Види загальновійськового бою. Характерні риси та принципи ведення бою

Збройні Сили України складаються з видів Збройних Сил

Збройні сили України, їх склад і призначення.

1. Сухопутні війська.

2. Повітряні Сили.

3. Військово-Морські Сили.

Сухопутні війська призначені для розгрому угрупувань військ противника і можуть брати участь у армійських, повітрянодесантних, морських і протидесантних операціях на континентальних і приморських напрямках військових дій. Сухопутні війська складаються з родів військ, з’єднань і частин спеціальних військ і тилу Сухопутних військ. Механізовані і танкові війська складають основу Сухопутних військ. Основу механізованих (танкових) військ складають механізовані (танкові) об’єднання, з’єднання і частини.

Повітряні Сили призначені для надійного прикриття з повітря угрупувань військ Збройних Сил, основних адміністративних і економічних центрів країни. У взаємодії з іншими видами Збройних Сил України вони можуть виконувати завдання на континентальних і морських ТВД по: знищенню засобів ЗМУ, основних угруповань противника (особливо авіаційних); здійсненню повітряних перевезень; веденню повітряної розвідки; десантуванню військ; забезпеченню зв’язку і управління.

Повітряні сили призначаються для ураження з повітря авіаційних, сухопутних і морських угрупувань противника, об’єктів системи державного і військового управління, об’єктів тилу, військово-економічного потенціалу, транспортних комунікацій противника, авіаційної підтримки Сухопутних військ, десантування повітряних десантів, ведення повітряної розвідки, завоювання переваги в повітрі, тобто надійно прикрити з повітря Сухопутні війська, адміністративні і економічні центри країни.

До складу Повітряних Сил входять: зенітно-ракетні війська; радіотехнічні війська; авіація (ППО, військово-транспортна, бомбардувальна, винищувальна, винищувально-бомбардувальна, розвідувальна).

Військово-Морські Сили призначені - для ураження об'єктів військового і військово-економічного потенціалів противника і розгрому його військово-морських сил на морських театрах воєнних дій.

Організаційно ВМС складаються з об’єднань; надводних сил; підводних сил; авіації ВМС; берегових військ; морської піхоти; військово-морських баз; з’єднань, частин, закладів

Бій – основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з’єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Види бою:

- загальновійськовий;

- повітряний;

- протиповітряний;

- морський.

Види загальновійськового бою:

- оборона;

- наступ.

Складовими частинами загальновійськового бою є: удар; вогонь; маневр.

Удар – одночасне ураження військ і об’єктів противника шляхом могутнього впливу на них всіма засобами і військами.

Вогонь – ураження противника стрільбою із різних видів зброї. Він ведеться із завданням знищення, подавлення і виснаження противника або зруйнування його об’єктів.

Маневр – організоване пересування військ з метою зайняття вигідного положення по відношенню до противника і створення необхідного угруповання сил і засобів, найбільш ефективного ураження противника. Видами маневру є: оточення, обхід, відхід і маневр ударами і вогнем.

Характерні риси сучасного загальновійськового бою:

- рішучість мети виконання бойових завдань;

- висока напруженість;

- швидкоплинність і динамічність бойових дій;

- їх наземно-повітряний характер;

- одночасна могутня вогнева дія на всю глибину побудови бойових порядків сторін;

- застосування різноманітних способів виконання бойових завдань;

- швидкий перехід від одного виду бойових дій до іншого;

- складна радіоелектронна обстановка.

Основні принципи сучасного загальновійськового бою:

- постійна бойова готовність з’єднань, частин і підрозділів;

- висока активність, рішучість та безперервність ведення бою;

- раптовість дій та застосування воєнного хитрування;

- узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ і підтримання безперервної взаємодії між ними;

- рішуче зосередження зусиль на головному напрямку і у вирішальний момент, маневр підрозділами, ударами і вогнем;

- своєчасне поновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою;

- повна напруга моральних і фізичних сил, використання морально-психологічного фактору в інтересах виконання бойового завдання;

- тверде, стійке і безперервне управляння підрозділами.

Дата добавления: 2015-05-08