Спеціальні методи пізнання державно-правових явиш

Порівняльно-юридичний метод. Даний метод ґрунтується на послідовному вивченні і порівнянні великої кількості подібних об'єктів. Його перевагою є можливість порівняння державно-правових явищ, що розвиваються в різних країнах у ті ж самі

38 РОЗДІЛ 1. МЕТАТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

періоди і на цій основі виявити переваги й недоліки конкретних правових систем, форм правління, політичних режимів тощо. Це дозволяє виявити межі і можливості перенесення іноземного досвіду правового розвитку в конкретний регіон чи державу.

Порівняльно-юридичний метод може бути як синхронічним (синхронним), так і діахронічним (порівняльно-історичним). За рівнем же він може бути макропорівняльним (порівняння дер­жавно-правових систем) та мікропорівняльним (порівняння еле­ментів правових систем).

Порівняльно-юридичний метод складається з таких етапів:

1) окреме дослідження інститутів, що порівнюються між собою;

2)порівняння виявлених ознак з позицій їх подібності та від­
мінностей;

3)оцінка результатів.

Так, порівнюючи прийняття конституцій авторитарних дер-

референдумі. Наприклад, 12 грудня 1993 року на референдум був винесений проект нині діючої Конституції Російської Фе­дерації. Формально проголосивши республіканську форму пра­вління змішаного типу, конституція фактично закріпила в Ро­сії своєрідний авторитарний режим. Президенту були надані величезні повноваження. Так, у п. 4 ст. 111 Конституції РФ, по суті, закріплено його право розпустити Державну Думу у випа­дку, якщо остання відмовиться затвердити зручного для глави держави Голову Уряду. Проте ця конституція була затвердже­на, що свідчило про підтримку авторитарного режиму в Росій­ській Федерації більшістю її громадян. Інший приклад пов'я­заний з прийняттям 11 вересня 1980 року нині діючої консти­туції Чилі. Документ, який чилійці Схвалили на референдумі, складається з двох частин - «Основного Закону» і «Перехід­них положень». У руках президента А. Піночета Угарте була

кож було надане право видавати декрети, що мали силу зако­нів. Роль референдуму розкриває також конституційне форму­вання V Республіки у Франції. Якщо Конституція IV Республі­ки 1946 року суттєво обмежувала права президента, то прийн­ята на референдумі 4 жовтня 1958 року Конституція V Респу­бліки їх істотно розширила. Навіть просте порівняння нумера­ції глав у конституціях IV і V Республік Франції дає уявлення про пріоритети. Так, у Конституції 1946 року II глава присвя­чена парламенту і лише V - президенту Республіки. Конституція

Глава 3. Методологія теорії держави і права 39

ж 1958 року другий розділ віддала президенту Республіки, а IV - парламенту. Затвердження Конституції V Республіки безпо­середньо пов'язане з особистою популярністю її першого пре­зидента - Шарля де Голля. Саме він, як ніхто інший, розумів, що успіх відродження Франції залежить від підтримки пере­творень у єдиному суспільстві. І хоча режим особистої влади де Голля, по суті, був одним із різновидів авторитаризму (про що вже згадувалося), проте він користувався великою підтрим­кою в громадян в період становлення V Республіки, про що і свідчить підтримка проекту Конституції де Голля на референ­думі в жовтні 1958 року.

Формально-юридичний метод. Цей метод допомагає описати, класифікувати і систематизувати державно-правові феномени, досліджувати їх зовнішні і внутрішні форми. У ньому викорис­товуються такі прийоми: аналіз джерел (форм) права, формаль­ної визначеності права як його найважливішої властивості; до­слідження внутрішнього змісту правових норм і права в цілому, правил юридичної техніки; методи систематизації норматив­ного матеріалу тощо.

Так, саме за допомогою цього методу була розроблена класи­фікація авторитарних державних режимів залежно від мети їх­нього встановлення на модернізаційні (режим Петра І було вста­новлено з метою модернізації Московії), стабілізаційні (режим Шарля де Голля було встановлено для стабілізації ситуації у Франції 1950-х років), тиранічні (режим Івана Грозного було встановлено для задоволення особистих потреб царя) та дестру­ктивні (режим Августо Піночета Угарте був спрямований на обмеження прав та свобод громадян Чилі).

Правове моделювання полягає в тому, що між різними пра­вовими і державними явищами існує деяка подібність, і тому, знаючи властивості й ознаки одного з них (моделі), можна до­сить точно судити про інше. Цей метод також спрямований на пошук оптимальної для умов конкретної країни структури дер­жавних і правових інститутів, який здійснюється шляхом іде­ального відтворення досліджуваних об'єктів стосовно конкрет­ної ситуації. Так, філософи минулого розробили модель право­вої держави. «Накладаючи» цю модель на Україну, можна з'я­сувати, є вона правовою державою чи ні. Крім того, даний метод дозволяє оновити категоріальний апарат науки, передбачити мо­жливі тенденції розвитку держави і права.

40 РОЗДІЛ 1. МЕТАТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

1.У чому полягає суть порівняльне-юридичного методу?

2.Які є види порівняльне-юридичного методу?

3.Які етапи проходить порівняльно-юридичний метод?

4.У чому полягає суть формально-юридичного методу?

5.Що таке правове моделювання?

Дата добавления: 2015-05-10