-в на рівні д-ви, органів місц. самовр-ня і підприємн. стр-р держ. форми вл-ті.

Бюдж. мен-нт – сук-ть взаємопов’язаних дій, прийомів, методів, спрям. на керування бюдж. с-мами і відносинами, які вин-ть в процесі руху бюдж. потоків. Об’єктом бюдж. мен-нту є осн. централіз. гр. фонд д-ви – бюджет.

Податк. мен-нт – с-ма держ. і корпорат. упр-ня податк. потоками шляхом викор-ня науково обгрунт. ринк. форм і методів та ухвалення рішень у сфері упр-ня податк. доходами і податк. в-тами на макро- та мікрорівнях. Об’єктом податк. мен-нту є податк. потоки, що рух-ся в рез-ті вик-ня податками своїх ф-й, а також податк. процесу на макро- та мікрорівнях.

Осн. ел-тами упр-ня ф-сами є:

1) Фін. план-ня і прогноз-ня – пов’язане з оцінкою стану фін. рес-в д-ви та підпр-ва складанням фін. планів, прогнозів та балансів, виявленням фін. можл-тей щодо збільш. обсягів фін. рес-в.

2) Фін. рег-ня – застос-ся як ел-т упр-ня ф-сами для підтримання оптим. стр-ри в-ва, розподілу сусп. продукту, спож-ня та накопичення. При цьому застос-ся податки, дотації, субсидії.

3) Фін. стимул-ня – пов’язане із забезп-ням р-ку тих процесів та явищ, як імають в ек-ці країни пріоритетне зн-ня або які за ін. однак. умов мають недостатньо сприятл. умови для р-ку. Інстр-ти: * дотації, субсидії, субвенції, * податк. пільги, * держ. замовлення.

4) Фін. контроль – здійс-ся в процесі план-ня, рег-ня, стимул-ня і дає змогу виявити відхилення факт. викор-ня фін. рес-в від планових програм, завдань чи пок-ків.

Розрізняють операт. та стратег. упр-ня ф-сами: - Оперативне – комплекс заходів, якиї розробл-ся на основі аналізу фін. ситуації, що склалася, і має на меті одержання макс. ефекту при мін. в-тах шляхом перегруп-ня фін. рес-в. - Стратегічне – пов’язане із визн-ням фін. рес-в на перспективу та визн-ням обсягу фін. рес-в для реалізації ціл. держ. програм. Здійс-ся органами влади по заг. упр-ню ф-сами (напр., проведення пенс. реформи).

Дата добавления: 2015-05-08