Пропонуючи будь-яку із вправ, учитель повинен подати зразок виконання

Вивчення типів речення за метою висловлювання та інтонацією

Під час опрацювання речення значної уваги набуває робота над його інтонаційними оформленням, граматичною паузою, що на письмі позначається розділовими знаками.

У 2 класі учні засвоюють, що за метою висловлювання є речення розповідні, питальні, спонукальні. Важливо, щоб діти навчились розпізнавати їх за способами вираження розповіді, питання, спонукання. Тому велике значення мають вдало дібрані виразні приклади (наявність у питальному реченні питальних слів хто?, де?, куди?, коли? і т.п., звертань, у спонукальному – звертань, наказової форми дієслів)

Особливості інтонації найкраще ілюструвати на одному і тому самому реченні, зміст якого змінюється залежно від мети висловлювання.

Слуховий і руховий аналізатори працюють особливо активно тоді, коли учні самостійно складають або перебудовують речення.

Можна запропонувати такі, наприклад, вправи:

¡ Склади розповідне, питальне і спонукальне речення. Для цього використай такі слова: хлопчик, другий клас, який, добрий. Змінюй їх відповідно до змісту.

¡ Подані речення перебудуй так, щоб вони стали спонукальними.

Сергійко відвідає музей. Оленка виконує завдання. Бабуся розповідає казку.

Працюючи над реченням, учні вчаться давати повні й короткі відповіді на запитання.

Учитель повинен учити школярів давати повні відповіді, але не завжди слід вимагати їх. Повна відповідь потрібна тоді, коли є необхідність точно сформулювати думку, описати малюнок, переказати зміст прочитаного. Під час живого спілкування, у діалогічному мовлення можна задовольнитися неповними (короткими) відповідями, що є цілком природним для такого типу мовлення.

Робота над засвоєнням понять “ основа речення ”, “головні члени речення ”

Найважливішим і найскладнішим для засвоєння під час опрацювання речення є поняття “ основа речення ” – його головні члени(підмет і присудок). Процес засвоєння цих понять тривалий і тому потребує пильної уваги, поетапного засвоєння цих понять. На першому етапі(1-2 класи) формується уявлення про центр речення. Здійснюється смисловий аналіз речення. Застосовуються смислові запитання. Після ознайомлення з частинами мови учні вчаться ставити граматичні запитання, без опрацювання теорії.

На другому етапі(3 клас) відбувається засвоєння граматичних понять – “ основа речення “, “ члени речення “, “ підмет ” і ” присудок “ – у процесі вивчення теорії. Щоб в учнів сформувалися стійкі знання, здобуті теоретичні відомості потрібно постійно закріплювати під час виконання різноманітних тренувальних вправ.

На третьому етапі (4 клас) учні не одержують нових знань про головні і другорядні члени, однак повинні систематично повторювати і закріплювати вивчене у 3 класі, застосовуючи набуті знання на практиці.

Дата добавления: 2015-05-08