Існує кілька способів зберігання техніки

Діяльність підприємства припиняє його власник (вищий орган підприємства, уповноважений орган). Припинення за юридичними підставами, як зазначалося вище, може бути двох видів: добровільним і примусовим.

Юридичними підставами добровільного припинення діяльності підприємства є ініціатива власника підприємства або передбачені законом чи установчими документами обставини. Мотиви ініціативи підприємства (підприємця) закон не регулює. Це можуть бути: зміна профілю діяльності, конкуренція, затоварення тощо.

До передбачених законом чи установчим договором обставин належать: а) закінчення строку, на який створювалось підприємство, б) досягнення мети, поставленої засновниками під час створення підприємства (ст. 19 Закону України “Про господарські товариства”). Установчі документи підприємств можуть включати й інші підстави цього виду. Рішення про припинення діяльності підприємства з цих підстав приймає його вищий орган. Підприємці зобов’язані припинити свою діяльність також у “ разі закінчення строку дії ліцензії ” (ст. 11 Закону України “Про підприємництво”).

Примусово діяльність підприємства припиняються, по-перше, на підставі рішень суду (арбітражного суду) про визнання недійсними установчих документів підприємства (невідповідність їх чинному законодавству) та акта (рішення засновника) про створення підприємства. По-друге, підприємство припиняється на підставі рішення суду (арбітражного суду) за поданням органів, що контролюють його діяльність, у разі систематичного або грубого порушення законодавства. По-третє, підприємство припиняється на підставі рішення суду (арбітражного суду) у разі несвоєчасного повідомлення ним про зміну свого місцезнаходження (при зміні місцезнаходження підприємство повинно в 7-денний термін повідомити про це реєструючий орган). По-четверте, підприємство припиняє свою діяльність на підставі рішення арбітражного суду про визнання його банкрутом. Порядок такого припинення визначає ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Закон передбачає дві правові форми припинення діяльності підприємства: ліквідацію і реорганізацію (ст. 34 ЗУ “Про підприємства в Україні”). У випадку ліквідації підприємство припиняється як суб’єкт права без правонаступництва.

Реорганізація передбачає виникнення на основі діючого підприємства одного або більше нових підприємств як суб’єктів права. У разі реорганізації підприємства усі його права та обов’язки переходять до правонаступника (правонаступників). Законодавство визначає п’ять правових способів реорганізації підприємства: злиття, приєднання, поділ, виділ та перетворення. З юридичної точки зору ці способи різняться залежно від того, до якого суб’єкта права переходять усі майнові права та обов’язки підприємства, що реорганізується.

Злиття двох і більше підприємств в одне означає перехід прав та обов’язків кожного з них до підприємства, що виникло внаслідок правового акту злиття. У цьому випадку виникає нове підприємство.

24. Організація зберігання сільськогосподарської техніки

У приміщеннях закритого типу зберігають машини складні й цінні, а також ті, що мають легкопсувні деталі (текстильні, гумові тощо). При цьому машини захищені від негативної дії атмосферних опадів, температурних коливань, а це сприяє зниженню витрат на їх зберігання. Машини в приміщеннях розміщують рядами з відстанню між ними 1 м, а між машинами в ряду – 0,7 м.

Під навісами — відстань між рядами і між машинами в ряду така сама, як і в першому випадку.

На відкритих майданчиках, які обладнують у місцях незатоплюваних та захищених від снігових заметів. Поверхня майданчика повинна мати уклон 2–3° в одну або дві сторони. За периметром викопують водовідвідні канави. Майданчики мають суцільне або у вигляді смуг тверде покриття. Відстань між рядами машин не менше 6 м, а між машинами в ряду — 0,7 м.

Комбінований спосіб, коли з машин знімають окремі вузли і деталі, які здають на склад, а самі машини зберігають під навісами або на відкритих майданчиках. Це найпоширеніший спосіб.

Машини потрібно зберігати по видах і марках. Звичайно, більш раціональним є зберігання техніки, коли господарство має обладнаний машинний двір (виробничу базу), тобто комплекс інженерно-технічних споруд для техобслуговувань і ремонтів машин, збирання і обкатки нових машин, регулювання та комплектування агрегатів, зберігання техніки й забезпечення паливно-мастильними матеріалами.

Машинні двори можуть бути центральними і бригадними.

Центральний має такі сектори:

-для проведення техобслуговувань і ремонтів тракторів, комбайнів та сільськогосподарських машин;

-для техобслуговувань і ремонтів автомобілів;

-для зберігання техніки; для зберігання нафтопродуктів і заправлення машин.

У бригадних машинних дворах немає сектора техобслуговувань і ремонтів автомобілів.

25. Організація діяльності товарної біржи

Дата добавления: 2015-05-08